Рішення № 136282037, 05.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ________________

Справа № 521/22250/25

Провадження № 2/947/2426/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Петренка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість за кредитним договором №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року, що станом на 04.11.2025 року становить 96769,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 50000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 46769,80 грн., а також понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 19.01.2024 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.

ОСОБА_1 з 19.01.2024 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року.

Відповідно до умов укладеного договору Банк відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200000,00 грн. та надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн., з процентною ставкою 59%.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, тому Банк свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Проте через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань станом на 04.11.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 96769,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 50000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 46769,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 13.02.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача за якою він зареєстрована таповернута, що підтверджується повідомленням (накладною) кур`єрської служби та є належним повідомленням.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 19.01.2024 року відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року.

Відповідно до умов укладеного договору Банк відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200000,00 грн., строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; процентна ставка за користування кредитом 59 % річних.

Цією Заявою сторони узгодили, що ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «ТАСКОМБАНК» https://tascombank.ua, складають Договір про комплексне банківське обслуговування в Мобільному за стосунку (додатку) izibank (далі Договір).

На підставі вказаної заяви відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні, оформити йому платіжну картку Master Card World та встановити на поточному рахунку кредитний ліміт строком користування 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 59 % річних.

У пункті 4 Заяви-договору відповідач підтвердив генерацію ключової пари Удосконаленого Електронного Підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися ним в Мобільному застосунку (додатку) izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

У той же день відповідачем були підписані Згода та запевняння Клієнта до Договору та Заява-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka», на підставі якої останньому відкрито поточний рахунок у валюті гривня для обслуговування картки.

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 19.01.2024 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року.

Позивач виконав свої обов`язки за договором, встановивши на поточному рахунку відповідача кредитний ліміт на споживчі цілі та надавши останньому можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по особову рахунку кредитного договору №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року, відкритих на ім`я відповідача.

Випискою підтверджується користування кредитними коштами відповідачем у власних цілях.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписка по рахунку є первинним документом, який підтверджує здійснені банківські операції по рахунку.

Разом з тим, відповідач взяті грошові зобов`язання за кредитним договором порушив належним чином не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, відповідно до якого загальний розмірі заборгованості на вказану дату становить 96769,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 50000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 46769,80 грн.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, підтверджену розрахунком позивача.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

У постанові від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) Верховний Суд зазначив, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відповідно до частин першої третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з позивачем, отримав та користувався кредитними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а отже відповідач був обізнаний, що кошти взяті в борг і підлягають поверненню на умовах визначених позивачем.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.

Враховуючи те, що кредитні кошти відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 96769,80 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Так як позов задоволено, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 141, 223, 247, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) кредитну заборгованість за кредитним договором №002/24338868-СК_SВ від 19.01.2024 року, що станом на 04.11.2025 року становить 96769,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 50000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 46769,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. С. Петренко