Рішення № 136281917, 25.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4329/24

Провадження № 2/496/551/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Сурженко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ОСОБА_1 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Проектний інститут «Укрспецзем» про встановлення права постійного земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення, яким встановити за Приватним Акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227), в подальшому іменоване «Сервітуарій», право на строковий безоплатний земельний сервітут для встановлення будівельних розташувань та складання будівельних матеріалів для будівництва лінії електропередачі 330кВ Новоодеська Арциз, на умовах Сервітуту, відповідно до якого:

1. Предмет Сервітуту

1.1. На умовах передбачених Сервітутом власник надає Сервітуарію право обмеженого безоплатного користування земельною ділянкою (її частиною), зазначеною у пункті 1.3 Сервітуту, без зміни її цільового призначення.

1.2. Сервітут встановлюється з метою оформлення права обмеженого користування чужими земельними ділянками (їх частинами) Приватному акціонерному товариству «НЕК «Укренерго», його відокремленим підрозділам та/або залученим до виконання робіт підрядними організаціями для влаштування будівельного майданчику за об`єктом будівництва ПЛ 330кВ Новоодеська Арциз, без зміни їх цільового призначення (пункт «з» статті 99 Земельного кодексу України, статті 14 та 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

1.3. Відомості про об`єкт права земельного сервітуту:- кадастровий номер земельної ділянки - 5121084100:01:001:0056; - місце розташування - Одеська область, Одеський район, Біляївська міська територіальна громада, форма власності - приватна власність; загальна площа земельної ділянки - 1,95 га; загальна площа земельної ділянки (її частина), на яку встановлюється земельний сервітут, складає - 0,0449 га; - цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03); - право на земельну ділянку підтверджується: Інформаціє з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2024 року, номер інформаційної довідки 364179386.

1.4. Графічне зображення земельної ділянки (її частини), право користування якою надається на умовах Сервітуту, вказано у додатку 1 до Сервітуту.

2. Умови встановлення та дія земельного сервітуту

2.1. Право земельного сервітуту полягає у наданні Власником Сервітуарію та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям наступних прав стосовно земельної ділянки (її частини) на яку встановлений сервітут: - встановлення будівельних розташувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

2.2. Земельний сервітут, встановлений Сервітутом, є неподільним та зберігає чинність у разі переходу права на земельну ділянку Власника, щодо якої встановлений даний земельний сервітут, до іншої особи.

2.3. Сервітуарій відшкодовує збитки, які фактично заподіяні Власнику внаслідок дій, пов`язаних з користуванням земельною ділянкою (її частиною), яка зазначена в п. 1.3 Сервітуту, на праві сервітуту відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок).

3. Строк дії Сервітуту та умови припинення дії земельного сервітуту

3.1. Земельний сервітут за Договором є строковим. Земельний сервітут встановлюється строком на 10 (десять) років від дати реєстрації права сервітуту в Держаному реєстрі речових прав.

3.2. Сервітут набуває чинності з моменту державної реєстрації права земельного сервітуту в порядку встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно і діє протягом періоду дії земельного сервітуту.

4. Права та обов`язки Сторін

4.1. Дія земельного сервітуту поширюється виключно на земельну ділянку (її частину), визначену п.1.3 Сервітуту. Сервітуарію та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям, забороняється користування землеволодіннями Власника, на які не встановлений сервітут.

4.2. Сервітуарій зобов`язаний:

4.2.1. використовувати право земельного сервітуту в спосіб і в порядку передбаченому Сервітутом;

4.2.2. не передавати будь-яким способом право земельного сервітуту іншим фізичним і юридичним особам;

4.2.3. згідно Порядку відшкодувати Власнику, орендарю понесені збитки;

4.2.4. користуватись земельним сервітутом способами, найменш обтяжливими для Власника;

4.2.5. при користуванні земельним сервітутом дотримуватись вимог протипожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної безпеки, охорони земель, охорони праці тощо;

4.2.6. у день припинення дії Сервітуту припинити користування сервітутом;

4.2.7. письмово повідомляти Власника про проведення робіт з розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкту передачі електричної енергії не пізніше ніж за десять днів до початку таких робіт.

