Ухвала суду № 136285569, 05.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

05 травня 2026 року № 320/25922/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ТОВ "Завод "ІЗУМРУД"" про розстрочення виконання рішення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного від15.01.2026р. (справа №320/25922/25) ухвалено: 1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ: 42098368) до ТОВ "Завод "ІЗУМРУД"" (вул. Івана Дзюби, 11, м. Київ, 03134, ЄДРПОУ: 38440985) про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "Завод "ІЗУМРУД"" (вул. Івана Дзюби, 11, м. Київ, 03134, ЄДРПОУ: 38440985) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ: 42098368) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня 2025 року по квітень 2025 року в сумі 1 469 996,72 грн. (один мільйон чотириста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень та 72 коп.).

28.04.2026р. за допомогою системи "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ "Завод "ІЗУМРУД"", в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду шляхом затвердження графіку його виконання:

- 200 000,00 грн (Двісті тисяч гривень 00 копійок) до 30.04.2026;

- 200 000,00 грн (Двісті тисяч гривень 00 копійок) до 31.05.2026;

- 300 000,00 грн (Триста тисяч гривень 00 копійок) до 30.06.2026;

- 300 000,00 грн (Триста тисяч гривень 00 копійок) до 31.07.2026;

- 300 000,00 грн (Триста тисяч гривень 00 копійок) до 31.08.2026;

- 169 996,72 грн (Сто шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 72 копійки) до 30.09.2026.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За правилами частини третьої статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. При цьому, такі обставини є оціночним поняттям та підлягають установленню з урахуванням конкретних умов та фактів.

Процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого.

Реальне та повне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №810/4643/18 виснував, що нормами кас України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17, згідно з якими підставою для застосування правил статті 378 КАС України обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі.

При розгляді заяви щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду.

Отже, суд дійшов висновку, що розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 та від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не було надано належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність заявника виконати рішення суду. Також не було наведено відомостей, яким чином розстрочення рішення до 31.08.2026р. покращить фінансове становище заявника та посприяє виконанню рішення суду.

Отже, в ході розгляду заяви заявником не надано доказів на підтвердження існування обставин, котрі суттєво ускладнюють виконання судового рішення. Існування будь-яких непереборних чи нездоланних обставин відносно боржника матеріали справи не містять.

Керуючись статтями: 8, 9, 123, 248, 250, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ТОВ "Завод "ІЗУМРУД"" про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/25922/25 - відмовити.

2. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Марич Є.В.