Рішення № 136301254, 05.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42984/25

Провадження № 2/761/4903/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 59506,32 грн., інфляційних втрат у сумі 25063,70 грн., 3% річних у сумі 4869,81 грн. від простроченої суми заборгованості, пеню у сумі 378,24 грн. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по їх сплаті та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (правонаступником якого є ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»), як виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) та опубліковано договір про надання таких послуг. Як зазначає позивач, повідомленням визначено, що фізична особа, яка користується вказаними послугами, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачі за адресою АДРЕСА_1 , споживали послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення, не надали жодних повідомлень про відмову від надання вказаних послуг та договору.

Відповідно до п.6 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» взяло на себе зобов`язання з надання відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідачі - своєчасно сплачувати зазначені послуги в строки та на умовах, передбачених Договором, проте останні свої зобов`язання за Договором прострочили, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.01.2017 року по 31.07.2025 року в розмірі 57475,27 грн.

Так як відповідачі своєчасно не вносили плату за отримані послуги, позивач вважає, що законом передбачені підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 4869,81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 25063,70 грн., пеня 378,24 грн.

Тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 року справа була передана до провадження судді Савчук Ю.Н.

Ухвалою від 15.10.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачі в судове засідання двічі поспіль не з`явились, про причини неявки не повідомили, відзиву на позов не надали.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов`язався надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконує належним чином, здійснює надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з відповіддю Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.02.2026 №109-455, за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2017 по 31.07.2025 були зареєстровані:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже, вказані особи є зареєстрованими у спірному житловому приміщенні, користуються об`єктом нерухомого майна і отримують житлово-комунальну послугу для власних потреб, а відтак відповідно до вимог житлового законодавства і законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, належать до кола споживачів житлово-комунальних послуг, що надавалися за зазначеною адресою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент виникнення спірних правовідносин були малолітніми та неповнолітніми, якими є і на даний час.

Відповідно до ст.31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Згідно з ст.32 ЦК України неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку);5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

За змістом ч.1,2 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та, відповідно, не можуть бути учасниками процесу та нести самостійну майнову відповідальність за зобов`язаннями щодо оплати житлово-комунальних послуг. Відповідачами у справі за таких обставин повинні виступати їх батьки як законні представники.

Відповідно до ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належними відповідачами у справі та особами, на яких покладається обов`язок з оплати спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, є повнолітні зареєстровані мешканці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення до Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Отже, вираження волі сторони до вчинення правочину шляхом мовчання може мати місце у випадках, встановлених договором бо законом.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Ч.2 ст.639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, факт приєднання іншої сторони до публічного договору повинен бути зафіксованим у відповідному письмовому документі.

Як вбачається із повідомлення від 31.05.2021 року про публічну пропозицію (оферту) Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті ПрАТ «АК «Київводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний Договір з товариством. Індивідуальні споживачі у багатоквартирних житлових будинках, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та/або водовідведення, або звертаються до ПрАТ «АК «Київводоканал» для отримання вказаних послуг, вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов публічного індивідуального договору.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5 ст.1 цього Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

П.6 ч.1 ст.1 цього закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 1.1. договору ПрАТ «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання шляхом надання відповідачам централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.

За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі, в порушення умов договору і вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період 01.01.2017 по 31.07.2025 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у них виникла заборгованість у розмірі 89818,07 грн., що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплена правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18), тому оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Окремо суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 28 Закону № 2189-VIII у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акту-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником стороною договору або його представником.

Однак обов`язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору, тощо покладається на споживача лише у випадку наявності договірних стосунків між сторонами, оскільки споживач наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.

Вказане також слід вважати відповідає та не суперечить змісту правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України за наслідками розгляду справ №6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.

При прийнятті рішення по даній справі, суд виходить з того, що відповідачами не доведено того факту, що ними не було отримано чи отримано не в повній мірі відповідні послуги від ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», оскільки не доведено, що вони повідомляли надавача послуг про невиконання/неналежне виконання чи не в повному обсязі таких послуг, складала відповідні акти, претензії, тощо.

Згідно ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п.18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте положеннями вказаного пункту заборонено нарахування визначених ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних виключно за кредитними договорами, а відтак нарахування індексу інфляції та 3 % річних за договорами про надання житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану , законом не заборонено.

Відповідно до ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Однак кредитні правовідносини та правовідносини із надання житлово-комунальних послуг не є подібними, крім того, правовідносини із нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг врегульовані постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 та 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, а відтак застосування положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в даному випадку за аналогіє закону не вбачається можливим.

Відповідно до пункту Постанови Кабінету Міністрів № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановами від 21.04.2023 року № 390, від 29.12.2023 року №1405), (далі постанова № 206) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

З врахуванням того, що місто Київ не належить до територій, на яких ведуться бойові дії (територій можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування позивачем на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги 3% річних, інфляційних втрат та пені здійснено правомірно.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3статті 12 ЦПК України).

Ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028 грн., сплачений ним при подачі позову, яку суд вважає за необхідне задовольнити з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись статтею 162 ЖК України, статями 509,625 ЦК України, статями10,12,13,81,141,263,265,266,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 59506,32 грн., 3% річних у розмірі 4869,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 25063,70 грн., пеню у розмірі 378,24 грн., витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя: