Рішення № 136298690, 06.05.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/130/26

№пр. 2/384/211/2026

06 травня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 06 серпня 2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № B03.13042.005561901.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 31200.00 грн під 15.50 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів.

11 грудня 2025 року було укладено договір №11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № B03.13042.005561901. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № B03.13042.005561901.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №B03.13042.005561901 від 06.08.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 71655.32 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15970.13 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8155.96 грн.

- Заборгованість за комісіями - 47529.23 грн.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №B03.13042.005561901, що становить 71655 грн. 32 коп., та судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи по суті призначено на 06 травня 2026 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 травня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи завчасно належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 серпня 2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» (Банк/Кредитодавець) та відповідачем (Позичальник/Споживач/Страхувальник/Застрахована особа) укладено договір кредиту та страхування №B03.13042.005561901 (Договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: сума кредиту 31200 грн, процентна ставка та тип 15.5% - змінювана, строк кредиту 36 місяців (а.с. 7).

11 грудня 2025 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Фактор) було укладено Договір факторингу №11-12/25, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Права, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед Клієнтом та визначені, зокрема, в Реєстрі боржників (а.с. 28-30).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №11-12/25 від 11 грудня 2025 року, позивач набув право грошової вимоги коштів по договору №B03.13042.005561901 до ОСОБА_1 на загальну суму 71655 грн. 32 коп. (а.с. 36-38).

Позивачем надано довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №B03.13042.005561901 від 06.08.2019, видану директором Департаменту кредитного адміністрування АТ «Ідея Банк», в якій зазначено, що станом на 11.12.2025 заборгованість відповідача становить 71655 грн. 32 коп., з яких: 15970 грн. 13 коп. заборгованість за основним боргом; 8155 грн. 96 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 47529 грн. 23 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 26).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в АТ «ІДЕЯ БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та взяв на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконав їх, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №B03.13042.005561901 від 06 серпня 2019 року у розмірі 71655 грн. 32 коп., з яких: 15970 грн. 13 коп. заборгованість за основним боргом; 8155 грн. 96 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 47529 грн. 23 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

У подані позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 25000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата.

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору №02-07/2024 про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.47-49);

2) копію заяви на надання юридичної допомоги №1424 від 02.02.2026 на суму 25000 грн (а.с.53);

3) копію витягу з акта №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 на суму 25000 грн.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані відповідні письмові докази, а тому суд дійшов переконливого висновку про те, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. 00 коп.

Ураховуючи предмет позову, обсяг позовної заяви та доказів, доданих до неї, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих позивачу послуг з правничої допомоги, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, конкретні обставини справи, а також час, витрачений на їх виконання, надаючи оцінку рівня реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність їхнього розміру, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 25000 грн до 10000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу буде об`єктивним та справедливим.

Стягнення витрат на правову допомогу в такому розмірі забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №B03.13042.005561901 від 06 серпня 2019 року у розмірі 71655 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 32 коп., з яких 15970 грн. 13 коп. заборгованість за основним боргом; 8155 грн. 96 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 47529 грн. 23 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна