Ухвала суду № 136302761, 06.05.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/22/26

2/746/37/26

УХВАЛА

06.05.2026 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Коваленка В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Наталія Олексіївна, про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію.

Засобами автоматизованого розподілу справи між суддями справу було передано на розгляд судді Савенка А.І.

Ухвалою судді Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року суддя Савенко А.І. задовольнив свою заяву про самовідвід від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків

визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію.

22 січня 2026 року, згідно з розпорядженням в.о. голови Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка А.І. від 14 січня 2026 року № 731/22/26 на підставі пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 31, частини третьої статті 41 ЦПК України, вказану справу передано до Срібнянського районного суду Чернігівської області у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Нагорній Н.Н.

Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. У справі призначено підготовче засідання на 15 год. 00 хв. 26 березня 2026 року, про що у встановленому законом порядку надіслано повідомлення сторонам у справі.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2026 року підготовче засідання у справі відкладено до 11 год. 00 хв. 17 квітня 2026 року.

Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про роз`єднання позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію, задовольнити.

Постановлено роз`єднати позовні вимоги у справі, виділивши в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., про визнання недійсним договору дарування об`єкту нерухомого майна, та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвалою від 17 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію та призначено справу до судового розгляду на 14 год. 00 хв. 06 травня 2026 року, про що належним чином повідомлено сторони у справі.

05 травня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі № 731/22/26 на підставі пункту 2 частини першої статті 251 та пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України до припинення його перебування на службі у складі добровольчого формування національного спротиву, вказуючи, що з 23 січня 2023 року він перебуває у складі добровольчого формування ГО СВК (код 39384607), яке відповідно до норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів), законів України «Про національну безпеку України», «Про оборону України», «Про основи національного спротиву» діє у взаємодії з іншими складовими сил безпеки та сил оборони України.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви довідку командира СВК № 11-04 від 20 квітня 2026 року про те, що ОСОБА_2 у період з 23 січня 2023 року по теперішній час проходить службу у складі Спеціальної Військової Команди добровольчого формування ГО СВК (код НОМЕР_1 ).

05 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення на клопотання ОСОБА_2 , подане його представником адвокатом Коваленком В.В., в якому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що Громадська організація «Спілка вільних козаків» (код ЄДРПОУ: 39384607) не є воєнізованим формуванням, утвореним відповідно до Закону, оскільки громадські організації за визначенням позбавлені права здійснювати діяльність, притаманну суб`єктам сектору безпеки та оборони, а отже перебування ОСОБА_2 у складі Громадської організації «СВК» є лише формою його цивільної активності, а не проходженням військової служби чи перебуванням у складі законного військового формування і доказів статусу військовослужбовця ОСОБА_2 не надав, відтак правові підстави для зупинення провадження за пунктом другим частини першої статті 251 ЦПК України відсутні. Також позивач вважає процесуальну поведінку відповідача ОСОБА_2 недобросовісною, такою, що штучно створює перешкоди для правосуддя, оскільки перебування ОСОБА_2 в складі формування жодним чином не перешкоджало йому брати участь в усіх судових засіданнях до цього часу, а доказів того, що характер його діяльності у складі ГО «СВК» зазнав суттєвих змін у квітні травні, які об`єктивно унеможливлюють його подальшу участь у процесі, залучення його до бойових завдань, перебування в районах ведення активних бойових дій, де відсутній зв`язок, відповідач не надає.

Позивач, відповідачі та третя особа у справі в судове засідання 06 травня 2026 року не з`явились.

Від відповідача ОСОБА_2 05 травня 2026 року до суду надійшла заява про розгляд справи 06 травня 2026 року без його участі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, пов`язаних із перебуванням у складі Спеціальної військової команди добровольчого формування ГО СВК. Наголосив на тому, що Громадська організація «Спілка вільних козаків», про членство в якій повідомив у своєму клопотанні ОСОБА_2 , не є добровольчим військовим формуванням, тому членство у вказаній громадській організації не є підставою для зупинення провадження у справі на підставі пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Від відповідача ОСОБА_3 та третьої особи у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Н.О., раніше до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко В.В., в судовому засіданні 06 травня 2026 року проти задоволення клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі заперечував з підстав, викладених у поданому до суду запереченні на клопотання ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши позицію представника позивача, вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з такого.

Питання про зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24 Великої Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема, зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану,

введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка не задіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.

Для висновку про можливість зупинення провадження у справі, як виконання обов`язку визначеного пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суду необхідно представити чіткі докази (інформацію) про перебування учасника справи у складі Збройних Сил України, зокрема, у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та залучення його до виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, у зв`язку із повномасштабним вторгненням та збройною агресією російської федерації.

При цьому, визначена законодавцем підстава для зупинення провадження не говорить про неможливість участі особи у розгляді справи, тому не повинна розглядатися через таку призму, а про обов`язок суду вчинити у конкретний спосіб за наявності відповідних підстав.

Такі обставини, з врахуванням можливості учасника справи брати участь у розгляді такої справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та мати представника, на переконання суду, не свідчать про позбавлення відповідача можливості повноцінно брати участь у судовому процесі, у випадку відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Як вже зазначалось, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного Суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки відповідач не надав доказів його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, зокрема, на день звернення до суду з цим клопотанням та доказів його перебування на службі в лавах Збройних Сил України, тоді як його членство у Громадській організації «Спілка вільних козаків» не може бути підставою для зупинення провадження у справі, оскільки доказів того, що вказана громадська організація є воєнізованим формуванням, утвореним відповідно до закону, що переведене на воєнний стан або залучене до проведення антитерористичної операції ОСОБА_2 суду не надав.

Керуючись статтями 251, 253, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьова-Гезердава Наталія Олексіївна, про стягнення заборгованості за договором позики, визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, застосування наслідків визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію, відмовити.

Розгляд справи відкласти до 15 год. 00 хв. 21 травня 2026 року.

У судове засідання викликати позивача, представника позивача, відповідачів та третю особу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя Н.Г. Нагорна