Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 645/1030/26
Провадження № 2/645/1647/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.
за участю секретаря судових засідань - Хілінського М.І.
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Сердійчука Я.Я. про витребування доказів та поновлення процесуального строку для подачі заяви про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
в с т а н о в и в:
ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача заборгованості за Договором № 44530123 від 05.04.2025 у розмірі 25480.00; судові витрати в сумі 2662,40 гривень; ? на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 13000,00 гривень.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 13.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, постановлено розглянути в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
09.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Скользнєвої В.В. надійшов відзив на позовну заяву.
17.03.2026 від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Сердійчука Я.Я. надійшла відповідь на відзив.
17.03.2026 від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Сердійчука Я.Я. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме просили витребувати у Акціонерного товариства КБ «ПРИВАТ БАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570): ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно: прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн, які 05.04.2025 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки НОМЕР_1 за період з 05.04.2025 по 10.04.2025; інформацію, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки НОМЕР_1 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_1 за період з 05.04.2025 по 10.04.2025; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
В обґрунтування клопотання зазначено, що 5.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «ЕКО ФІН») та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит / Кредитний договір №44530123 (далі - Договір №44530123 / Кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит у сумі 7 000,00 грн, а остання зобов`язувалась повернути його в порядку та строк, встановлені договором. З метою виконання умов Кредитного договору Кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів за реквізитами банківської картки, вказаними позичальником на сайті Кредитодавця. На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви було додано квитанцію ТОВ «ПрофітГід» №44384-52948-82524, відповідно до якої 05.04.2025 року відбувся переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 7 000,00 грн згідно Кредитного договору №44530123 від 05.04.2025 року на номер картки НОМЕР_1 , яка емітована Акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті Кредитодавця. позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Водночас, виписку по рахунку позичальника може сформувати та надати банк, що обслуговує картковий рахунок відповідача, який був вказаний ним на отримання кредитних коштів і на який були перераховані кошти за Договором позики. Так, у відповідності до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини. Банківські виписки з рахунків підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду. Отже оскільки відомості із банку позивач самостійно не може отримати, так як це є банківська таємниця, розголошення якої третім сторонам заборонено, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів. Крім того, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, просили поновити строк для подачі клопотання про витребування доказів та витребувати докази, зазначені у цьому клопотанні. В обґрунтування зазначено, що позивач у позовній заяві не зазначав про необхідність витребування доказів, оскільки, зважаючи на норми чинного законодавства, позивачем було надано належні, достатні та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесі розгляду справи в суді.
19.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Скользнєвої В.В. надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів. В обґрунтування зазначено, що вважають, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання. Стаття 12 ЦПК України встановлює, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. 13.02.2026 року було відкрито провадження у справі №645/1030/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Неподання до позовної заяви клопотання про витребування доказів, позивач обґрунтовує тим, що зважаючи на норми чинного законодавства, позивачем було надано належні та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесі розгляду справи в суді. Важливо зазначити, що в даній категорії справи доведення факту надання кредитних коштів покладено саме на позивача, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд України в своїх постановах № 372/223/17 від 06.05.2020 р., № 755/18920/18 від 29.01.2020 р. Тому позивач при поданні позовної заяви повинен був надати належні докази які б підтверджували викладені обставини, а у разі неможливості їх отримати повинен був повідомити суд. У позовній заяві, при зверненні до суду позивачем не зазначено про наявність доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, не виконано обов`язку, що передбачений ч. 4 ст. 83 ЦПК України, щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Крім цього, позивачем вказане клопотання про витребування доказів було подане після звернення до суду 10.02.2026 р. з позовною заявою., а саме через місяць після звернення до суду. Таким чином, позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів та не зазначено у позовній заяві про неможливість подання відповідних доказів (кредитної справи) разом з позовною заявою.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідач до судового засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Положенням ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.
Тому, уразі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, представник позивача зазначив, що клопотання разом у встановлений процесуальним законодавством строк не було подано, так як необхідність у витребуванні доказів виникла в процесі розгляду справи в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини
Так Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи сторін, де міститься клопотання про поновлення строку для подачі клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику позивача процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу є конфіденційною, а тому відповідно до частини першої статті 21 цього ж закону є інформацією з обмеженим доступом.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб`єкта персональних даних.
Згідно з ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон) інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
У відповідності до ст. 61 Закону Банки та Національний банк України зобов`язані забезпечувати збереження банківської таємниці, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено порядок розкриття банківської таємниці, тобто інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Згідно клопотання сторони позивача вбачається, що позивач позбавлений можливості самостійно отримати вказані докази у зв`язку з тим, що така інформаціє складає банківську таємницю і надається виключно власнику рахунку, яким є ОСОБА_1 , а також на підставі рішення суду.
Таким чином, зважаючи на те, що вказані в клопотанні документи стосуються предмету судового розгляду, необхідні для перевірки доводів осіб, що беруть участь у справі, та встановлення обставин справи, які підлягають встановленню в ході судового розгляду, то заява сторони позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 83-84, 188, 260 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати з АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ: 14360570) наступну інформацію:
ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно: прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;
докази зарахування на картку НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн, які 05.04.2025 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки НОМЕР_1 за період з 05.04.2025 по 10.04.2025;
інформацію, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки НОМЕР_1 ;
інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_1 за період з 05.04.2025 по 10.04.2025;
інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; 30.04.1987.
Копію ухвали надіслати для виконання до АТ КБ «ПриватБанк».
Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» виконати вимоги ухвали щодо надання документів, протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Вказану інформацію надіслати на адресу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Розгляд справи по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відкласти до 25 травня 2026 року на 10 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -
Судове рішення № 136299866, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 645/1030/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: