Ухвала суду № 136284783, 05.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз`ясненні судового рішення)

05 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/23956/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського Військової частини НОМЕР_1 Генерального штабу Збройних Сил України Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 08.04.2025 по справі №240/23956/24 - адміністративний позов задоволено.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, у прохальній частині якої просить суд: "Роз?яснити абзаци 9 та 12 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі №240/23956/24, а саме словосполучення «з урахуванням вже виплачених сум» (в контексті чи підлягає вирахуванню з індексації грошового забезпечення обчисленої відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у фіксованій величині 3 791,06 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 15.08.2022 та з 16.08.2022 по 25.11.2022 нарахованої на виконання судового рішення по справі індексація грошового забезпечення отримана ним за час проходження військової служби у період з 01.03.2018 по 15.08.2022 та з 16.08.2022 по 25.11.2022 (т.з. «поточна індексація»), яка визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.)"

Відповідно до розпорядження №254 від 19.03.2026 керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи на підставі протоколу від 19.03.2026 дану адміністративну справу передано судді Нагірняку М.Ф. для розгляду поданої заяви.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Разом з тим, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відтак, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Судом встановлено, що резолютивна частина рішення суду є чіткою за змістом та зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та не припускає кілька варіантів тлумачення; в рішенні вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при його ухваленні; у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини та мотиви, які суд врахував при його ухвалені.

Наведені Позивачем обставини не можуть бути підставами для роз`яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України.

Зі змісту заяви Позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням рішення не з підстав його незрозумілості, а у зв`язку з необхідністю роз`яснення порядку виконання рішення суду, що не відповідає вимогам статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене вище суд вважає, що в даному випадку обставини, необхідні для реалізації інституту роз`яснення судового рішення, відсутні, відтак у задоволенні заяви Позивача належить відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.Ф. Нагірняк