Рішення № 136295012, 06.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/2886/26

Номер провадження № 2/521/3854/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання Литвиненко А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 року представник позивача звернувся до з вищевказаним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 47771,25 грн., суму правничої допомоги та суму судових витрат.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.03.2026 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце слухання справи належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

01.10.2019 року між акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95685655000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 38736,49 грн. на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період.

Умова кредитування є: сума кредиту 38736,49 грн, строк кредитування 15 місяців, річна процентна ставка 0,00001%, .

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

09.07.2020 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №174.

У зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 47771,25 грн., а саме:

заборгованість за тілом кредиту 38736,49 грн.

заборгованість за відсотками 146,17 грн.

заборгованість за комісією 8888,6 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача комісії, суд зазначає, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Згідно частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що: 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження N 14-44цс21).

Отже, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до нього більш ніж один раз на місяць для отримання інформації про стан заборгованості за кредитним договором та отримання виписки, тому нарахування комісії у розмірі 8888,60 грн. є безпідставним.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №95685655000 від 01.10.2019 року.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2167 гривні 01 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 3 тієї ж статті ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно позовної заяви, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 8000 гривень 00 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору № 0107 від 01.07.2025 року про надання професійної правової допомоги, Актом наданих робіт №1175 від 13.02.2026 року та детальним описом робіт від 13.02.2026 року, згідно якого позивач сплатив для адвоката вартість правової допомоги у розмірі 8000,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплачених витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Кредит-Капітал» (адреса розташування: м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.. 28) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області від 22.10.2002 року, ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса розташування: м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ Банк», МФО: 300614) заборгованість за кредитним договором 95685655000 від 01.10.2019 року у розмірі 38882,65 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 65 копійок), що складається з:

простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 38736,49 гривень (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість) гривень 49 копійок;

построченної заборгованості за процентами в розмірі - 146,16 грн. (сто сорок шість) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області від 22.10.2002 року, ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться)на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса розташування: м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ Банк», МФО: 300614) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2167,01 (дві тисячі сто шістдесят сім) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області від 22.10.2002 року, ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться)на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса розташування: м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ Банк», МФО: 300614) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.