Ухвала суду № 136300992, 06.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/1326/26

ун. № 754/9535/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15) про визнання незаконними дій з поширення персональних даних,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою, у якій просить:

- визнати незаконним (протиправним) використання Деснянським районним судом м. Києва та суддею Бабайловою Ларисою Михайлівною інформації про позивача - відомостей про його персональні (приватні) дані на веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва та згідно з документами, переданими судом до КДКА Київської області листом від 19.09.2024,

- заборонити використання Деснянським районним судом м. Києва та суддею Бабайловою Ларисою Михайлівною інформації про нього - поширення відомостей про його персональні (приватні) дані на веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва,

- визнати незаконним (протиправним) використання КДКА Київської області документів, що містять його персональні дані, передані Деснянським районним судом м. Києва листом від 19.09.2024 року,

- заборонити використання КДКА Київської області документів, що містять його персональні (приватні) дані, передані Деснянським районним судом м. Києва до КДКА Київської області листом від 19.09.2024 року,

- стягнути із відповідачів на користь позивача понесені судові витрати,

- відстрочити сплату ним судового збору на визначений строк - до ухвалення рішення у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Деснянського районного суду м. Києва Скрипку О.І.

Розпорядженням в.о. голови Деснянського районного суду м. Києва Броновицької О. №46 від 18.06.2025 цивільна справа №754/9535/25 передана до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.06.2025 дану справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д.

Ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного суду м. Києва Бабайлової Лариси Михайлівни Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про захист права на повагу до приватного та сімейного життя.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 вказану ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2025 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2025 дану справу передано для розгляду судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д.

Ухвалою суду від 10.12.2025 відкрито провадження, розгляд вирішено проводити у порядку загального позовного провадження із викликом учасників справи у підготовче засідання на 21.01.2026 року.

08.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

20.01.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив Деснянського районного суду м. Києва.

Судове засідання 21.01.2026 було знято з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання у Святошинському районному суді м. Києва.

22.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

10.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив Деснянського районного суду м. Києва.

Того ж дня до суду надійшла заява позивача про відвід судді Бабич Н.Д. від розгляду даного провадження.

Ухвалою від 17.02.2026 головуюча суддя Бабич Н.Д. задовольнила заяву позивача про відвід та відвела суддю Бабич Н.Д. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15) про захист права на повагу до приватного та сімейного життя.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

20.02.2026 на електронну пошту суду надійшли заперечення Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою від 23.02.2026 суддею Єросовою І.Ю. прийнято до свого провадження справу №754/9535/25, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання.

05.05.2026 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Єросової І.Ю., яку останній обґрунтовує тим, що суддя під час вирішення питання про прийняття справи до свого провадження продемонструвала упереджену позицію щодо позивача та обставин даної справи. Так, ОСОБА_1 при подачі позову просив відстрочити сплату ним судового збору на строк не більше як до ухвалення рішення у справі. Суддею Бабич Н.Д., до провадження якої надійшла справа, постановила ухвалу про відкриття провадження без вирішення питання про сплату судового збору. Водночас, суддя Єросова І.Ю., володіючи інформацією про те, що він є діючим військовослужбовцем (про що головуюча дізналася із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень шляхом моніторингу судових рішень у справі №754/12809/17), будучи обізнаною про те, що ОСОБА_1 має пільги щодо сплати судового збору, зобов`язала останнього сплатити судовий збір (у іншому випадку суд би не прийняв справу до розгляду). На переконання позивача, такі дії головуючого судді Єросової І.Ю. підтверджують упередженість та необ`єктивність судді, а також негативне ставлення останньої до військовослужбовців ЗСУ, включно із позивачем.

Також позивач вказує на те, що головуючий суддя, керуючись припущеннями, зробила висновок про те, що позивач є заможною людиною, оскільки має трьох адвокатів (захисників) у рамках кримінального провадження, які на платній основі здійснюють його захист. На думку позивача, такі дії судді є свавільними та такими, що заподіюють шкоду його правам та інтересам. Невизначеність, неможливість спрогнозувати дії та рішення судді Єросової І.Ю. підштовхнули позивача сплатити судового збору, аби не поставити під загрозу його право на судовий захист.

Окремо позивач звертає увагу на те, що раніше суддя Єросова І.Ю. була притягнута до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення прав та законних інтересів учасників провадження, що свідчить про відсутність гарантій, що головуючий не буде порушувати його права при розгляді даної справи. Наведене дає позивачу підстави не довіряти головуючій судді Єросовій І.Ю. та відвести суддю Єросову І.Ю. від розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, оцінивши доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про відвід головуючого, доходить висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Так, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).

ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.

У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).

Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.

Зі змісту заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. вбачається, що останній, користуючись процесуальним правом на заявлення відводу головуючому у справі судді, не навів доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність упередженості головуючого та необ`єктивність останнього під час розгляду даного провадження.

Щодо тверджень позивача про незаконність покладення на нього обов`язку щодо сплати судового збору або надання документів, які свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати ним судового збору, суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У постанові від 04.09.2023 у справі №916/1220/23 Верховний Суд наголосив, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

При цьому, відповідно до ч. 5 вказаної статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Наведені вище приписи закону також узгоджуються й із вимогами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Проаналізувавши зміст позовної заяви ОСОБА_1 та долучених до нього документів, суддя дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовані підстави для відстрочення сплати ним судового збору за подачу даного позову. Із наявних у розпорядженні судді матеріалів, зокрема, копії ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2025 у справі №754/12809/17 про зупинення провадження у справі, долученої до відзиву Деснянського районного суду м. Києва, вбачалося, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем (т. 1 а.с. 160). Водночас, позивачем не підтверджено даний факт під час звернення до суду із позовною заявою, яка є предметом даного судового розгляду. Так, ОСОБА_1 не надано суду довідку форми 5, якою б підтверджувався статус військовослужбовця станом на день вирішення питання про необхідність сплати судового збору, а також витягу із наказу командира військової частини, в якій ймовірно проходить військову службу ОСОБА_1 .

