Ухвала суду № 136300858, 04.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8262/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Губорєва К.С. про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 06.11.2025, ухваленого у цивільній справі № 758/8262/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ :

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Губорєв К.С. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 06.11.2025, ухваленого у цивільній справі № 758/8262/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та не отримував повідомлення про судовий розгляд, відповідно не міг подати і заперечення на позовну заяву, а також пояснення на час винесення судового рішення. При цьому, посилається на те, що як вбачається з інформаційної довідки № 428105397 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.905.2025 року - відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 334 ЦК України власником житлового приміщення стала лише 14.11.2023 року, що виключає законність нарахування та стягнення з відповідача вартості будь-яких послуг у період з 01.01.2023 до 14.11.2023 року. Крім того, позивачем безпідставно нараховані збитки у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат. Просив здійснювати розгляд заяви про перегляд заочного рішення без його участі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» у судове засідання не з`явився.

Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, дійшов до наступного висновку.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України)

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).

Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд бере до уваги те, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно судовий виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався за цією адресою. Разом з тим, як зазначено відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Судові виклики відповідача за цією адресою судом не здійснювались, що позбавило його права висловити свою позицію щодо підстав та предмету позову шляхом подання відзиву на позов та долучення доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості, який заперечується відповідачем, що зумовлює доведення цих обставин лише під час розгляду справи по суті. Також посилається на обставини, які на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обставини, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, крім того, встановлено, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи, оскільки фактично проживає за іншою, ніж зазначена у позовній заяві адресою, тому є підстави для скасування заочного рішення суду, та, враховуючи зміст позовних вимог слід призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, заочне рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статями 258-261, 284, 287, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Губорєва К.С. про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025, ухваленого у цивільній справі № 758/8262/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних.

Призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання на 10 год. 30 хв. 17 червня 2026 року в приміщенні Подільського районного суду міста Києва за адресою: (м. Київ, вул. Волоська, буд. 6/14-Б, зал судових засідань № 3)

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

Роз`яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивач протягом п`яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Вебадреса сторінки суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається, - https://pd.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Я.К. Левицька