Постанова № 136295966, 09.02.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/8359/25

№ 3/207/61/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року суддя Південного районного суду міста Кам`янського Бистрова Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника ДП «Бар`єр», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.41, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності до Південного районного суду міста Кам`янського надійшов протокол про адміністративне правопорушення № ПС/ДН/39717/025395/П/ПТ від 15.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.41-2, КУпАП ОСОБА_1 , а саме:

в порушення вимог пункту 4.9 Колективного договору на 2024 2027 років, ухваленого на зборах трудового колективу 03.04.2024 №2, яким встановлено, що адміністрація зобов`язується: виплату заробітної плати проводити у грошовому виразі два рази в місяць: за першу половину місяця з 15 по 21 число поточного місяця, остаточний розрахунок за місяць з 4 по 5 число наступного місяця. На підприємстві станом на 12.12.2025 існує заборгованість з виплати заробітної плати за минули роки: 2014 (частково), 2015 (частково), 2017 (частково), 2018 (частково), 2019 (частково), 2020 (частково), 2021 (частково) та 2023 (компенсація по втраті частини заробітної плати за 2015р. нарахована в 2023р.) на загальну суму числі заборгованість працюючими працівниками 41 353,65 грн. перед 3 особами з них 1 жінки та перед звільненими працівниками в розмірі 1 921719,04 грн. перед 53 особами з них 20 жінок, чим порушено вимоги частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону № 108, статті 47, частини першої статті 116 КЗпП України.

На підприємстві у період з серпня 2025 року по листопад 2025 року поточна заробітна| плата виплачується, але з порушенням строків виплати та один раз на місяць, чим порушено вимоги п. 4.9 Колективного договору на 2024 2027 років, частини першої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону № 108, так: заробітна плата за жовтень 2024 р. в розмірі 406 697,39 грн. (27 прац.) виплачена 29.10.2024; заробітна плата за серпень 2025 р. в розмірі 433 766,65 грн. (31 прац.) виплачена 27.08.2025; заробітна плата за вересень 2025 р. в розмірі 433 248,80 грн. (31 прац.) виплачена 26.09.2025; заробітна плата за жовтень 2025 р. в розмірі 489 367,16 грн. (32 прац.) виплачена 28.10.2025; заробітна плата за листопад 2025 р. в розмірі 478 461,63 грн. (32 прац.) виплачена 27.11.2025.

Таким чином, поточна заробітна плата працівникам ДП «Бар`єр» виплачувалась з порушенням умов визначених трудовими договорами (один раз на місяць), чим порушено вимоги частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону № 108 існує заборгованість з вплати заробітної плати минулих років, чим порушено вимоги частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону № 108 та не проведено остаточного розрахунку в день звільнення, чим порушено вимоги статті 47, частини першої статті 116 КЗпП України, що призвело до порушення частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», встановлена відповідальність за ч.1 ст. 41 КУПАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Винним себе не визнав в повному обсязі, провадження по справі просив закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Водночас, суд враховує положення ст.23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Отже, законодавець акцентує увагу на тому, що головна мета адміністративного стягнення - виховання порушника, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки.

Відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Принцип індивідуалізації відповідальності знаходить свій вираз, зокрема, і в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення та інш.

Згідно з приписами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначне правопорушення це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника та його ставлення до скоєного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КУпАП України, та припинити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, на теперішній час має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, а також ті обставини, що Державне підприємство «Бар`єр» (далі ДП «Бар`єр») засновано на державній власності відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України №562 від 13.12.2000 та належить до сфери управління Міністерства енергетики України. ДП «Бар`єр» є стратегічним підприємством та одержувачем бюджетних коштів, створений для здійснення заходів виключно державних цільових програм із приведення в безпечний стан колишнього уранового виробництва виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод». Утримання підприємства проводиться виключно за рахунок коштів державного бюджету. Основним джерелом фінансування виконання завдань та заходів з приведення в безпечний стан об`єктів колишнього ВО «ПХЗ» є Державний бюджет, фінансування якого до теперішнього часу відсутнє. На виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження ЗВП №50943690 про стягнення грошових коштів з Державного підприємства «Бар`єр» (код 31330051) на користь держави, юридичних та фізичних осіб до складу якого входить 100 виконавчих проваджень на загальну суму 28 498 230,13 з яких: 51 виконавчих документа на загальну суму - 3009 732,00 грн. про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат пов`язаних з трудовими правовідносинами, що відносяться до другої черги стягувачів для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами. Усі інші документи, які перебувають у складі вищезазначеного зведеного виконавчого провадження відносяться до четвертої черги стягувачів для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами. Державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та постанова про арешт коштів боржника (перша постанова від 25.04.2016 та остання постанова від 10.07.2025). Державним виконавцем постійно направляються платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника. Кошти від проведення господарської діяльності підприємства в повному обсязі надходять до господарського рахунку підприємства, з якого державна виконавча служба України в рамках відкритих виконавчих проваджень, шляхом проведення регламентованих чинним законодавством дій, реалізує виконання судових рішень по стягненню заборгованості з ДП «Бар`єр». З урахуванням відсутності з боку держави фінансування підприємства, а також стягнення великої заборгованості державною виконавчою службою і відповідно арештами усіх розрахункових рахунків підприємства, керівник підприємства ОСОБА_1 не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, так як останній не мав жодної реальної можливості здійснювати заходи щодо сплати заробітної плати у грошовому виразі два рази в місяць (за наявності грошових коштів на рахунках підприємства здійснюється сплата поточної заробітної платні один раз на місяць), а тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Згідно з положеннями ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи. Тому провадження в даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.22, ч.1 ст.163-2 ,268,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.41 КУпАП - закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, на підставі ст.22 КУпАП.

Протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського.

Суддя Л.О. Бистрова