Відповідно до закону на суд покладено обов`язок перевіряти твердження сторін справи та надавати їм належну правову оцінку. Враховуючи, що зміст прохання позивача про відстрочення сплати ним судового збору, зазначеного безпосередньо у самій позовній заяві, не містив викладу обставин, якими ОСОБА_1 підтверджує наявність статусу військовослужбовця, а також фактичну фінансову неможливість виконання вимог закону в частині сплати належної суми судового збору, в ухвалі від 23.02.2026 про прийняття справи до розгляду суддею звернено увагу позивача на наявні недоліки позовної заяви - відсутність обґрунтування підстав відстрочення сплати позивачем судового збору за подачу даної позовної заяви або ненадання квитанції (платіжного доручення) про сплату ним судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Вказаною ухвалою позивачу запропоновано усунути допущені недоліки позовної заяви шляхом обґрунтування підстав відстрочення сплати ним судового збору за подачу даної позовної заяви із наданням суду доказів, які підтверджують наявність таких підстав, або сплати ним судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та надання суду доказів про таке. Тобто судом надано позивачу «дискреційне» повноваження на самостійне обрання формату усунення допущених недоліків. Окрім цього, фактично позивач мав також право не реагувати на вимоги ухвали, що мало б наслідком залишення позову без розгляду (про що й було роз`яснено позивачу).

Позивач у заяві про відвід вказує, що суддя фактично змусила його сплатити судовий збір, поставивши під загрозу його право на судовий захист, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суддя звертає увагу, що позивач самостійно обрав із двох можливих варіантів усунення недоліків саме варіант сплати судового збору у визначеному законом розмірі, відкинувши пропонований варіант про заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору та надання документів, які б підтверджували дійсний матеріальний стан позивача та наявність підстав для відстрочення сплати ним судового збору.

У свою чергу, доводи позивача про те, що суддя дійшла висновку про наявність у нього статусу «заможної» людини не відповідає дійсності, оскільки із формулювання ухвали від 23.02.2026 вбачається, що суддя, зважаючи на ту обставину, що у рамках зупиненого кримінального провадження Кучерук М.А. представлений трьома адвокатами (так само як і в рамках даного судового провадження, про що останній зазначив у своїй позовній заяві), які на платній основі здійснюють його захист, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 несе значні матеріальні витрати, на які самостійно погодився. Тобто останній фактично має можливість виконати вимоги Закону України «Про судовий збір», звертаючись до суду із даним позовом.

При цьому, відсутність у матеріалах справи документів сплати гонорару ОСОБА_1 найнятим для його захисту адвокатам не свідчить про те, що оплата послуг останніх не буде здійснена у майбутньому. У той же час, суддею виключено думку про те, що такі адвокати надають ОСОБА_1 правову допомогу на безоплатній основі, оскільки відповідно до положень Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» в рамках однієї судової справи правову допомогу безкоштовно може надавати лише один адвокат.

Окремо суддя звертає увагу на провокативність змісту заяви про відвід. Так, ОСОБА_1 вказує, що суддя Єросова І.Ю. має негативне ставлення до військовослужбовців ЗСУ, включаючи позивача. Такі твердження є суб`єктивними та фактично зводяться до безпідставної критики із викладеною в ухвалі від 23.02.2026 позицією суду, з якою ОСОБА_1 , очевидно, не погоджується. Суддя вважає за необхідне зауважити, що ухвала від 23.02.2026 не підлягає оскарженню окремо від остаточного у справі судового рішення, однак, позивач або його уповноважений представник може у подальшому звернути увагу суду вищої інстанції (у разі оскарження остаточного рішення по суті вимог) на допущені судом першої інстанції процесуальні помилки, які, на переконання позивача, призводять до порушення його прав.

Посилання позивача ОСОБА_1 на попереднє притягнення судді Єросової І.Ю. до дисциплінарної відповідальності в рамках іншого судового провадження не є підставою для наявності сумнівів у необ`єктивності та упередженості судді під час розгляду даного провадження, оскільки з огляду на принцип безсторонності та незалежності суду дана обставина повністю нівелюється.

Таким чином, проаналізувавши доводи позивача ОСОБА_1 , суддя вважає, що вказані у заяві про відвід підстави для відводу не свідчать про упередженість або необ`єктивність, пряму чи опосередковану зацікавленість в результаті розгляду справи. Інформація зазначена в заяві фактично відображає особисту позицію позивача, побудовану на припущеннях про існування суб`єктивних обставин, які начебто можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість судді під час прийняття справи до розгляду та, ймовірно, виникнуть у подальшому. Разом з тим, наведені припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому заява про відвід є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Водночас, в силу приписів ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Беручи до уваги, що в рамках даного провадження судом оголошено перерву у судовому засіданні до 25.05.2026, а заява про відвід судді надійшла до суду 05.05.2026, тобто більше ніж за три дні до наступного судового засідання, заява про відвід позивача ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, суддя вважає за необхідне передати заяву про відвід судді Єросовій І.Ю. до відповідної канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу та визначення судді, уповноваженого на розгляд заяви про відвід.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 133,136, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр-т. Червоної Калини, 5-В), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15) про визнання незаконними дій з поширення персональних даних - визнати необґрунтованою.

Передати матеріали справи №754/9535/25, провадження №2/759/1326/26 до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Святошинського районного суду м. Києва для визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.