Рішення № 136296764, 05.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/2639/2026

ЄУН 201/1766/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.05.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі Позивач, ТОВ «ФК «ЕЙС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 627962604 від 14.04.2021 року (далі - Кредитний договір, Договір) у розмірі 22 979,51 грн.

2.Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 14.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 627962604, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 14 750,00 грн. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 17 550,00 грн. 28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 10.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 22 976,51 грн, яка складається з: 9 673,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 303,35 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

3.Від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач вказує, що кредитні зобов`язання за договором були виконані у повному обсязі. Платіж було здійснено у строк, однак з незалежних від нього причин зарахування коштів відбулося наступного дня. Вважає нарахування штрафних санкцій за один день прострочення неспівмірним та таким, що порушує принципи справедливості та добросовісності. Згідно з даними Українського бюро кредитних історій, за відповідним договором відсутня як поточна, так і прострочена заборгованість. Позивачем не надано належних доказів існування дійсної заборгованості, детального розрахунку боргу, а також підтвердження правомірності переходу права вимоги. Останні платежі за кредитом здійснювались у 2021 році. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальна позовна давність становить три роки. Просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

4.Представник Позивача подав до суду відповідь на відзив. Зокрема, у поданій відповіді вказує, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Крім того зазначає, що Відповідачем вносились оплати, які частково погашали відсоткову заборгованості, а не тіло кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Звертає увагу суду на те, що за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Наголошує на тому, що Позивач у свої позовній заяві користувався безпосередньо ст.625 ЦК України. Сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.4.3. Кредитного договору). Враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України).

5.Від відповідача до суду надійшла заперечення на відповідь на відзив у яких він вказує, що виконала зобов`язання з оплати у строк, визначений договором. Строк дії кредитного договору закінчився 12.08.2021 року. Позивач продовжує нарахування процентів після спливу строку договору. Відповідач просить суд перевірити правомірність такого нарахування та відповідність розрахунку вимогам чинного законодавства. Зазначає, що сума заявлених процентів (13 303,35 грн) перевищує розмір основної заборгованості (9 673,16 грн), що свідчить про їх явну непропорційність. Повторно звертає увагу суду на позовну давність. Крім того, заявлена сума 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та неспівмірною складності справи, яка розглядається у спрощеному провадженні. Просить суд відмовити у їх стягненні. У підсумку просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У разі якщо суд дійде іншого висновку врахувати відсутність моєї вини у виникненні прострочення та зменшити розмір нарахованих платежів як непропорційних.

6.Представник Позивача подав до суду додаткові пояснення у яких останній висловлює свою позицію з приводу витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що надав до суду всі необхідні докази та просить стягнути з Відповідача вказану заборгованість та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 покласти на Відповідача.

7.Відповідачем надані пояснення у справі та вказано, що вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування та витрат професійну правничу допомогу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити у їх задоволенні та оцінити обставини справи з урахуванням того, що затримка платежу виникла з причин, які не залежали від Відповідача.

8.У додаткових пояснення представник Позивача просить суд не приймати до уваги дублюючі та повторювані фрагменти, які не змінюють обсяг доказової бази та не впливають на вирішення спору по суті та задовольнити позов у повному обсязі.

9.У запереченнях на додаткові пояснення Відповідач зазначає, що Позивач у своїх додаткових поясненнях фактично лише повторює попередні доводи позовної заяви та не надає суду нових належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у неї заборгованості у заявленому розмірі. Крім того, під час спроби здійснення платежу виникали технічні труднощі з боку сервісу Позивача, у зв`язку з чим проведення платежу у відповідний момент було неможливим. Після відновлення роботи сервісу платіж було здійснено. Також звертає увагу суду, що з моменту виникнення спірних правовідносин минуло значний проміжок часу. У зв`язку з цим вважає, що саме Позивач повинен надати належні та достовірні докази існування заборгованості та правильності її розрахунку. На даний час Позивачем не надано належного детального розрахунку заборгованості із зазначенням періодів нарахування відсотків, їх розміру та підстав нарахування. Крім того, вважає необґрунтованими вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, оскільки їх необхідність та співмірність не доведені. З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача не визнаю та вважає їх безпідставними.

II. Процесуальні дії у справі

10.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.Цією ж ухвалою Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано докази у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

12.30.04.2026 року до суду надійшли витребувані докази.

13.Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

14.Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

15.Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

16.Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

17.Отже, суд розглядає справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

18.Відповідно до заявки на отримання коштів в кредит від 14.04.2021 року ОСОБА_1 виявила бажання отримати кредит у розмірі 14 750,00 грн, строк кредиту 30 днів. Водночас в заявці міститься інформація щодо особи Відповідача, зокрема дата його народження, індивідуальний податковий номер, серія, номер паспорта і дата його видачі, адреса проживання, номер мобільного телефону, а також номер картки отримувача № 5363-5168-75XX-XXXX-0644.

19.14.04.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 627962604.

20.Відповідно до п. 1.1 Договору за цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 14 750 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

21.Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

22.Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.3 Договору).

23.За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 51,10 (п`ятдесят одна цілих одна десята) процентів річних, що становить 0,14 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 498,33 (чотириста дев`яносто вісім цілих тридцять три сотих) процентів річних, що становить 1,37 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3 цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п. 1.4 Договору).

24.Відповідно до п. 1.5 Договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3 цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

25.Згідно з п. 1.6 Договору основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

26.Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.7 Договору).

27.У п. 1.8 Договору передбачено, що проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником.

28.Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 4.1 Договору).

29.Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.2, 4.3 Договору).

30.Згідно з п. 4.10 Договору сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна із Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов`язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні Договору, Договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою Сторін.

31.Договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3SY82, який було направлено позичальнику 14.04.2021 23:14:05, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0971161993.

32.14.04.2021 року між сторона укладено додаткову угоду до Договору № 627962604 від 14.04.2021 року. Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 200 грн 00 коп. (двісті грн. нуль коп.) з 14.04.2021 року на строк дії Договору № 627962604 від 14.04.2021 року на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

33.16.04.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 627962604 від 14.04.2021 року. Умовами додаткової угоди передбачено, що Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2600 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот грн. нуль коп.) з 16.04.2021 року на строк дії Договору № 627962604 від 14.04.2021 року на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

34.На підтвердження надання коштів Відповідачу, Позивачем надано до суду: платіжне доручення № caa5eae4-8c7c-470c-9941-d7257b4f3702 від 14.04.2021 року про перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 коштів у розмірі 200,00 грн, з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 627962604 від 14.04.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer»; платіжне доручення № aa0661f3-b541-44cc-a758-0cf54ffa0aa1 від 14.04.2021 року про перерахування на картковий рахунок Відповідача коштів у розмірі 14 750,00 грн, з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 627962604 від 14.04.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer»; платіжне доручення № 51104ecb-1d1d-4d56-b4df-eaa3140a0bb0 від 16.04.2021 року про перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 коштів у розмірі 2 600,00 грн, з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 627962604 від 14.04.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».

35.Окрім цього, на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2026 року Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надано інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 . Крім того зазначено, що номер телефону Відповідача, що вказаний у кредитному договору є фінансовим номер та знаходиться в анкетних даних 0971161993.

36.Із виписки про рух коштів Відповідача з 14.04.2021 до 21.04.2021 року вбачається, що на платіжну карту № НОМЕР_3 здійснювались зарахування у сумах 200,00 грн, 14 750,00 грн та 2 600,00 грн.

37.Відповідно до розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року, заборгованість Відповідача становила 49 202,72 грн, з яких: 22 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 27 202,72 грн заборгованість по відсоткам.

38.28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до умов вказаного договору клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

39.Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № № 138 від 15.06.2021 року до вказаного вище договору ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму заборгованості у розмірі 14 055,44 грн, з яких: 9 673,16 грн заборгованість по тілу кредиту, 4 382,28 грн заборгованість по відсоткам.

40.Згідно з розрахунком заборгованості, підготовленого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року заборгованість Відповідача становила 22 976,51 грн.

41.05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

42.Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до вказаного вище договору ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму заборгованості у розмірі 22 976,51 грн, з яких: 9 673,16 грн заборгованість по тілу кредиту, 13 303,35 грн заборгованість по відсоткам.

43.10.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року у розмірі 22 976,51 грн, з яких: 9 673,16 грн заборгованість по тілу кредиту, 13 303,35 грн заборгованість по відсоткам, що підтверджується витягом з Реєстру Боржників № Б/Н від 10.07.2025 року до Договору факторингу.

44.Всупереч умовам Кредитного договору, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів.

45.Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року у розмірі 22 976,51 грн, з яких: 9 673,16 грн заборгованість по тілу кредиту, 13 303,35 грн заборгованість по відсоткам.

ІV. Оцінка суду

ІV. 1 Щодо укладення кредитного договору та відступлення права вимоги

46.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

47.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

48.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

49.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

50.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

51.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

52.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

53.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

54.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

55.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.

56.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

57.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

58.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

59.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

60.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

61.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

62.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

63.Факт укладення кредитного договору та перехід права вимоги до нового кредитора Відповідачем не заперечується.

VІ. 2 Щодо суми нарахованої заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом

64.Наявними у справі матеріалами підтверджується надання Відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 17 550,00 грн. Відповідач не оспорює вказані обставини.

65.Як зазналось вище, кредитні кошти надані Відповідачу на підставі укладеного 14.04.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Договору № 627962604, додаткової угоди від 14.04.2021 року та додаткової угоди від 16.04.2021 року.

66.Відповідно до розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року, заборгованість Відповідача становила 49 202,72 грн, з яких: 22 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 27 202,72 грн заборгованість по відсоткам.

67.Як убачається з розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року заборгованість Відповідача становила 22 976,51 грн, з яких: 9 673,16 грн заборгованість по тілу кредиту, 13 303,35 грн заборгованість по відсоткам.

68.Відповідач заперечує таке нарахування заборгованості звертаючи увагу суду на те, що нею здійснено повне погашення боргу із запізненням з підстав, що від неї не залежали.

69.Представник позивача не заперечує здійснення Відповідачем часткового погашення заборгованості, однак зазначає, що відповідно до пункту 5 правил споживчого кредиту: У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Електронним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування Кредитом; у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту; у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування Кредитом; у четверту чергу сплачуються сума Кредиту, що підлягає поверненню згідно Графіку розрахунків; у п`яту чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до Електронного договору. Отже Відповідачем вносились оплати, які частково погашали відсоткову заборгованості, а не тіло кредиту.

70.Відповідно до графіків розрахунків, які є додатками до Договору № 627962604 від 14.04.2021 року, Додаткової угоди від 14.04.2021 року та Додаткової угоди від 16.04.2021 року, термін платежу - 14.05.2021 року.

71.Як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора у встановлену дату не було здійснено погашення заборгованості. Кредитором за 14.05.2021 року нараховані відсотки.

72.17.05.2021 року ОСОБА_1 здійснено часткове погашення заборгованості на суму 3 275,00 грн. Із зазначеної суми ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зарахувало погашення відсотків нарахованих з 14.04.2021 року по 14.05.2021 року у розмірі 729,82 грн, а також погашення тіла кредиту у розмірі 2 545,18 грн.

73.18.05.2021 року Відповідачем здійснено чергову сплату заборгованості на загальну суму 15 020,00 грн.

74.Суд звертає увагу на те, що відповідно до наданого розрахунку заборгованості сплачена Відповідачем сума зарахована як погашення заборгованості за тілом кредиту на суму 5 331,66 грн та 9 688,34 грн як зарахування відсотків за користування кредитом.

75.При цьому нарахування відсотків за 17.05.2021 року та 18.05.2021 року первісним кредитором не здійснювалось.

76.У заявах по суті спору представник Позивача не навів обґрунтування такого розподілу сплачених Відповідачем коштів. Обмежившись формулюванням аргументацією щодо порядку погашення існуючої заборгованості. При цьому стверджуючи, що відповідачем вносились оплати, які частково погашали відсоткову заборгованості, а не тіло кредиту.

77.Суд критично ставиться до таких тверджень, оскільки як на 17.05.2021 року, так і на 18.05.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані первісним кредитором відсотки сплачені, а нові не нараховувались. Первісний кредитор фактично зарахував оплату заборгованості за неіснуючими відсотками.

78.Крім того, суд звертає увагу на те, шо ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснювали нарахування відсотків відповідно до умов кредитного договору як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

79.Тобто, представник Позивача оцінює нараховані після 14.05.2021 року відсотки як такі, що нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

1.Суд зауважує, що 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.

2.Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено п. 18, у якому вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3.Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

4.Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

5.Так, у постанові від 12.02.2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

6.Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

7.Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

8.Одночасно, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) внесені аналогічні зміни в Закон України «Про споживче кредитування», зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

9.У подальшому Законом України від 22.11.2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) вказаний пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

10.При цьому, аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом № 3498-IX не вносились.

11.Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону № 2120-IX.

12.У Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

13.Відтак, хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон № 2120-IX від 15.03.2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

14.Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

15.Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

16.Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

17.Разом з тим, при існуванні складної змістової колізії, застосуванню підлягають норми того нормативно-правового акта, який повно та точно врегульовує конкретні правовідносини, містить чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин.

18.У практиці Європейського суду з прав людини знайшов своє застосування принцип правової визначеності. Цей Суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

19.Суд неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа «Санді Таймз проти Сполученого Королівства» The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France) Суд зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

20.Аналіз нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) найбільш повно та точно врегульовували цивільні правовідносини щодо стягнення неустойки під час дії воєнного стану.

21.Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17.

22.Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань (зокрема, сплати пені) під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

23.Отже, оцінюючи вимоги про стягнення з Відповідача на користь нарахованої заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про неможливість їх стягнення.

24.Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

25.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

26.Європейський суд з прав людини зазначав, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18.07.2006 року № 63566/00, § 23).

27.Ураховуючи наведені обставини суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 627962604 від 14.04.2021 року у розмірі 22 979,51 грн, оскільки Позивачем не обґрунтовано наявність непогашеної заборгованості Відповідача за вказаним кредитним договором.

VІ. 3 Щодо застосування строку позовної давності

28.Відповідачем у заявах по суті спору заявлено про застосування судом строку позовної давності. Водночас, оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю, питання щодо спливу строку позовної давності до заявлених вимог судом не досліджується.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

29.Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська