Рішення № 136289458, 06.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14011/25

Провадження № 2/357/1944/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на ступні обставини.

15.06.2021 року між сторонами було укладено Договір№ 290307-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

15.06.2021 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 290307-КС-003 про надання кредиту.

15.06.2021 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 290307-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2181, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 15.06.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 290307-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86587576 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 290307 КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 290307-КС-003 позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 290307-КС-003 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором №290307-КС-003 на загальну суму 17613,60 грн.

У відповідача станом на 08.08.2025 року утворилася заборгованість за Договором №290307-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 42872,19 грн, що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21764,67 грн;

суми прострочених платежів по процентах - 21107,52 грн;

суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

У добровільному порядку відповідач кошти не повертає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором №290307-КС-003 про надання кредиту від 15.06.2021 року в розмірі 42872,19 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Рух справи.

14.10.2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи в змішаній (паперовій та електронній) формі (а.с.30-31).

04.11.2025 року до канцелярії суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд частково задовольнити позовні вимоги до себе в розмірі 21764,67 гривень - тіла кредиту та 13421,73 гривень - відсотків за користування кредитом, а всього 35186,40 гривень. Проти задоволення позовних вимог в іншій частині - заперечував. Зазначив, що згідно з умовами договору розмір відсотків за користування кредитом становить 25200,00 гривень. Відповідачем було сплачено Позивачу кошти в розмірі 11778,27 гривень, а тому, залишок несплачених відсотків становить 13421,73 гривень (25200,00 гривень - 11778,27 гривень). Зауважив, що нарахування відсотків за користування кредитом поза строками кредитування є незаконним (а.с. 48).

10.11.2025 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів. Так само матеріали справи містять усі належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення відповідачем Договору №290307-КС-003 про надання кредиту від 15.06.2021 року. Відсотки за користування кредитом нараховано у відповідності до договору та в межах строку кредитування, із врахуванням фактично сплачених відповідачем сум (а.с. 49-77).

Судові засідання по даній справі неодноразово відкладалися, у тому числі, у зв`язку з неявкою відповідача та за клопотанням його представника (а.с. 38, 42).

04.05.2026 року у судове засідання належним чином повідомлені сторони/їхні представники не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 76).

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15.06.2021 року між сторонами було укладено Договір№ 290307-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 97-98).

Відповідно до п.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. (Двадцять чотири тисячі грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір).

Тип Кредиту: Кредит.

Строк кредиту: 24 тижнів.

Процента ставка: в день 0,86587576, фіксована.

Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 3600,00 грн.

Загальний розмір наданого Кредиту: 24000,00 грн.

Термін дії Договору: до 30.11.2021 року.

Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 52800,00 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 процентів.

Згідно з п.2 Кредитного договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Як вбачається з графіку платежів, закріпленого у п.3 Кредитного договору, загальний розмір процентів за користування кредитом становить 25200,00 гривень. Комісія за користування кредитом - 3600,00 гривень.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 99-116) станом на 11.08.2025 року утворилася заборгованість за Договором №290307-КС-003 про надання кредиту від 15.06.2021 року в розмірі 42872,19 гривень, що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21764,67 грн;

суми прострочених платежів по процентах - 21107,52 грн;

суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Відповідачем, у рахунок виконання кредитних зобов`язань, було сплачено позивачу грошові кошти в загальному розмірі 17613,60 гривень такими платежами:

28.06.2021 року - 4400,00 гривень (які було зараховано таким чином: 3117,15 гривень - відсотки за користування кредитом, 1282,85 гривень - комісія),

12.07.2021 року - 4400 гривень (які було зараховано таким чином: 2909,34 гривень - відсотки за користування кредитом, 1490,66 гривень - комісія),

26.07.2021 року - 4400,00 гривень (які було зараховано таким чином: 664,17 - тіло кредиту, 2909,34 гривень - відсотки за користування кредитом, 826,49 гривень - комісія),

11.08.2021 року - 4413,60 гривень (які було зараховано таким чином: 1571,16 - тіло кредиту, 2842,44 гривень - відсотки за користування кредитом).

Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Висновки суду.

Судом встановлено та відповідачем по справі не оспорювалося, що

15.06.2021 року між сторонами було укладено Договір№ 290307-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 97-98).

Відповідно до п.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. (Двадцять чотири тисячі грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір).

Тип Кредиту: Кредит.

Строк кредиту: 24 тижнів.

Процента ставка: в день 0,86587576, фіксована.

Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 3600,00 грн.

Загальний розмір наданого Кредиту: 24000,00 грн.

Термін дії Договору: до 30.11.2021 року.

Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 52800,00 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 процентів.

Згідно з п.2 Кредитного договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Як вбачається з графіку платежів, закріпленого у п.3 Кредитного договору, загальний розмір процентів за користування кредитом становить 25200,00 гривень. Комісія за користування кредитом - 3600,00 гривень.

Відповідачем, у рахунок виконання кредитних зобов`язань, було сплачено позивачу грошові кошти в загальному розмірі 17613,60 гривень такими платежами:

28.06.2021 року - 4400,00 гривень (які було зараховано таким чином: 3117,15 гривень - відсотки за користування кредитом, 1282,85 гривень - комісія),

12.07.2021 року - 4400 гривень (які було зараховано таким чином: 2909,34 гривень - відсотки за користування кредитом, 1490,66 гривень - комісія),

26.07.2021 року - 4400,00 гривень (які було зараховано таким чином: 664,17 - тіло кредиту, 2909,34 гривень - відсотки за користування кредитом, 826,49 гривень - комісія),

11.08.2021 року - 4413,60 гривень (які було зараховано таким чином: 1571,16 - тіло кредиту, 2842,44 гривень - відсотки за користування кредитом).

Указаний розрахунок було сформовано та надано до суду самим позивачем.

Сам позивач у своєму розрахунку вказує, що ним у якості зарахування сплачених відсотків за користування кредитом зараховано відповідачу 11778,27 гривень (а.с. 116).

З огляду на викладене, беручи до уваги загальний розмір процентів за користування кредитом, закріплений у п.3 Кредитного договору, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитом становить 13421,73 гривень (25200,00 гривень - 11778,27 гривень).

Проте, позивачем безпідставно нараховано відповідачу заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 21107,52 гривень.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором № 290307-КС-003 від 15.06.2021 року про надання кредиту в розмірі 35186,40 гривень, з яких: 21764,67 гривень - заборгованість із тіла кредиту, 13421,73 гривень - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених сторонами позовних вимог, з урахуванням обраного ними способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень, які документально підтверджені (а.с.20).

Позовні вимоги задоволено частково - на суму 35186,40 гривень, що становить 82,07% від розміру заявлених вимог.

Підсумовуючи викладене, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, із Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 1988,06 гривень, що становить 82,07% від заявленої суми витрат.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 290307-КС-003 від 15.06.2021 року про надання кредиту в розмірі 35186,40 гривень (тридцять п`ять тисяч сто вісімдесят шість гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1988,06 гривень (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім гривні 06 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, місто Київ, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 06.05.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров