Ухвала суду № 136287915, 06.05.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/873/26

06 травня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми С Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.01.2026 №00011300704;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми С Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.01.2026 №00011290704;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми ПС Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.01.2026 №00011310704.

Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області одночасно з поданням відзиву на позовну заяву надати суду належним чином завірені копії доказів, що стосуються предмету спору.

23.03.2026 відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому викладено заперечення на позовну заяву, а також на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2026 надано витребувані судом докази.

27.04.2026 від представника Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню на предмет його відповідності нормам процесуального права, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. (частина 4 статті 257 КАС України)

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як слідує зі змісту клопотання представника відповідача, необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін обґрунтовано тим, що встановлення обставин у даній справі вимагає виклику та допиту свідків, що є неможливим під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам заявника суд зазначає, що згідно статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Частиною третьою статті 262 КАС України передбачено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, що ухвалою про відкриття провадження від 04.03.2026 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, і судове засідання у даній справі не проводиться, тому з урахуванням наведених вище положень статті 262 КАС України заява про виклик свідків мала бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до 04.04.2026.

Натомість, вказаної заяви у встановлені законом строки відповідачем не подано, а тому наведені ним підстави для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін з метою допиту свідків суд вважає необґрунтованими.

Крім того, згідно положень КАС України учасники справи не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.

З матеріалів справи слідує, що сторонами реалізовано право на висловлення своїх позицій шляхом подання до суду відповідних заяв по суті (позовної заяви та відзиву на позовну заяву). При цьому, законодавцем не обмежено право сторін додатково надавати письмові пояснення з викладенням своїх доводів та заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи зміст спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін не обґрунтоване належним чином, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 166, 260, 241, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 травня 2026 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.