Рішення № 136296062, 05.05.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/3059/25

Провадження 2/172/1347/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.05.2026 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що їй на підставі Договору купівлі-продажу від 25.09.1996 року належить квартира за адресою : АДРЕСА_1 .

11.10.1996 року зазначене право власності зареєстровано Попаснянським районним бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі за № 6944.

Право власності на вищевказану квартиру було набуте до введення в дію Державного реєстру речових прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, тому воно не зареєстровано в цих реєстрах, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

25.04.2025 року вона звернулася із заявою № 66579772 щодо державної реєстрації права власності на квартиру до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровської області.

За результатами розгляду заяви, документів, поданих до неї, державним реєстратором було ухвалено рішення № 79371461 від 11 червня 2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій.

З урахуванням наведеного, не звертаючи на те, що вона на законних підставах набула право власності на квартиру, зареєструвати своє право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на даний час не вбачається можливим, у зв`язку неможливістю отримання інформації з БТІ, архіви якого не були евакуйовані з м.Попасна Луганської області.

Просить суд визнати за нею право власності на квартиру квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м.

Ухвалою від 02.12.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачка в позовній заяві просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперчує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно Договору купівлі-продажу від 25 вересня 1996 року посвідченого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень А.Б.25.09.1996 року, зареєстровано в реєстрі за № 3738, ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м.

25.04.2025 року вона звернулася із заявою № 66579772 щодо державної реєстрації права власності на квартиру до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровської області.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно, своїм рішенням № 79371461 від 11 червня 2025 року відмовив у здійсненні реєстраційних дій, оскільки не можливо отримати відповідні відомості з державних реєстрів та інших джерел інформації щодо нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване до 01.01.2013 року, а також у зв`язку з тимчасовою окупацією Луганської області, на території якої розташоване Попаснянське РБТІ.

З копії 11 сторінки паспорта громадянина України позивачки видно, що остання зареєстрована за адресою: квАДРЕСА_2 .

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, враховуючи відсутність провини відповідача у виниклих правовідносинах, суд приходить до висновку, що судові витрати належить покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_2 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. за Договором купівлі-продажу від 25 вересня 1996 року посвідченого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень А.Б. 25.09.1996 року, зареєстровано в реєстрі за № 3738, зареєстрованого в Попаснянському районному бюро технічної інвентаризації 11.10.1996 року у реєстровій книзі за № 6944.

3. Судові витрати залишити за позивачкою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов