Ухвала суду № 136292139, 05.05.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/222/26

Провадження №:2/138/771/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана вище цивільна справа.

Сторони спору в судове засідання не з`явились.

Представник позивача подала до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, а також стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідач подав до суду заяву в якій просив розгляд клопотання про закриття провадження у справі проводити за його відсутності. Також заперечував проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання представника позивача суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Приймаючи до уваги зміст заяви представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як слідує зі змісту клопотання про закриття провадження у справі, відповідач після відкриття провадження у справі задовольнив вимоги позивача та погасив заборгованість за договором позики у розмірі 27414,13 грн. та штраф за договором застави транспортного засобу у сумі 56580,00 грн., у зв`язку з чим позивач відмовився від позову.

Таким чином, наявні підстави для вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50% сплаченого ним судового збору у розмірі 1331,20 грн., а решту судового збору у розмірі 1331,20 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач у своїй заяві просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у виді витрат на правничу допомогу.

Так, згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору про надання правничої допомоги від 13.02.2026 укладеного між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та адвокатом Дударенко А.М. в якому сторони погодили види адвокатської діяльності, які надаються в межах даного договору позивачу, а також їх вартість; акт приймання передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 07.04.2026, в якому зазначено склад, обсяг та види наданих адвокатом послуг, вартість наданих послуг, яка в загальному розмірі становить 4000,00 грн.; квитанцію №27036 від 07.04.2026 про сплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, фактичного задоволення позовних відповідачем до вирішення спору по суті, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, а також зважаючи на заперечення відповідача, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 2500,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Керуючись ст.2, 206, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.

Прийняти відмову представника позивача від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 50% сплаченої суми судового збору у розмірі 1331 гривень 20 копійок згідно платіжної інструкції №25530 від 26.01.2026, платник ТОВ «Гелексі Фінанс», код платника 42305986, банк платника АТ «Укрсиббанк» за реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Могилів-Под/22030101, код отримувача 37979858; банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA238999980313171206000002918 (ідентифікатор документа в Казначействі 963424000).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» решту судового збору у розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», код ЄДРПОУ 42305986, місцезнаходження: вул.Предславинська, 28, офіс 401, м.Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.Б.Київська