4.3. Сервітуарій має право:

4.3.1. користуватись земельним сервітутом на умовах, визначених Сервітутом;

4.3.2 вимагати від Власника користуватись земельною ділянкою (її частиною) з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1455, інших нормативних та законодавчих актів України;

4.3.3 відповідно до вимог нормативних та законодавчих актів України здійснювати заходи, спрямовані на захист об`єкту передачі електричної енергії;

4.3.4 не відшкодовувати збитки, завдані Власнику внаслідок недотримання ним обмежень щодо використання земельної ділянки (її частини), встановлених згідно з законодавством України;

4.3.5 у випадках настання аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з Власником земельної ділянки Сервітуарій вправі: - безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт; - здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у межах охоронної зони повітряної лінії електропередачі, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень.

4.4. Власник зобов`язаний:

4.4.1. не перешкоджати використанню Сервітуарієм та/або залученими до виконання робіт підрядними організаціями земельної ділянки в межах встановленого земельного сервітуту;

4.4.2. попередити Сервітуарія про особливі властивості та недоліки земельної ділянки (її частини), які в процесі їх використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану об`єкту передачі електричної енергії.

4.5. Власник має право:

4.5.1. вимагати від Сервітуарія належного виконання своїх обов`язків за Сервітутом;

4.5.2. володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, не порушуючи при цьому прав Сервітуарія, у тому числі не перешкоджаючи останньому або залученим до виконання робіт підрядним організаціям, розміщувати, будувати, експлуатувати та обслуговувати об`єкт передачі електричної енергії, проводити аварійно- відновлювальні роботи, планові роботи з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування зазначених об`єктів;

4.5.3. здійснювати контроль та вимагати від Сервітуарія дотримання вимог земельного, цивільного і іншого законодавства України;

4.5.4. на відшкодування Сервітуарієм фактично нанесених збитків, відповідно до умов Сервітуту.

4.6. Сторони зобов`язані дотримуватись правил добросусідства.

5.Зміна умов договору і припинення його дії

5.1. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Сервітуту спір вирішується у судовому порядку.

5.2. Дія договору припиняється у разі:

5.2.1. закінчення терміну дії земельного сервітуту;

5.2.2. придбання Сервітуарієм земельної ділянки у власність;

5.2.3. викупу земельної ділянки / частини земельної ділянки, на яку встановлений сервітут для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

5.2.4. ліквідації юридичної особи Сервітуарія;

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

5.3. Дія Сервітуту припиняється шляхом його розірвання за:

5.3.1. взаємною згодою сторін;

5.3.2. рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Сервітутом, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки (її частини), яке істотно перешкоджає її використанню, з цих підстав, визначених законом.

5.4. Перехід права власності на земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Сервітуарія не є підставою для зміни умов або розірвання Сервітуту.

6. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Сервітуту.

6.1. За невиконання або неналежне виконання Сервітуту сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

6.2. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

7. Прикінцеві положення

7.1. Якщо протягом дії Сервітуту сторони змінять свою назву, місце знаходження, реквізити або будуть реорганізовані, а також при переході права до іншої особи, вони повинні негайно повідомити про це другу сторону.

Також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»» входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 221 «Про внесення змін до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Розпорядженням Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку пріоритетних для держави інвестиційних проектів до 2023 року» від 16 грудня 2020 року № 1581-р Будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз із заміною АТ- 2 на ПС 330 кВ "Арциз" визнано пріоритетним для держави інвестиційним проектом. Прем`єр-міністр України доручив забезпечити будівництво нової ЛЕП 330 кВ Новоодеська - Арциз та запустити її в роботу не пізніше 01.07.24 р. На виконання Розпорядження КМУ № 1581-р, Доручення Прем`єр-міністру України від 14.06.2023 р. N217579/1/1-23 та з метою реалізації заходів для забезпечення більш надійної робити Об`єднаної енергетичної системи України, створення умов підвищення надійності енергосистеми її системоутворюючих повітряних ліній (ПЛ), які забезпечують транзит електроенергії НЕК Укренерго здійснюється реалізація проекту «Будівництво повітряної лінії (ПЛ) 330 кВ Новоодеська - Арциз». Розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 30.06.2022 р. №375/А-2022 погоджено позивачу місце розташування об`єкта "Нове будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз». Маршрут траси повітряної лінії 330 кВ Новоодеська - Арциз» проходить через земельні ділянки з кадастровими номерами 5121084100:01:001:1657 (розташування опори №14) 5121084100:01:001:0090 (розташування пори №15), та частково перетинає земельну ділянку з кадастровим номером 5121084100:01:001:0056. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 5121084100:01:001:0056, загальною площею 1,95 га належить ОСОБА_1 та розташована між опорами №№14, 15. Відповідно до відомостей з Держреєстру, земельна ділянка 5121084100:01:001:0056 перебуває в оренді сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» згідно договору оренди. Позивач звертався з письмовими пропозиціями до відповідача про укладання договору сервітуту, згоди на укладання договору сервітуту не отримав. У зв`язку з вище викладеним представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду Біляївського районного суду Одеської області від 02 липня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

