Ухвала суду № 136294088, 06.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"06" травня 2026 р.

Справа №489/3824/26

Провадження №6/489/162/26

У Х В А Л А

06 травня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, яке належить боржнику ОСОБА_1

встановив.

Головний державний виконавець Інгульського ВДВС у місті Миколаєві ОМУМЮУ Лисенко К.М. звернулася до суду з поданням, яким просила надати дозвіл державному виконавцю на примусове проникнення до нежитлових приміщень загальною площею 78,20 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи вимоги тим, що на виконанні в Інгульському ВДВС у м. Миколаєві ОМУМЮУ перебуває виконавче провадження № 79710573 з примусового виконання наказу № 915/985/25 від 20.10.2025 виданого Господарським судом Миколаївської області про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 02 грудня 2025головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79710573, якою боржника зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду. 26 лютого 2026 державним виконавцем Лисенко К.М. у присутності представника Управління комунального майна Миколаївської міської ради Свєточевої А.В. складено акт, яким встановлено, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 для проведення перевірки виконання рішення, встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній, двері зачинено, рішення не виконано та провести виконавчі дії не є можливим. Згідно відповіді на запит № 314959067 від 19.02.2026 Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . 26 лютого 2026 державним виконавцем на адреси боржника направлено вимогу виконати рішення суду та бути присутнім 10.03.2026 об 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 та повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 10 березня 2026 державним виконавцем Лисенко К.М. у присутності представника Управління комунального майна Миколаївської міської ради Свєточевої А.В. складено акт, яким встановлено, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 для проведення перевірки виконання рішення, встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній, двері зачинено, рішення не виконано та провести виконавчі дії не є можливим. Виконавче провадження до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання, не виконує законних вимог державного виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

20 жовтня 2025 Господарським судом Миколаївської області видано наказ на виконання рішення суду від 28.08.2025, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

02 грудня 2025 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенко К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79710573 з примусового виконання наказу № 915/985/25 виданого Господарським судом Миколаївської області від 20.10.2025, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та якою боржника зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

Вказану постанову направлено 02.12.2025 за вих.. № 170033, зокрема, на адреси боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ).

Вказане підтверджується Списком № 14 від 04.12.2025, згрупованих рекомендованих листів.

02 грудня 2025 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенко К.М. винесено ряд постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, які направлялися на адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Як вбачається з Акта державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.02.2026, державним виконавцем Лисенко К.М. в присутності представника Управління комунального майна Миколаївської міської ради Свєточевої А.В., здійснено вихід за адресою нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення та повернення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній, двері зачинено, рішення не виконано, провести виконавчі дії не є можливим.

Згідно відповіді на запит № 314959067 від 19.02.2026 Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

26 лютого 2026 за вих. № 30654 головним державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) направлено вимогу виконавця, яким зобов`язано боржника виконати рішення суду, бути присутнім 10.03.2026 об 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 та повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується Списком № 59 від 26.02.2026, згрупованих рекомендованих листів.

Як вбачається з Акта державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.03.2026, державним виконавцем Лисенко К.М. в присутності представника Управління комунального майна Миколаївської міської ради Свєточевої А.В., здійснено вихід за адресою нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення та повернення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній, двері зачинено, рішення не виконано, провести виконавчі дії не є можливим.

16 березня 2026 та 31 березня 2026 державним виконавцем винесено постанови про накладення штрафу відносно боржника ОСОБА_1 .

Вказані постанови направлялися боржнику за адресою ( АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ).

Заявник в своєму поданні зазначає, що рішення суду боржником до теперішнього часу не виконано. Боржник не вживає заходів щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканість житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Рішення суду про проникнення в нежитлове приміщення боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 79710573, державним виконавцем направлено 02.12.2025 за вих. № 170033, зокрема, на адреси боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ), які зазначені у наказі Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2025.

З долучених до подання матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження 02.12.2025 вживалися дії, направлені на примусове виконання боржником ОСОБА_1 рішення суду про зобов`язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . зокрема, здійснені виходи за об`єктом нежитлового приміщення за вищевказаною адресою у присутності представника стягувача, а також накладення штрафу на боржника на користь держави.

Крім того, 03 квітня 2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено подання до Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст.. 382 КК України, умисне невиконання рішення суду та ухилення від виконання рішення суду.

Проте, незважаючи на вжиті приватним виконавцем заходи, рішення суду боржником виконано не було, на вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду шляхом передання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 стягувачу Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 не реагує.

Встановлено також, що ОСОБА_1 на адресу зазначену у виконавчому листі, а також на адресу зазначену у відповіді на запит № 314959067 від 19.02.2026 , отриману про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, заздалегідь, державним виконавцем надіслано вимогу про надання доступу до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що було заплановано на 10.03.2026, проте, при виході за вказаною адресою, державного виконавця не було допущено до нежитлових приміщень, про що складені відповідні акти.

Враховуючи викладене, суд вважає що подання державного виконавця є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд

ухвалив:

подання Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, яке належить боржнику ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати державному виконавцю Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Катерині Миколаївні дозвіл на примусове проникнення до нежитлових приміщень загальною площею 78,20 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2025, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/989/25 від 28.08.2025.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «06» травня 2025.

Суддя Н.О. Рум`янцева