Рішення № 136302712, 04.05.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2-а/741/9/26

Єдиний унікальний номер 741/1041/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

секретарів судового засідання Кузьменка І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

09 червня 2025 року ОСОБА_1 (надалі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Носівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач/ГУНП в Чернігівській області) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 557848 від 10 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400, 00 грн, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

23 червня 2025 року ОСОБА_1 до суду подано позовну заяву в іншій редакції, у якій позивачка просила скасувати постанову поліцейського Кузьменка В.Ю. ВП № 4 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, серія ЕГА № 1589695, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (а.с.70-71).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 30 січня 2026 року відкрито позовне провадження у даній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.60-61).

Одночасно, визначено відповідачеві Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, який обраховувати з дня вручення копії указаної ухвали.

16 лютого 2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява про продовження Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області процесуального строку для подання відзиву у справі № 741/1041/25, яка мотивована тим, що для формування повного, обґрунтованого та належним чином підтвердженого відзиву необхідно витребувати матеріали адміністративної справи 2024 року, отримати службові рапорти та пояснення працівників поліції, витребувати інформацію щодо реєстрації повідомлення на лінії «102», отримати відомості щодо службових носіїв інформації та порядку їх зберігання, витребувати матеріали виконавчого провадження, здійснити правовий аналіз значного обсягу документів (а.с.67-68).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 17 лютого 2026 року заяву представника відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Зеляка Андрія Вікторовича про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнити.

Продовжено відповідачу Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області строк на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до 02 березня 2026 року включно (а.с.72).

08 квітня 2026 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Зеляка А.В. до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та клопотання про залишення без розгляду адмінпозову.

Одночасно, 08 квітня 2026 року подано заяву про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, яка мотивована наступним: отримання копії оскаржуваної постанови серії ЕГА № 1589695 підтверджується особистим підписом позивачки на такій постанові, а тому твердження ОСОБА_1 про те що «не її підпис» є безпідставними; позивачка допустила процесуальну непослідовність та зміну предмету спору; у позивачки були відсутні об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду; позивачка була додатково обізнана про винесену постанову через виконавче провадження, відкрите 20 січня 2025 року, оскільки 13-14 лютого 2025 року особисто зверталась до органу ДВС; дії позивачки містять ознаки зловживання процесуальними правами; допущено порушення принципу правової визначеності, оскільки строки звернення до суду існують для забезпечення стабільності публічно-правових відносин. Просив суд залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду, визнати дії позивача такими, що мають ознаки зловживання процесуальними правами, покласти судові витрати на позивача, розглянути питання про застосування заходів процесуального примусу, передбачених КАС України (а.с.109-110).

Окремо, 08 квітня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, яким просив суд при ухваленні судового рішення урахувати обставини, викладені у відзиві ГУНП в Чернігівській області та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, справу слухати за відсутності представника відповідача. В обґрунтування своєї позиції представник позивача посилався, зокрема, на те, що фактичні обставини, повідомлені позивачкою, не підтвердилися; виклик поліції виявився безпідставним; посилання позивачки на її вік не свідчать про її помилку, воно свідчить про усвідомлення наслідків своїх дій; у діях позивачки наявні ознаки прямого умислу; позивачка свідомо заперечує очевидний факт отримання оскаржуваної постанови; позивачка була додатково обізнана про існування постанови щонайменше з лютого 20025 року, попри це позов подала лише у червні 2025 року; ОСОБА_1 допускає маніпулятивну зміну предмета позову; мають місце ознаки зловживання процесуальними правами; порушення принципу правової визначеності (ст. 45 КАС України); допускає порушення принципу правової визначеності. Уважає, що у діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови відсутні. Стороною відповідача було доведено наявність умислу в діяннях позивача, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, тому ГУ НП в Чернігівській області уважає доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і, як наслідок, відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача (а.с.114-118).

09 квітня 2026 року представником відповідача Зеляком А.В. до суду подано письмове клопотання про долучення до матеріалів справи письмового пояснення свідка ОСОБА_2 . З наданого пояснення убачається, що ОСОБА_2 є особою, яка склала щодо ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення, який 20 жовтня 2024 року перебував на добовому чергуванні у складі ГРПП та близько 13:00 год отримав повідомлення про виклик від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прибув за викликом на місце події: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повідомила поліцейських про сварку між нею та її сусідами, які її звинувачують у розбещенні неповнолітніх дітей. Поліцейським було проведено усне спілкування із заявницею та її сусідами, які повідомити, що ОСОБА_1 у розбещенні неповнолітніх осіб вони не звинувачували, оскільки з нею вони взагалі намагаються не контактувати та уникають будь-яких розмов, адже поведінка ОСОБА_1 не є адекватною. За результатами оцінювання виниклої ситуації факту розбещення неповнолітніх осіб не було виявлено. Всі дії фіксувались на нагрудний відеореєстратор поліцейського М505В. Заявниці було повідомлено про її права згідно зі ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та строки оскарження, складено адміністративний матеріал за ст. 183 КУпАП, з яким заявниця погодилась, поставила свій підпис та отримала копію даної постанови (а.с.122).

Того ж дня, 09 квітня 2026 року представником відповідача Зеляком А.В. до суду подано письмове клопотання про долучення до матеріалів справи письмового пояснення ОСОБА_3 від 20 жовтня 2024 року, за змістом якого останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є сусідом ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_1 прибула з м. Києва, дружні, взаємовигідні, мирні та конструктивні стосунки між ними як сусідами не склалися. Дана громадянка без ніяких на те причин постійно ображає його сина, говорить різні непристойні речі сексуального характеру, може стояти, матюкатися та кричати на весь голос та на всю вулицю. Вона постійно звинувачує сусідів, що вони (сусіди) звинувачують ОСОБА_1 у розбещенні неповнолітніх, хоча люди, які живуть по сусідству, з нею взагалі не намагаються контактувати. Уважає, що ОСОБА_1 має виражене психічне захворювання (а.с.128-129).

У судове засідання представник ГУ НП в Чернігівській області не з`явився, у відзиві на позовну заяву від 08 квітня 2026 року просив слухати справу за відсутності представника відповідача (а.с.118).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд уважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки не позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримала з підстав, які у ньому зазначені. Зазначила, що 20 жовтня 2024 року, зателефонувавши на лінію 102, вона зверталась до поліції задля перевірки інформації, яку їй повідомили під час поїздки у електричці, хоча сама фактів розбещення неповнолітніх не спостерігала. Діяла у власних інтересах з метою припинення протиправних дій.

Заслухавши пояснення позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши усі докази по справі, і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Предметом розгляду в даній справі є постанова поліцейського по справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що 20 жовтня 2024 року поліцейським (м. Носівка) ВП № 4 Ніжинського РУП Кузьменком В.Ю. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1589695, якою притягнуто позивачку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. У фабулі постанови указано, що 20 жовтня 2024 року, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вулиця Вокзальна, 71, о 13:04 громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію (102) та повідомила про те, що сусіди звинувачують її в розбещенні неповнолітніх, хоча цього факту насправді не було. Ураховуючи, що громадянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн. Постанова містить підпис ОСОБА_1 про отримання постанови (а.с.56, 81).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає безпідставного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 указаного вище Закону у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У відповідності до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ст.183 КУпАП покладено на органи Національної поліції.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що 20 жовтня 2024 року після прибуття до неї за викликом поліцейських вона пропонувала їм пройти з нею до сусідів із буд. АДРЕСА_2 , бо саме там 31 травня 2024 року та 01 вересня 2024 року вже відбувалися подібні оргії, однак поліцейські відмовилися йти до будинку за № 73 (а.с.53,54).

Позивач ОСОБА_1 заперечує факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Судом встановлено, що з моменту події до часу винесення оскаржуваної постанови працівниками поліції щодо перевірки повідомлення відібрано лише пояснення у ОСОБА_3 , мешканця будинку за АДРЕСА_3 , у той час як події, про які зазначала позивачка з її слів відбувались у будинку № 73 по указаній вулиці.

Даних, які б спростовували такі обставини, указані відповідачем суду, зокрема, рапорт чергового по фіксацію повідомлення ОСОБА_1 , її пояснення, аудіозапис звернення ОСОБА_1 на лінію «102», відео з нагрудної камери поліцейського від 20 жовтня 2024 року, суду надано не було.

Оскаржувана постанова ЕГА № 1589695 переліку доказів, які були підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не містить.

Будь-яких інших переконливих доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачем надано не було, не здобуто таких і в ході судового розгляду.

Суд констатує, що згідно зі ст. ст. 72, 91 КАС України показання свідка є повідомлення про відомі йому обставини, що мають значення для справи. Процедура отримання таких показань, як правило, передбачає безпосередній допит у судовому засіданні (стаття 212 КАС України). Оскільки поліцейський Кузьменко В.Ю. та сусід ОСОБА_3 як свідки безпосередньо не були допитані під час судового засідання, суд з огляду на положення ст. 211 КАС України не визнає їх письмові пояснення належними доказами по справі.

На думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки в такому випадку має місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції.

Відтак, у суду є підстави вважати, що позивач здійснила виклик поліції не безпідставно, а з метою перевірки наявної інформації.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів в наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

У той же час, відповідно до статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд уважає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Зважаючи на наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії ЕГА № 1589695 від 20 жовтня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Сама ж постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

З цих підстав, доводи наведені представником ГУ НП в Чернігівській області у заяві від 08 квітня 2026 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду та відзив на позовну заяву підлягають відхиленню.

У цій частині суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3).

Ураховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ЕГА № 1589695 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., прийнята не у спосіб, визначений законами України, тому підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного, ураховуючи те, що в цій категорії справ тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, суд уважає позовні вимоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача у даній справі складають 605 грн 60 коп. судового збору та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 (а.с.50).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 229, 244, 246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову ЕГА № 1589695 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 20 жовтня 2024 року поліцейським (м. Носівка) ВП № 4 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Кузьменком В.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладенням стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. за подання адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відомості про сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, адреса місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів.

Повний текст рішення складено 04 травня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА