Ухвала суду № 136289499, 05.05.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/10471/25

Провадження №2-п/359/21/2026

УХВАЛА

05.05.2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. звернулась до суду з вказаною заявою, якою просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року.

В обґрунтування зазначила, що надати відзив та вступити в процес для захисту свого права, відповідач не міг по незалежним від нього причинам, оскільки не знав про розгляд справи за своєю участю. Документи засобами поштового зв`язку чи іншим чином не отримував, із позовною заявою відповідач не ознайомлений та не знає її змісту. Про заочне рішення суду дізнався лише 26.03.2026 року тобто після забезпечення надання загального доступу на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд даної цивільної справи, тому він був позбавлений можливості подавати докази та заперечувати. В запереченні позивних вимог представник зазначає, що заявлена позивачем сума до стягнення не ґрунтується на умовах кредитного договору. Вважає, що заборгованість за відсотками не відповідає умовам договору, а період їх нарахування виходить за межі строків встановлених самим договором. Також зауважила, що матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за спірним кредитним договором.

У судове засідання заявник, його представник та заінтересована особа не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 17 квітня 2026 року представник заявника подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що заява підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 662,67 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,4 грн.

У відповідності до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з ч.3 ст.287 цього ж Кодексу в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що

- відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

- і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року зазначив, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.00.2011 року у справі № 6-27145св11.

Отже, наявність одночасно вище вказаних двох підстав є гарантією для скасування заочного рішення суду.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що судом після відкриття провадження у справі було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , за яким останньому направлялись судові повістки та копії процесуальних документів.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасником справи інформації щодо його адреси судова повістка фізичній особі, яка не має статусу підприємця, надсилається за адресою її місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку або відмітки про відсутність особи за зареєстрованою адресою, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, самі по собі доводи заявника про фактичне неотримання поштової кореспонденції не свідчать про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки судом було вжито передбачених процесуальним законом заходів для повідомлення відповідача за зареєстрованим місцем його проживання. Відповідач не повідомляв суду іншої адреси для листування, не подавав заяв про направлення кореспонденції за іншою адресою та не довів, що неотримання ним судових документів було зумовлене об`єктивними і непереборними обставинами.

Суд також враховує, що заява про перегляд заочного рішення повинна містити не лише посилання на причини неявки відповідача та неподання відзиву, а й посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Саме по собі заперечення проти розміру заборгованості, незгода з періодом нарахування процентів чи правовою оцінкою умов кредитного договору не є безумовною підставою для скасування заочного рішення, якщо такі доводи не підтверджені належними доказами, які не були предметом дослідження суду та могли б вплинути на вирішення спору по суті.

Заявником не надано суду власного обґрунтованого контррозрахунку заборгованості, доказів погашення кредиту чи його частини, доказів неправильності вихідних даних, використаних позивачем при розрахунку заборгованості, або інших документів, які б свідчили про безпідставність стягнення визначеної заочним рішенням суми.

Таким чином, доводи заяви фактично зводяться до незгоди відповідача із заочним рішенням суду та правовою оцінкою доказів, наданих позивачем під час розгляду справи. Такі доводи можуть бути предметом перевірки судом апеляційної інстанції у разі оскарження заочного рішення в загальному порядку, однак самі по собі не підтверджують наявності передбачених ст. 288 ЦПК України підстав для його скасування.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів наявності поважних причин неявки у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, а також не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та могли б вплинути на висновки суду, викладені у заочному рішенні від 24 березня 2026 року.

Враховуючи викладене, заява представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чирка С.С.