До судового засідання представник позивача не з`явилася, проте надала заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, також зазначила, що відповідач отримав копію позовної заяви з додатками, 20.01.2026 року відповідач у судове засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, станом на 25.03.2026 року від відповідача не надійшли відзив на позовну заяву, чи будь-які заперечення або пояснення. Таким чином вказане свідчить, що відповідач не заперечує проти позовних вимог позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 04.11.2025 року про відкладення судового засідання (а.с.137), ОСОБА_1 отримав копію позовної заяви з додатками, тому суд погоджується із позицією представника позивача, що від відповідача не надійшли відзив на позовну заяву, чи будь-які заперечення або пояснення, що свідчить, що відповідач не заперечує проти позовних вимог позивача, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Представник сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність «Південьагропереробка» до судового засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Представник третьої особи приватного підприємства «Проектний інститут «Укрспецзем» до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.80).

З урахуванням того, що сторони по справі надали всі письмові пояснення та висловили позиції, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріали з урахуванням письмових пояснень сторін.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд приходить до наступного висновку.

В силу ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 01.02.2024 р., номер інформаційної довідки: 364179386 земельна ділянка 5121084100:01:001:0056 належить ОСОБА_1 (а.с. 27). Відповідно до відомостей з Держреєстру, земельна ділянка 5121084100:01:001:0056 перебуває в оренді сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» згідно договору оренди дата державної реєстрації 08.03.2023 року.

У позовній заяві позивач посилається на те, що Розпорядженням Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку пріоритетних для держави інвестиційних проектів до 2023 року» від 16 грудня 2020 року № 1581-р Будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз із заміною АТ- 2 на ПС 330 кВ "Арциз" визнано пріоритетним для держави інвестиційним проектом.

Прем`єр-міністр України доручив забезпечити будівництво нової ЛЕП 330 кВ Новоодеська - Арциз та запустити її в роботу не пізніше 01.07.24 р., Доручення від 14.06.2023 р. №17579/1/1-23 до листа керівника Офісу Президента України від 07.06.2023 р. №02-01/566.

На виконання Розпорядження КМУ № 1581-р, Доручення Прем`єр-міністру України від 14.06.2023 р. №17579/1/1-23 та з метою реалізації заходів для забезпечення більш надійної робити Об`єднаної енергетичної системи України, створення умов підвищення надійності енергосистеми її системоутворюючих повітряних ліній (ПЛ), які забезпечують транзит електроенергії НЕК Укренерго здійснюється реалізація проекту «Будівництво повітряної лінії (ПЛ) 330 кВ Новоодеська - Арциз».

Розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 30.06.2022 р. №375/А-2022 погоджено позивачу місце розташування об`єкта "Нове будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз», з використанням траси ПЛ 110 кВ із її перевлаштуванням у довколову ЛЕП, на території Одеського та Білгород Дністровського районів Одеської області (а.с. 59).

Позивачем забезпечено розробку відповідної землевпорядної документації та підготовлено проект відповідного договору про встановлення земельного сервітуту (а.с. 21-22), також приватним підприємством «Проектний інститут «Укрспецзем» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту встановленого на користь ПАТ «Національне енергетична компанія «Укренерго», кадастровий номер земельної ділянки 5121084100:01:013:0056, на яку поширюється право сервітуту на користь НЕК «Укренерго» (а.с. 32-36).

Позивачем було направлено пропозицію від 04.08.2023 року до власника земельної ділянки ОСОБА_1 із пропозицією укласти договору сервітуту (а.с. 43).

Як вбачається з роз`яснень викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 N 24-150/0/4-13 при вирішенні спорів щодо встановлення сервітуту судам слід з`ясовувати, чи звертався позивач з такою вимогою безпосередньо до власників майна і чи вирішувалося це питання між сторонами в добровільному порядку, чи не будуть внаслідок установлення сервітуту порушуватись права власників майна або інших його користувачів, чи може позивач задовольнити свою потребу у користуванні своїм майном інакше як установленням такого сервітуту. У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звертається з питанням обмеженого користування чужим майном.

Пунктом 22-2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 роз`яснено, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого права.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Із досліджених матеріалів справи та наданих доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5121084100:01:001:0056.

Стаття 319 ЦК України вказує на той факт, що власність зобов`язує, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Стаття 99 ЗК України визначає види права земельного сервітуту, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту як то: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Статтею 100 ЗК України закріплено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 402 ЦК України.

За змістом ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, а запропонований спосіб встановлення земельного сервітуту є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої його пропонується встановити.

Разом з тим, вказаний спір стосується передачі в користування частини належної відповідачу земельної ділянки для експлуатації опорної конструкції повітряної лінії електропередачі і спеціальним законом, який регулює відповідні правовідносини є Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів».

Позивач НАК «НЕК «Укренерго» просить встановити право сервітуту на прокладання та експлуатацію повітряної лінії (ПЛ) 330 кВ. «Новоодеська- Арциз».

Згідно технічної документації, розробленої ПП «Проектний інститут «Укрспецзем» визначено, що документація розроблена з метою встановлення строкового права земельного сервітуту - для забезпечення експлуатації лінії електропередачі ПЛ 330кВ «Новоодеська-Арциз».

За правилами статті 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном і може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом, рішення суду. Сервітут не підлягає відчуженню. У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури, іншого об`єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об`єкта при переході права власності на нього.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (стаття 404 ЦК України).

Особливості встановлення земельних сервітутів для розміщення об`єктів енергетики та передачі електроенергії передбачені Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» від 09 липня 2010 року № 2480-VI (далі Закон).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.. 14 Закону, лінійні об`єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. Для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону, підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об`єктів, зазначених у частинах другій та четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

У ч.ч. 2, 3 статті 16 Закону вказано, що постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону, постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для: будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури.

Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (ч.5 ст.16 Закону).

Відповідно до частин 7, 8, 9, 10 ст.16 Закону, строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту. У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об`єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються: зміст земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності), площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, місце розташування земельної ділянки, кадастровий номер, розмір плати за встановлення сервітуту, строк дії сервітуту. Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації. У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки ( ч.ч.11,12 ст. 16 Закону).

Отже, зазначена норма передбачає підстави виникнення земельних сервітутів (в т.ч. договір та рішення суду) для розміщення та обслуговування об`єктів енергетики; види сервітутів (постійний, строковий); його зміст, який має відповідати Типовій формі договору про встановлення земельного сервітуту; наслідки недосягнення згоди та неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Проте її правила не містять перешкод для встановлення сервітуту на підставі судового рішення на землях, що перебувають у приватній власності. Правила частини 5, 6, 9 та 12 статті 16 Закону регламентують лише окремі умови встановлення сервітуту і не містять виключного переліку умов, за яких сервітут встановлюється судом.

З матеріалів справи встановлено, що позивач не отримав від власника земельної ділянки ОСОБА_1 згоди щодо укладання відповідних договорів та погодження технічної документації.

Виконати будівельні роботи, а в подальшому експлуатувати вказані ділянки повітряних ліній електропередач без використання частин земельної ділянки, що належить відповідачу неможливо, оскільки останній відмовляється укладати договір земельного сервітуту, вказана земельна ділянка знаходиться між земельними ділянками інших осіб, та на яких заплановано встановлення опор повітряної лінії, і проходження над нею електричних проводів, що тягне за собою встановлення обмежень передбачених чинним законодавством.

Так, види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Оскільки сервітут - це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою, іншими природними ресурсами, нерухомим майном), то потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №905/3280/16, від 23.09.2020 у справі № 917/133/17 у подібних відносинах. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Отже потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених.

Обов`язковою передумовою для встановлення сервітуту повинно бути: звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними в подальшому заявленими у позові; наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 у справі № 663/917/17, від 19 січня 2022 у справі № 363/620/19, від 12 квітня 2022 у справі № 306/612/20.

На земельній ділянці відповідача не знаходяться об`єкти енергетики, а лише для встановлення будівельних розташувань та складування будівельних матеріалів для будівництва лінії електропередачі 330кВ Новоодеська Арциз, на умовах Сервітуту.

Таким чином, сукупність встановлених судом обставин свідчить про наявність достатніх підстав для встановлення вищевказаного сервітуту.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши зібрані докази, а також з огляду на поведінку відповідача (був обізнаний щодо позовних вимог до нього, при цьому судові засідання ігнорував, свою позицію не надав суду, що суд сприймає як визнання відповідачем позовних вимог), тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 401, 402, 403, 404 ЦК України, 98, 99, 100, 186 ЗК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 259, 263-265, 287, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити.

Встановити за Приватним Акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227), в подальшому іменоване «Сервітуарій», право на строковий безоплатний земельний сервітут для встановлення будівельних розташувань та складування будівельних матеріалів для будівництва лінії електропередачі 330кВ Новоодеська Арциз, на умовах Сервітуту, відповідно до якого:

1. Предмет Сервітуту

1.1. На умовах передбачених Сервітом, власник надає Сервітуарію право обмеженого безоплатного користування земельною ділянкою (її частиною), зазначеною у пункті 1.3 Сервітуту, без зміни її цільового призначення.

1.2. Сервітут встановлюється з метою оформлення права обмеженого користування чужими земельними ділянками (їх частинами) Приватному акціонерному товариству «НЕК «Укренерго», його відокремленим підрозділам та/або залученим до виконання робіт підрядними організаціями для забезпечення експлуатації лінії електропередачі ПЛ 330кВ Новоодеська - Арциз (пункт «в4» статті 99 Земельного кодексу України, статті 14 та 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

1.3. Відомості про об`єкт права земельного сервітуту:

- кадастровий номер земельної ділянки - 5121084100:01:001:0056;

- місце розташування - Одеська область, Одеський район, Біляївська міська територіальна громада;

- форма власності - приватна власність;

- загальна площа земельної ділянки (її частина) - 1,95 га;

загальна площа земельної ділянки (її частина), на яку встановлюється земельний сервітут, складає - 0,0449 га;

- цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03);

- право на земельну ділянку підтверджується: Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2024 року, номер інформаційної довідки: 364179386;

1.4. Графічне зображення земельної ділянки (її частина), право користування якою надається на умовах Сервітуту, вказано у додатку 1 до Сервітуту.

2. Умови встановлення та дія земельного Сервітуту

2.1. Право земельного сервітуту, полягає у наданні Власником Сервітуарію та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям наступних прав стосовно земельної ділянки (її частини) на яку встановлений сервітут:

- встановлення будівельних розташувань та складання будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

2.2. Земельний Сервітут, встановлений Сервітутом, є неподільним та зберігає чинність у разі переходу права на земельну ділянку Власника, щодо якої встановлений даний земельний сервітут, до іншої особи.

2.3. Сервітуарій відшкодовує збитки, які фактично заподіяні Власнику внаслідок дій, пов`язаних з користуванням земельною ділянкою (її частиною), яка зазначена в п. 1.3 Договору, на праві сервітуту відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок).

3. Строк дії Сервітуту та умови припинення дії земельного сервітуту

3.1. Земельний сервітут є строковим. Земельний сервітут встановлюється строком на 10 (десять) років від дати реєстрації права сервітуту в Державному реєстрі речових прав.

3.2. Сервітут набуває чинності з моменту державної реєстрації права земельного сервітуту в порядку встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно і діє протягом періоду дії земельного сервітуту.

4. Права та обов`язки Сторін

4.1. Дія земельного сервітуту поширюється виключно на земельну ділянку (її частину), визначену п.1.3. Сервітуарію та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям, забороняється користування землеволодіннями Власника, на які не встановлений сервітут.

4.2. Сервітуарій зобов`язаний:

4.2.1. використовувати право земельного сервітуту в спосіб і в порядку передбаченому Договором;

4.2.2. не передавати будь-яким способом право земельного сервітуту іншим фізичним і юридичним особам;

4.2.3. згідно Порядку відшкодувати Власнику понесені збитки;

4.2.4. користуватись земельним сервітутом способами, найменш обтяжливими для Власника;

4.2.5. при користуванні земельним сервітутом дотримуватись вимог протипожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної безпеки, охорони земель, охорони праці тощо;

4.2.6. у день припинення дії Договору припинити користування сервітутом;

4.2.7. письмово повідомляти Власника про проведення робіт з розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкту передачі електричної енергії не пізніше ніж за десять днів до початку таких робіт.

4.3. Сервітуарій має право:

4.3.1. користуватись земельним сервітутом на умовах, визначених Договором;

4.3.2 вимагати від Власника користуватись земельною ділянкою (її частиною) з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1455, інших нормативних та законодавчих актів України;

4.3.3 відповідно до вимог нормативних та законодавчих актів України здійснювати заходи, спрямовані на захист об`єкту передачі електричної енергії;

4.3.4 не відшкодовувати збитки, завдані Власнику внаслідок недотримання ним обмежень щодо використання земельної ділянки (її частини), встановлених згідно з законодавством України;

4.3.5 у випадках настання аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з Власником земельної ділянки Сервітуарій вправі:

- безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;

- здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у межах охоронної зони повітряної лінії електропередачі, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень.

4.4. Власник зобов`язаний:

4.4.1. не перешкоджати використанню Сервітуарієм та/або залученими до виконання робіт підрядними організаціями земельної ділянки в межах встановленого земельного сервітуту;

4.4.2. попередити Сервітуарія про особливі властивості та недоліки земельної ділянки (її частини), які в процесі їх використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану об`єкту передачі електричної енергії.

4.5. Власник має право:

4.5.1. вимагати від Сервітуарія належного виконання своїх обов`язків за Сервітутом;

4.5.2. володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, не порушуючи при цьому прав Сервітуарія, у тому числі не перешкоджаючи останньому або залученим до виконання робіт підрядним організаціям, розміщувати, будувати, експлуатувати та обслуговувати об`єкт передачі електричної енергії, проводити аварійно- відновлювальні роботи, планові роботи з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування зазначених об`єктів;

4.5.3. здійснювати контроль та вимагати від Сервітуарія дотримання вимог земельного, цивільного і іншого законодавства України;

4.5.4. на відшкодування Сервітуарієм фактично нанесених збитків, відповідно до умов Сервітуту.

4.6. Сторони зобов`язані дотримуватись правил добросусідства.

5. Зміна умов Сервітуту і припинення його дії

5.1. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку.

5.2. Дія Сервітуту припиняється у разі:

5.2.1. закінчення терміну дії земельного сервітуту;

5.2.2. придбання Сервітуарієм земельної ділянки у власність;

5.2.3. викупу земельної ділянки / частини земельної ділянки, на яку встановлений сервітут для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

5.2.4. ліквідації юридичної особи Сервітуарія;

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

5.3. Дія Сервітуту припиняється шляхом його розірвання за:

5.3.1. взаємною згодою сторін;

5.3.2. рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Сервітутом, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки (її частини), яке істотно перешкоджає її використанню, з цих підстав, визначених законом.

5.4. Перехід права власності на земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Сервітуарія не є підставою для зміни умов або розірвання Сервітуту.

6. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

6.1. За невиконання або неналежне виконання Сервітуту сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

6.2. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

7. Прикінцеві положення

7.1 Якщо протягом дії Договору Сторони змінять свою назву, місцезнаходження, реквізити або будуть реорганізовані, а також при переході права до іншої особи, вони повинні негайно повідомити про це другу Сторону.

Стягнути з солідарно ОСОБА_1 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка», код ЄДРПОУ 31822249 на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (адреса: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) судовий збір у розмірі 6056,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, яке було складено 05.05.2026 року.