Рішення № 136294293, 04.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/160/2026 Справа № 487/4942/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Могила Д.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0056/82/0370664 , розмір поточного кредитного ліміту 15 900 грн. В зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 08 травня 2024 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості у розмірі 39 743 грн, яка складається з: 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 20 797,96 грн. - заборгованість за процентами; 1 479,10 грн, - заборгованість із урахуванням 3% річних та індексу інфляції, яка складається: 350,28 грн, - сума боргу із урахування 3% річних, 1128,82 грн - збиток від інфляції. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

12.12.2024 року Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено заочне рішення, яким позов «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 010/0056/82/0370664 від 17.10.2018 року в сумі 39 743,38 грн, яка складається з: 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 20 797,96 грн. - заборгованість за процентами; 1 479,10 грн, - заборгованість із урахуванням 3% річних та індексу інфляції, яка складається: 350,28 грн, - сума боргу із урахування 3% річних, 1128,82 грн - збиток від інфляції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір у сумі 3028 грн.

23 вересня 2025 року до суду надійшла заява, у якій заявниця просить розглянути заяву про перегляд заочного рішення у справі № 487/4942/24 за її відсутності. Свої вимоги щодо перегляду справи заявниця підтримує у повному обсязі, посилаючись на те, що була фактично позбавлена права заявити про сплив строків позовної давності, які, на її думку, минули. Також просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище та втрату роботи.

Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року скасовано заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2024 року у справі №487/4942/24. Постановлено справу призначити до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою суду від 11.11.2025 року у задоволенні клопотання представника ТОВ "Глобал Спліт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції- відмовлено.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив про задоволення позову в повному обсязі, додатково надав суду виписку по кредитному рахунку ОСОБА_1 на підтвердження наявності кредитної заборгованості та користування позичальником кредитними коштами. Зазначає, що виписка з рахунку є змістовним доказом у справі, оскільки вона детально відображає весь рух коштів по рахунку боржника. Цей документ дозволяє наочно прослідкувати фактичне надходження, перерахування та використання коштів у межах правовідносин за Кредитним договором. Виписка підтверджує достовірність наданого до суду першої інстанції розрахунку заборгованості, оскільки відображає ті самі суми платежів, дати їх здійснення та залишки коштів. Вона не змінює предмету позову, а лише підтверджує вже заявлені обставини та надані документи, зокрема розрахунок, що був наданий разом з позовною заявою.

Відповідачка направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, виклдаених в заявах по суті справи. Зазначає, що позивач не надав надати виписки з рахунків та інші докази формування заборгованості. Крім того за виконавчим провадженням № 78296383, що перебувало у Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівні з неї на підставі виконавчого листа №487/4942/24 вже стягувались кошти, сумма яких повинна бути врахована при винесені рішення. Оскільки позивач не надає для ознайомення доказів щодо заборгованості, просить відмовити у позовних вимогах через їх необгрунтованість

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам та поясненням сторін, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0056/82/0370664

Положеннями п.п. 1.3. встановлено, що розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 15 900 грн.. Строк кредитування становить 48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту. Дата закінчення строку кредитування - 17 жовтня 2022 року.

Відповідно до п. 1.6. договору проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 45% річних.

Відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з чинною редакцією правил, а також визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення Договору, Правил. Також ОСОБА_1 , зобов`язується дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови надання банком кредитів.

Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами та штрафів.

Згідно умов зазначеного договору банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним договором та надав відповідачу кошти в кредит, що підтверджується наявними у справі доказами.

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого, АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП» належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року, право вимоги до боржника ОСОБА_1 також було передано.

23.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір відступлення права вимоги № 23/06/21-F, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 010/0056/82/0370664 від 17.10.2018 року, укладеним між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до позивача.

Рішенням Заводського райолнного суду м.Миколаєва від 18.03.2024 року у справі № 487/3768/23 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СПЛІТ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем від 02.12.2012 року, зареєстрований в реєстрі за №11844, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості за кредитним договором №010/0056/82/0370664 від 17.10.2018 в розмірі 18090,67 грн.

Як вбачається з вказаного рішення суду, відповідно до копії виконавчого напису, 02.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №11844 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №010/0056/82/0370664 від 17.10.2018, за яким боржником є ОСОБА_1 , укладеним з АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021 є ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ". Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.12.2018 по 02.12.2021. Сума заборгованості становить 18090,67 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 17466,32 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 624,35 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмрі 450 грн зі стягувача, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 18540,67 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. 18.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП №68206781 про примусове виконання виконавчого напису №11844, виданого 02.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ" заборгованості в сумі 18090,67 грн.

Суд звертає увагу на те, що посилаючись на те, що в межах вказаного вище виконавчого провадження з ОСОБА_1 стягувалися кошти на погашення заборгованості , відповдіачка жодних доказів на підтвердження такого не надала, хоча в неї, як учасника виконавчого провадження не було жодних перешкод в отриманні таких відомостей.

Згідно з частиною 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ОСОБА_1 , прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала в повному обсязі.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно дост.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті1054та частини другої статті1050 Цивільного кодексу Українинаслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, станом на 08.05.2024 року має заборгованість по кредитному договору в розмірі 39 743,38 грн, яка складається з: 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 20 797,96 грн. - заборгованість за процентами; 1 479,10 грн, - заборгованість із урахуванням 3% річних та індексу інфляції, яка складається: 350,28 грн, - сума боргу із урахування 3% річних, 1128,82 грн - сума боргу, убиток від інфляції.

Наданою випискою по кредитному рахунку ОСОБА_1 , вбачаєьбся, що відповвідчка корсиутвалася надланими кредитними коштами з моменту отримання і до 26.09.2020 року , за цей період також сплачувала частково нараховані проценти та страхові платежі згідно умов договру.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки ТОВ "Глобал Спліт" нараховані за період з 25.06.2021 року по 17.01.2024 року, заборгованість станом на дату придбання вимоги становила 18 090,67 грн, з яких : 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 624,35 грн. - заборгованість за процентами.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування, тобто після 17.10.2022 року - є неправомірим.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явленням вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Судом встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, в рахунок погашення кредитної заборгованості було звернуто стягнення на всю суму заборгованості достроково шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2025 року у справі № 644/6168/19 Верховний Суд виснував, що вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення усієї суми кредиту свідчить про зміну позивачем строку кредитування, оскільки з реалізації предмету застави передбачалося погашення усієї суми кредиту, а не поточної заборгованості. Тому після вчинення виконавчого напису банк втратив право на нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явленням до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи спір у справі № 910/458/16, наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо (можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу) позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Водночас, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту останній позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явленням вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Таким чином, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

При цьому щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

При вирішенні відповідних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або після пред`явленням вимоги про дострокове погашення кредиту). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо.

У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У зв`язку із наведеним Велика Палата Верховного Суду також уточнила висновок, наведений у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У даній справі, з урахуванням того, що позивач скористався правом вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати відсотків відповідно до статті 1048 ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність у банку права нараховувати відсотки за кредитним договором, передбачені саме умовами цього договору, - після звернення за вчиненням виконавчого напису нотаріуса за стягненням усієї суми заборгованості достроково - а саме після 02.12.2021 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов`язань, узятих на себе за кредитним договором, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню. З відповідача на користь ТОВ «Глобал Спліт» слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 17466,32 грн та 624,35 грн за нарахованим відсотками.

Разом з тим, з відповідача підлягають стягненню також проценти після закінчення строку кредитування, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції , то з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що період розрахунку з 25.06.2021 по 23.02.2022 року та нарахування здійснено лише на тіло кредиту в розмірі 17 466,32 грн.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).

Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної статтею 625ЦК України, тому до спірних правовідносин застосовні положення про позовну давність та щодо її продовження на строк дії карантину.

Такі висновки щодо застосування Закону № 540-ІХ викладені в пункті 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22), а також в постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року в справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 16 листопада 2023 року в справі № 487/1342/21 (провадження № 61-4298св23), від 20 квітня 2023 року в справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св22).

Щодо посилання відповідачки на сплив строку позовної давності та неподання кредитором своєчасного позову до суду, суд зазначає таке. Як зазначає відповідачка вже станом на 09.04.2020 року - перше відступленян права вимоги за кредитним договром - кредитору було відомо про невиконання договору, однак протягом трьох років (до 09.04.2023 року) він не скористався правом звернення до суду. На думку заявниці, це свідчить про сплив строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами було укладено 17 жовтня 2018 року. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки.

Разом із тим, відповідно до ст. 263, 264 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у випадках, визначених законом. Так, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, перебіг позовної давності продовжується на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на час дії воєнного стану на території України перебіг позовної давності також зупиняється.

Таким чином, враховуючи укладення кредитного договору у 2018 році, загальний строк позовної давності підлягає продовженню на час дії карантину та воєнного стану.

Так, за твердження заявника, строк позовної давності сплив в квітні 2023 року, проте відповідно вищенаведених положень діючого законодавства, як станом на квітень 2023 року, так і станом на час звернення до суду в червні 2024 року перебіг позовної давності був зупинений.

Отже, доводи заявниці про сплив строку позовної давності є безпідставними і не можуть бути прийняті судом до уваги.

Щодо посилання заявника на її неможливість сплачувати кредит під час дії воєнного стану. Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, з заявленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальнику не були нараховані жодні штрафні санкції після 23.02.2022 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1490, 99 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог (49,3%)..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4,7,12,79-81, 141,279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» ( код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором № 010/0056/82/0370664 від 17.10.2018 року в сумі 19 569,77 грн, яка складається з: 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 624,35 грн. - заборгованість за процентами; 1 479,10 грн, - заборгованість із урахуванням 3% річних та індексу інфляції, яка складається: 350,28 грн, - сума боргу із урахування 3% річних, 1128,82 грн - збиток від інфляції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» судовий збір у сумі 1490, 99 грн.

Сторони мають право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гуденко О.А.