Ухвала суду № 136292496, 30.04.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 487/197/26

1-кп/468/133/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

30.04.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 ( в режимі відео конференції), ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), захисників- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , (в режимі відео конференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12024150000000588 по обвинуваченню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурором подано клопотання, яке підтримане ним у судовому засіданні, про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та наявність ризиків, які не зменшилися та не відпали, передбачених ст.. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 , є його батько ОСОБА_10 , та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , немає постійної роботи та легального джерела доходу, ухилявся від мобілізації, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 , є її співмешканець ОСОБА_4 , та його батько ОСОБА_10 яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби переховування від суду,виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_10 та співмешканку ОСОБА_5 , та в їх діях вбачається системність та регулярність.

При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , не перешкоджають триманню їх під вартою, підстав для застування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки жодний із них не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їхню належну поведінку.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також захисник заперечувати проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

В свою чергу обвинуваченою ОСОБА_5 надано до суду клопотання, яким вона просила змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому посилаючись на те, що паспорт для виїзду за кордон вона може здати на зберігання, може працевлаштуватись, досудове рослідування завершене та зібрано можливі докази.

Крім того, захисником обвинувачених адвокатом ОСОБА_8 надано до суду клопотання, яким просила скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зупинити кримінальне провадження відносно останніх до їх звільнення з військової служби, виділити матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 і продовжити розгляд кримінальногопровадження у загальному порядку.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу, оскільки ризики, які були враховані судом при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися. Щодо клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зупинення кримінального провадження відносно останніх до їх звільнення з військової служби, прокурор також заперечував, при цьому посилаючись на відсутність для цього законних підстав, водночас вказав, що останні на теперішній час є діючі військові, а не мобілізовані.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані стронами клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що підставами для продовження строку запобіжного заходу є те, що ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження запобіжного заходу та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 201 КПК щодо розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Тобто, з вказаних норм випливає, що підставами для зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу.

В свою чергу, прокурором доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 , є його батько ОСОБА_10 , та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 , є її співмешканець ОСОБА_4 , та його батько ОСОБА_10 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, вона немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 , систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_10 , та співмешканку ОСОБА_5 , та в їх діях вбачається системність та регулярність. При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають триманню їх під вартою.

Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно вони зменшились, а також, що після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

Таким чином, тримання під вартою обвинувачених в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинувачених, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим, та в свою чергу необхідності відмови в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу.

Щодо клопотання захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та зупинення кримінального провадження відносно останніх до їх звільнення з військової служби, то слід зазначити, що вирішенні такого питання здійснюється в іншому порядку, а ніж шляхом безпосереднього звернення сторони захисту з таким клопотанням до суду (ст. 616 КПК України), а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та необхідності відмови в задоволенні клопотаннь, заявлених стороною захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315, 332,333 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 28.06.2026 (включно).

Продовжити обвинуваченої ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 28.06.2026 (включно).

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

В задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про звільнення від кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту винесення.

Повний текст ухвали оголошений 05.05.2026 року о 11.00 год.

СУДДЯ: