Рішення № 136297228, 05.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/815/26

Провадження № 2/204/2062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

30 січня 2026 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2024 року, у сумі 49 999 гривень 47 копійок, станом на 14 січня 2026 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні (а. с. 1-4).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 15 березня 2022 року. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. 14 квітня 2024 року між АТ «КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого банком надано відповідачу кредит у розмірі 87 250 гривень строком на 36 місяців на умовах, передбачених договором. Однак відповідач своїх обов`язків за договором не виконує, оскільки не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Внаслідок цього, станом 14 січня 2026 року, за ним утворилася заборгованість у сумі 49 999 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні, яку позивач прохає стягнути з відповідача разом із судовими витратами у сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 60), яка надіслана учасникам справи 05 лютого 2025 року за вихідним № 3288/26-вих/2/204/2062/26 (а. с. 61).

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року у справі здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику осіб до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 15 квітня 2026 року на 13 годину 20 хвилин (а. с. 66).

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові, з поміж іншого, не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення (а. с. 4).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 74), причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 15 березня 2022 року відповідач підписав заяву позивача № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 23-34).

Відповідно до заяви, відповідач погодився з тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

14 квітня 2024 року між АТ «КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н (а. с. 35-43), відповідно до умов якого банк надає відповідачу кредит у розмірі 87 250 гривень на споживчі потреби, строком на 36 місяців, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 1,5 % (18 % річних).

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом 14 січня 2026 року, за відповідачем перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 49 999 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні (а. с. 18-19 та на звороті).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2022 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк», а 14 квітня 2024 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н (а. с. 35-43) та паспорт споживчого кредиту від 14 квітня 2024 року (а. с. 46-48 та на звороті).

Як вбачається з п. 2.3 вказаного договору, сторони погодили, що вказаний договір підписується позичальником простим електронним підписом.

Водночас, відповідно до п. 3 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк», сторони між собою узгодили, що при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т. ч. але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між сторонами Кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом так способи підписів Клієнта: ОТР-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку. Кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах. Мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір.

Сторони визнають правочин у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткових підтверджень.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;

Отже, як встановлено судом, сторони узгодили те, що підписання кредитного договору буде в електронному вигляді, в даному випадку простим електронним підписом за допомогою ОРТ-паролю (а. с. 35-43), тобто, підписуючи в електронному вигляді даний договір, відповідач погодився зі всіма умовами та правилами кредитного договору та погодився з вказаними у ній умовами кредитування.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач погодився зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пеню, відсотками за користування кредитними коштами.

Так, позивачем на підтвердження своїх вимог, щодо користування відповідачем кредитними коштами позивача за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2024 року та наявності у останнього заборгованості за ним, в тому числі і за простроченими відсотками, надано суду виписку по карткових рахунках відповідача (а. с. 20-21). Вказана виписка є первинним банківським документом, а тому може бути належним доказом у справі.

З вказаної виписки по картковому рахунку відповідача вбачається, що останній користувався кредитними коштами та ним витрачено 112 116 гривень 25 копійок, водночас внесено грошових коштів на загальну суму 62 116 гривень 78 копійок, при цьому баланс карти на початок періоду становив 0 гривень.

Таким чином, фактично відповідачем використано кредитних коштів на суму 112 116 гривень 25 копійок, а повернуто банку кошти в розмірі 62 116 гривень 78 копійок, при цьому баланс карти на початок періоду становив 0 гривень, то сума заборгованості за тілом кредиту становить 49 999 гривень 47 копійок (різницю сум витрачених та внесених грошових коштів, а також початкового балансу картки), та яка відповідає заявленій позивачем до стягнення сумі заборгованості.

Отже, вказаною випискою підтверджено, що відповідач користувався вказаними кредитними коштами позивача, але не повернув, тому станом 14 січня 2026 року, за ним утворилася заборгованість у сумі 49 999 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачкою отримано грошові кошти від позивача, однак не виконано взятого на себе обов`язку щодо їх повернення на умовах визначених договором, суд доходить висновку, що право позивача на отримання власних коштів порушено, а тому підлягає захисту, а відтак останній має право вимагати стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , реалізував це право, звернувшись до суду. Натомість, відповідачка жодних заперечень на предмет позову до суду не надала.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню та із ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» на підставі кредитного договору б/н від 14 квітня 2024 року підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася станом на 14 січня 2026 року, у сумі 49 999 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні.

Понесені позивачем судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2024 року, яка утворилася станом на 14 січня 2026 року, у сумі 49 999 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 47 (сорок сім) копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) гривень 47 (сорок сім) копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 (сім тисяч двісті тридцять чотири) гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» сплачений судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна