Постанова № 136288978, 23.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1812/24

Провадження № 3/163/693/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0055/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «САНТРЕЙД АВТО» (ЄДРПОУ 44639169), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Головний державний інспектор Волинської митниці склав протокол № 0055/20500/24 про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Сантрейд Авто» (ЄДРПОУ 44639169), під час митного оформлення товару «транспортний засіб, бувший у використанні, марки "AUDI Q7", кузов № НОМЕР_2 », за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.01.2023 №UA205170/2023/002225 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 54 099,24 гривень шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомості щодо країни походження товару та надала з цією метою митному органу сертифікат з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS0457219 від 27.01.2023, що містить такі відомості.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилась, на електронну адресу суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні вказала, що у зв`язку із перебуванням за кордоном не має об`єктивної можливості особисто прибути до суду для участі у засіданні та ознайомлення з матеріалами справи. Наразі для захисту своїх інтересів перебуває в активному пошуку адвоката.

Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що про призначений судовий розгляд на 23.04.2026 ОСОБА_1 була належним чином та завчасно (09.04.2026) повідомлена, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, отримавши повідомлення суду про час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 у своєму розпорядженні мала повних 13 днів для реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі щодо пошуку захисника.

Такий термін для пошуку захисника відповідає критерію розумності та є більш як достатнім для реалізації цього права. Проте, ОСОБА_1 жодних заходів для здійснення своїх процесуальних прав не вчинила, обмежилася лише клопотанням про відкладення розгляду справи, що, на думку суду, не підтверджує її дійсних намірів скористатись правовою допомогою та іншими визначеними законом процесуальними правами.

Крім цього, саме по собі перебування за кордоном не є об`єктивною причиною неможливості прибути до суду для участі у судовому розгляду. Інших причин, які б відповідали критеріям об`єктивності та поважності (працевлаштованість за кордоном, хвороба, сімейні обставини тощо) ОСОБА_1 не зазначила і не підтвердила.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що така процесуальна поведінка ОСОБА_1 має ознаки зловживання наданими їй законом процесуальними правами та розцінюється судом не інакше як така, що спрямована на безпідставне затягування розгляду справи.

За викладених обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «Сантрейд Авто» (ЄДРПОУ 44639169) товару «транспортний засіб, бувший у використанні, марки "AUDI Q7", кузов № НОМЕР_2 » і випуск його у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.01.2023 №UA205170/2023/002225.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена польська компанія «FRESHAUTO ANNA SHMID».

Декларування товару здійснювала ОСОБА_1 , яка водночас на дату декларування товару була керівником фірми отримувача товару ТОВ «Сантрейд Авто», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД.

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS0457219 від 27.01.2023, у якому органом його видачі зазначено митницю в Кельце, управління в Страховіце Республіки Польща.

24.01.2024 Волинська митниця отримала від Держмитслужби відповідь Податкової адміністрації у Кельцах Республіки Польща від 19.01.2024 №2601-ІОА.4331.62.2023 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, у тому числі сертифіката №PL/MF/AS0457219.

У цій відповіді Податкова адміністрація у м.Кельце Республіки Польща повідомила, що в результаті проведеної перевірки вони виявили, що сертифікат №PL/MF/AS0457219 не був підтверджений Митним відділом у м.Страховіце, та просила Державну митну службу України надіслати їм оригінал зазначеного сертифіката.

З огляду на таку інформацію начальник управління МПКМВ та МТРЗЕД у доповідній записці від 30.01.2024 №7.3-15-03/898 дійшла висновку, що указаний в сертифікаті EUR.1 товар не має преференційного походження відповідно до положень Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євросередземноморські преференційні правила походження. Управлінню проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «Сантрейд Авто».

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Рівненською митницею, від 17.01.2025 №2/25/7.13-19/44639169 встановлено порушення ТОВ «Сантрейд Авто» під час декларування товару за МД від 27.01.2023 №UA205170/2023/002225 вимог статті 15, 16 Доповнення І до Регіональної конвенції, ч.2 ст.48, п.2 ч.2 ст.52, ч.ч.4, 9 ст.58, ч.1 ст.257, ч.ч.4,5 ст.280 МК України, п.187.8 ст.187, п. 190.1 ст.190, п.215.3.5 ст.215 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита та по сплаті податку на додану вартість, всього в загальній сумі 54 099,24 грн.

Постановою Любомльського районного суду від 28.11.2024 матеріали справи були передані Державному бюро розслідувань для приєднання до матеріалів кримінального провадження №42024030000000006 від 07.02.2024.

23.08.2024 кримінальне провадження №42024030000000006 було об`єднане з кримінальним провадженням № 62022000000000847 від 21.10.2012 за ознаками ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.

Постановою детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області від 16.03.2026 кримінальне провадження за ознаками ч.3 ст.358 КК України закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

У частині 1 статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

За змістом ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в оцінці доказів щодо наявності складу правопорушення належить виходити із стандарту доказування "поза розумним сумнівом".

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За змістом протоколу про порушення митних правил № 0055/20500/24 ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1, який містить неправдиві відомості щодо країни походження товару та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації типу ІМ40ДЕ.

Підставою для складання протоколу такого змісту щодо керівника ТОВ «Сантрейд Авто» ОСОБА_1 слугувала надана Податковою адміністрацією у м.Кельце Республіки Польща інформація від 19.01.2024 №2601-ІОА.4331.62.2023.

Проте, аналіз інформації Податкової адміністрації у м.Кельце Республіки Польща не дає беззаперечних підстав для висновків про, які вказується у протоколі про порушення митних правил.

Так, в інформації уповноваженого органу Республіки Польща йдеться лише про те, що за результатами проведеної перевірки сертифікат з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS0457219 не був підтверджений Митним відділом у м.Страховіце.

Твердження про те, що цей сертифікат не є автентичним, не видавався зазначеним митним органом чи містить неправдиві відомості щодо країни походження товару, лист Податкової адміністрації у м.Кельце Республіки Польща не містить.

Вочевидь, для підтвердження або спростування такої обставини зазначений орган Республіки Польща просив Держмитслужбу України надіслати на їх адресу оригінал даного сертифіката.

Про необхідність направлення оригіналу сертифіката також зазначала Держмитслужба України в адресованому Волинській митниці листі від 24.01.2024 № 15/15-03-01/7.3/402.

Проте, матеріали справи не містять доказів витребування оригіналу сертифіката та його скерування до Держмитслужби з метою подальшого направлення на адресу уповноваженого органу Республіки Польща.

На розгляд справи в суді таких доказів представник митниці також не надала, хоча для цього, враховуючи дату отримання листа Держмитслужби від 24.01.2024 № 15/15-03-01/7.3/402 було більш як достатньо часу.

Отже, митним органом не здобуто та матеріали справи не містять достатніх і достовірних доказів стверджувати, що зазначений у протоколі № 0055/20500/24 сертифікат з перевезення товару EUR.1 є таким, що містить неправдиві відомості щодо країни походження товару, а відтак висунуте ОСОБА_1 у протоколі звинувачення ґрунтується виключно на непідтверджених припущеннях, що суперечить положенням ст.62 Конституції України.

За викладених обставин у суду відсутні підстави вважати надану Податковою адміністрацією у м.Кельце Республіки Польща інформацію від 19.01.2024 №2601-ІОА.4331.62.2023 достатнім, достовірним та беззаперечним доказом за стандартом доказування "поза розумним сумнівом" на підтвердження події правопорушення та винуватості ОСОБА_1 відповідно до змісту складеного відносно неї протоколу про порушення митних правил за ознаками ст.485 МК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4871 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та/або складу порушення митних правил.

Таким чином, з огляду на викладене провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.4871 МК України.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за протоколом № 0055/20500/24 щодо ОСОБА_1 за ознаками ст.485 МК України закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь