Рішення № 136285657, 05.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року місто Київ № 320/6469/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 червня 2016 року він закінчив Авіакосмічний ліцей ім. І. Сікорського НАУ м. Києва.

З 01 вересня 2016 року позивач був зарахований до Київського фахового коледжу зв`язку за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» на денну форму навчання за рахунок коштів державного бюджету. На підставі поданої заяви про відрахування за власним бажанням, 01 липня 2017 року позивач був відрахований із числа студентів зазначеного навчального закладу.

Крім того, позивач вказує, що з 11 вересня 2025 року він є студентом 1 курсу Відокремленого структурного підрозділу «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету» за спеціальністю «Фізична культура і спорт» (освітня програма «Фізичне виховання»), де здобуває освітній ступінь фахового молодшого бакалавра за денною (дистанційною) формою навчання на контрактній основі. Факт навчання підтверджується довідкою навчального закладу від 10 грудня 2025 року № 31-30/2049.

Позивач зазначає, що з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ним було сформовано довідку про здобувача освіти в ЄДЕБО від 03 листопада 2025 року № 807168 (далі Довідка № 807168).

Разом з тим, у Довідці № 807168 за результатами перевірки відомостей Реєстру документів про освіту міститься висновок про те, що позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Позивач не погоджується зі змістом довідки від 3 листопада 2025 року № 807168 та вважає зазначений запис помилковим. На переконання позивача, ним повністю дотримано вимоги щодо послідовності здобуття рівнів освіти, визначені ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Наявність у ЄДЕБО недостовірного запису «Ні, порушує» створює пряму загрозу порушення його прав, оскільки фактично позбавляє можливості отримати відстрочку від призову, що може призвести до примусового припинення навчання та унеможливити здобуття відповідного освітнього рівня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

Міністерством освіти і науки України подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що за інформацією ЄДЕБО, у період 2016 - 2017 рр. ОСОБА_1 навчався у Київському фаховому коледжі зв`язку за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК), відрахований за власним бажанням. У серпні 2025 р. ОСОБА_1 зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету» за спеціальністю «Фізична культура і спорт» для здобуття освітньо- професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Відповідач зазначає, що позивач здобуває освіту непослідовно.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог. Зокрема, представник вказав, що у Довідці № 807168 у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначено: «Ні, порушує». На переконання позивача, такий висновок суб`єкта владних повноважень є протиправним з огляду на те, що позивач раніше не здобув відповідний рівень освіти, оскільки був відрахований з навчального закладу за власним бажанням до завершення навчання, у матеріалах справи відсутній документ (диплом), який би підтверджував завершення ним попереднього рівня освіти. Представник позивача зауважує, що сам факт навчання без його логічного завершення та отримання відповідної кваліфікації не може прирівнюватися до здобуття освіти.

Вважає, що правові підстави стверджувати про порушення ним послідовності здобуття освіти відсутні. Відтак, формування Довідки № 807168 із зазначенням про порушення такої послідовності безпосередньо впливає на реалізацію прав позивача у відносинах з державними органами, зокрема, перешкоджає реалізації його права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представником позивача та представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відокремлений структурний підрозділ «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету».

В обґрунтування клопотання вказано, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, у даному випадку - закладу освіти, у якому на цей час навчається позивач - Відокремленого структурного підрозділу «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету». Вважають, що рішення суду у цій справі однозначно впливатиме на права та обов`язки Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету».

Розглянувши клопотання про залучення третьої особи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Суд зауважує, що згідно з статтею 74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: 1) здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; 2) відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; 3) забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; 4) проводить навчання для роботи з Електронною базою; 5) здійснює інші заходи, передбачені законом.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

За змістом пункту 5 розділу І Наказу Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти» власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава.

Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Суд вказує, що заявлене представником відповідача клопотання про залучення навчального закладу в якості третьої особи стосується питання виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а обов`язок внесення інформації до Електронної бази у такому випадку виникає на підставі вимог законодавства.

Оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та Міністерством освіти і науки України як розпорядником ЄДЕБО та володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО, який також є суб`єктом ведення Електронної бази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до участі в справі Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Також, оскільки представником відповідача не обґрунтовано у який спосіб рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

10 червня 2016 року позивач закінчив Авіакосмічний ліцей ім. І. Сікорського НАУ м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 10 червня 2016 року.

З вересня 2025 року позивач є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету», денна форма навчання, освітній ступінь фаховий молодший бакалавр, що підтверджується довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету» від 10.12.2025 №31-30/2049.

З метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі також - ЄДЕБО) від 03.11.2025 № 807168.

У вказаній довідці зазначено про порушення послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту».

У відповідь на звернення позивача Міністерство освіти і науки України листом № 5/3343-25 від 25.12.2025 щодо порушення послідовності здобуття освіти та внесення змін до ЄДЕБО, повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО та формування відповідної довідки. та вказало, що згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО, встановлено, що у період 2016 - 2017 рр. ОСОБА_1 навчався у Київському фаховому коледжі зв`язку за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за власним бажанням. У серпні 2025 р. ОСОБА_1 зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету» за спеціальністю «Фізична культура і спорт» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Не погоджуючись із діями відповідача щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (частини перша та друга) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Частиною другою статті 10 вказаного Закону встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частини другої статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.

Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частини друга, четверта статті 5 Закону України «Про вищу освіту»).

За змістом частин першої, другої статті 6 наведеного Закону атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Норми частин першої, другої, п`ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.47. За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.

В постанові від 29.10.2025 в справі №200/5372/24 Верховний Суд зазначив, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.

При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.

У справі, яка розглядається, позивач має лише свідоцтво про базову загальну середню освіту й станом на дату формування довідки про здобувача освіти від 03.11.2025 № 807168 здобуває вищу освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на денній формі навчання Відокремленого структурного підрозділу «Економіко- правничий фаховий коледж Запорізького національного університету».

Сторонами не заперечується, що у період 2016 - 2017 рр. ОСОБА_1 навчався у Київському фаховому коледжі зв`язку за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за власним бажанням.

З`ясовані судовим розглядом цієї справи обставини підтверджують, що позивач раніше не отримував жодного документа про вищу освіту, у тому числі за ступенем вищої освіти молодший бакалавр.

За таких обставин справи та наявного у спірних правовідносинах правового регулювання суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень повної загальної середньої освіти.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 11.11.2025 в справі № 280/11497/24 та від 14.11.2025 в справі №160/30918/24 та від 03.03.2026 в справі №340/7912/24.

Також, Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 в справі №160/29658/24 дійшов таких висновків:

1) здобуття освітнього рівня фахового молодшого бакалавра (фахова передвища освіта) або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про освіту встановленого зразка;

2) особа, яка була зарахована на навчання за певним освітнім рівнем, але була відрахована до завершення навчання і не отримала документа про освіту встановленого зразка, не може вважатися такою, що здобула відповідний рівень освіти;

3) продовження навчання за певним рівнем освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу або фахову передвищу освіту раніше не отримувала, в іншому навчальному закладі за тим же або іншим рівнем освіти (за умови, що цей рівень є вищим за повну загальну середню освіту) - не може вважатись повторним здобуттям освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII;

4) Міносвіти має забезпечувати формування нових довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із зазначенням Так, не порушує у полі про дотримання послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту у разі неправильного формування довідок про здобувачів освіти, зокрема у випадках, якщо особа здобула лише повну загальну середню освіту і розпочала навчання у вищому навчальному закладі, але не завершила його (не отримала диплом), та потім вступила до цього ж або іншого навчального закладу, на той самий або інший рівень освіти.

Суд критично оцінює посилання відповідача на лист Міносвіти від 03 червня 2024 року № 1/9758 Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти, оскільки такий документ не є нормативно-правовим актом та має лише інформаційний та рекомендаційний характер.

З наведених обставин суд приходить до висновку про протиправність дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Щодо зобов`язальної частини позовних вимог, суд зазначає таке.

Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством (абзац четвертий пункту 2 розділу I).

ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ Положення про ЄДЕБО).

Відповідно до пункту 12 розділу III Положення про ЄДЕБО уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

У підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО вказано, що розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО, уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.

Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює лише технічне і технологічне забезпечення функціонування системи (пункт 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО) відповідно до вимог, встановлених розпорядником ЄДЕБО - Міносвіти, яке визначає вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО, визначає алгоритми формування інформації (пункт 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО) та є володільцем усієї інформації, яка міститься в системі.

Суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Міносвіти, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі - Постанова КМУ № 630), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Постанови КМУ № 630).

Міносвіти, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти, забезпечує функціонування ЄДЕБО, розробку та затвердження порядку формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.

За таких обставин належним відповідачем у справі є Міносвіти.

Формування та видача за даними ЄДЕБО позивачу довідки від 03.11.2025 № 807168 порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Визначаючи належний спосіб захисту, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 29.10.2025 в справі №200/5372/24, а тому позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана позивачу, із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує» та зобов`язання Міністерства освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивачу із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (враховуючи, що позов подано в електронному вигляді) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 229, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти Філіну Олексію Сергійовичу із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Відомості про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

відповідач Міністерство освіти і науки України (ідентифікаційний код 38621185, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (ідентифікаційний код 37533381, місцезнаходження: 03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 3).

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоус А.Ю.