Рішення № 136289397, 06.05.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/865/26

справа № 294/177/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором №7984010 від 15.02.2022 у розмірі 25 720,00 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7984010, відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №25-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги, належної ТОВ «Мілоан», зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за договором №7984010. У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів в останньої утворилась заборгованість у розмірі 25 720,00 грн, яка складається з:

- 20 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 2 720,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 3 000,00 грн. заборгованість за комісіями.

Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.03.2026 у зв`язку з клопотанням педставника відповідача - адвоката Лущик К.О. судове засідання відкладено на 06.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак 06.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідачки - адвоката Лущик К.О. про розгляд справи без участі відповідачки та представника.

Крім того, на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачки про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, покликаючись на неспівмірність заявленої до стягнення суми в розмірі 9000 грн з наданими послугами, а також на те, що послуги надано ФОП ОСОБА_2 , доказів на підтвердження повнроважень якого матеріли справи не містять.

Зважаючи на належне повідолмення сторін про розгляд справи, однак неявку їх у судове засідання, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7984010, відповідно до п. 1.2 якого сума кредиту становить 20 000,00 грн. Кредит надається на строк 90 днів, починаючи 15.02.2022 до 16.05.2022 (п.1.3.,1.4. кредитного договору).

Згідно з п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 13 200,00 грн. в грошовому виразі та 47,541.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 93 200,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Пунктом 1.5.1., 1.5.2., 1.6 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 10 200,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 60 000,00 грн., які нараховуються за ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

За змістом п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4 Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5 Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно до п.7.1 Договору передбачено, що строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладання і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Вищезазначений договір про надання кредитних коштів укладений в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти), що акцептована Відповідачем шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п.1 ст.3, ст.12, п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 Цивільного Кодексу України).

Уклавши вищевказаний договір на умовах, викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в договорі.

Згідно з довідкою FONDY 10.01.2025 перераховано кошти у сумі 20 000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначенням якого є кошти згідно з договором №7984010.

Тож, з матеріалів справи вбачається, що при укладені кредитного договору первинний кредитор з`ясував особу позичальника, його персональні дані, а саме: серію та номер паспорту, місце реєстрації, ідентифікаційний номер, номер оператора стільникового зв`язку, адресу електронної пошти, уклав з встановленою особою договір споживчого кредиту та виконав взяті на себе зобов`язання по перерахуванню коштів на картковий рахунок відповідачки.

25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №25-07/2024, у відповідності до умов якого «ТОВ Мілоан» відступає, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає права грошової вимоги до боржників (а.с.35-37).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги за договором про споживчий кредит №7984010 до відповідачки у загальній сумі 25 720,00 грн., з яких 20 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 720,00 грн. заборгованість за процентами та 3000,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту (а.с.42-43).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №7984010 від 15.02.2022, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.01.2025 становить 19 360,64 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 20 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 720,00 грн., заборгованість за комісіями 3000,00 грн. (а.с.34).

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 по справі № 300/438/18.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зібрані у справі докази вказують на те, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено в електронній формі договір позики №7984010 від 15.02.2022, який підписаний сторонами електронним цифровим підписом, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін тощо.

Зважаючи на викладене, позовна вимога ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за тілом кредиту в сумі 20 000 грн, за комісією в розмірі 3 000,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 2 720,00 грн., які нараховані в межах строку кредитування, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав копію договору № 02-09/2024-5 про надання правничої допомоги від 02.09.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ФОП ОСОБА_2 ; заявку на надання юридичної допомоги; витяг з акту № 4 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024, згідно з яким сторони договору погодили, що вартість послуг у справі за вказаним позовом становить 9000 грн, а також тарифи на послуги ФОП Макєєва Є.Ю.

Разом з тим, надані позивачем докази не містять підтвердження того, що правова допомога, пов`язана з розглядом даної справи, надана позивачу саме адвокатом.

Так, у частині четвертій ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Водночас, витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 ЦПК України.

Подібна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 у справі №757/13974/21-ц, ку суд застосовує до спірних правовідносин з метою виконання положень частини четвертої статті 263 ЦПК України..

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019) (п.62). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (п.63).

Отже, враховуючи те, що позивачем не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_2 є діючим адвокатом та уклав з позивачем угоду про надання вказаних послуг як адвокат, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідачки про зменшення витрат на професійну правничу допомогу є обгрунтованим, підстави для стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу в сумі 9 000 грн, - відсутні.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, на підставі ст. 141 ЦПК України на його користь з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором №7984010 в розмірі 25 720 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА