Рішення № 136292285, 28.04.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3705/25

Провадження №2/149/231/26

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28.04.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павлюк О. О.,

за участі секретаря Паламарчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Українські фінансові операції" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що між 09.07.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4797913 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. 02.06.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 80257,28 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 15999,77 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 56817,62 грн.; 7439,89305 грн. - відсотки нараховані ТОВ УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, які позивач просить стягнути, а також просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Ставить питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, витребувано докази. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

09.07.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено кредитний договір №4797913 (далі - Договір) за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн, строком 360 днів, із процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка - 1, 28%

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема серію та номер паспорта, РНОКПП, номери телефонів, адресу проживання, електронної пошти, номер електронного платіжного засобу.

12.07.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до Договору № 4797913, відповідно до якого сума кредиту складає 1000 грн., а сума кредиту (загадьний розмір) становить 16000 грн., денна процентна ставка - 1,487 % річних.

Належність відповідачу банківської платіжної картки, зазначеної у Договорі, а також факт перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб відповідача підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ "Приватбанк".

Згідно проведеного ТОВ "Лінеура Україна" розрахунку заборгованість відповідача за Договором, становить 80817,339 грн, з яких:15999,77 грн - заборгованість за кредитом; 56817,62 грн - проценти; 8000 грн - штраф.

Внаслідок укладення договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 позивач набуло права вимоги до відповідача за Договором на загальну суму 22911,20 грн.

Згідно проведеного позивачем розрахунку заборгованість, за період з 03.06.2025 до 03.07.2025, відповідачу нараховано проценти в розмірі 7440 грн.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором №4797913 ані перед первісним, ані перед новим кредитором, а право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 15999,77 грн. - сума заборгованості з тіла кредиту, 56817,62 грн. заборгованості за відсотками, а також заборгованості за відсотками, що були нараховані новим кредитором у межах строку дії кредитного договору у сумі 7439,89 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України є різним.

Крім того, суд додатково зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються нараховування інфляційних витрат і 3% річних, суд відмовляє у задоволенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується тим, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наданими позивачем доказами підтверджено, що розмір фактично понесених та сплачених судових витрат на правничу допомогу становить 10000 грн. Розмір та співмірність таких витрат відповідачем не оспорюється. Крім того, до позовної заяви додано документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору при зверненні до суду. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" заборгованість за кредитним договором №4797913 від 09.07.2024 у загальному розмірі 80257 (вісімдесят тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 28 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" судові витрати, які складаються з: 2422, 40 грн. - судовий збір; 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 04.05.2026.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "Українські фінансові операції", код ЄДРПОУ 40966896, адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 27, прим. 2, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Павлюк О. О.