Ухвала суду № 136287646, 06.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

. 06 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4628/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо залишення без розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області , Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 09.09.2025 року (провадження № 1210/25) та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.02.2026 року № II-029/2026;

зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області повторно розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 , яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.05.2026 через електронний суд до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив залишити без розгляду позов у справі № 440/4628/26 у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду. Обґрунтовував клопотання тим, що статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Строк оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА до суду встановлений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI). Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи. Звертаючись 16.04.2026 року до суду з вищевказаним позовом, Позивач в позовній заяві не навів аргументів щодо поважності причин пропуску встановленого Законом № 5076-VI строку на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 09.09.2025 року (провадження № 1210/25).

06.05.2026 до суду надійшли письмові заперечення позивача проти клопотання КДКА Одеської області про залишення позовної заяви без розгляду, в яких останній зазначив, що в межах строку, визначеного ч. 3 ст. 39 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» він оскаржив рішення КДКА Одеської області від 09.09.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рішення ВКДКА від 26.02.2026 року № II-029/2026 позивач не мав можливості оскаржити до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, оскільки отримав лише 20.03.2026 року в електронній формі на електронну пошту. Натомість, як зазначає позивач, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначено, в який строк може бути оскаржене до суду рішення КДКА відповідного регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи, у разі якщо таке рішення оскаржувалось до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і остання не ухвалювала рішення про його скасування. Ні стаття 39, ні стаття 52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» такий строк не визначають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

За приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 17.04.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Визнаючи поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд враховував, що позивач оскаржив рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 09.09.2025 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зазначивши, що позивачем вживалися заходи досудового вирішення спору.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №640/3026/19 викладено висновок про те, що Законом №5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Верховний Суд зазначив, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 640/17351/19 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "Суть приписів частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що передбачає «право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури», розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19, «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору."

Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 викладено правовий висновок про те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених вище постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зважаючи на те, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, суд вважає, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про подання позовної заяви в строк був передчасним в частині вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Одеської області від 09.09.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

За змістом статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене вище, оскільки ця справа розглядається судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, то в даному випадку суд першої інстанції вважає за необхідне вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку та встановлює позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви для поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 123, 229, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова