Постанова № 136279417, 04.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.05.2026

Справа № 334/2302/26

Провадження № 3/334/752/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив

до суду надійшов протокол №17 від 13.03.2026 разом із відповідним адміністративним матеріалом, який складено відносно ОСОБА_1 щодо вчинення нею правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КупАП).

Відповідно до протоколу 28.04.2023 року наказом 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області № 126, з 01.05.2023 ОСОБА_1 призначено начальником фінансово-економічного відділення (головним бухгалтером) 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області.

22.10.2024 наказом 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області № 393-НК/53 22-35, на підставі висновку про службове розслідування від 10.10.2024, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи в 4 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС у Запорізькій області та з 22.10.2024 розірвано трудовий договір з ОСОБА_1 начальником фінансово-економічного відділення (головним бухгалтером) 4 державного пожежно- рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області.

Враховуючи вищевказане, з моменту останнього дня виконання суб`єктом декларування зазначених функцій, тобто з 23.10.2024 у ОСОБА_1 виник обов`язок протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, а саме до 21.11.2024 включно, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями подана лише 27.11.2025 о 00:47 годині, тобто несвоєчасно, та їй присвоєно унікальний ідентифікатор: 4687с1еЬ-с052-42Ь8- 9с7е-229с1с44Ь783.

Вказане підтверджується послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» наданих НАЗК, які вчиняла ОСОБА_1 у період часу з 22.10.2024 28.11.2024.

Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права яка станом на 23.10.2024 припинила виконання обов`язків начальника фінансово-кономічного відділення (головного бухгалтера) 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 27.11.2024 о 00:47 годині, тобто несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що з 13.07.2021 вона почала працювати в ГУ ДСНС у Запорізькій області на посаді бухгалтера. У 2023 році призначена на посаду начальника фінансово-економічного відділення (головний бухгалтер) 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. Звільнена на підставі наказу № 393-НК/5322-35 від 22.10.2024 ГУ ДСНС України у Запорізькій області про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи з 22.10.2024. Стосовно звільнення пояснила, що у вересні 2024 вона самостійно написала заяву на звільнення з роботи в 4 державному пожежно-рятувальному загоні Головного правління ДСНС України у Запорізькій області. Після вказаної заяви на роботу ходила ще протягом двох тижнів, тобто до 11.10.2024, як це передбачено Кодексом України «Про працю». У вказаний день з наказом про звільнення, її ніхто не ознайомлював. З 11.10.2024 фактично перестала ходити на роботу до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області та виконувати свої функціональні обов`язки керуючись своєю заявою на звільнення. 28.10.2024, за домашньою адресою, прийшов замовний лист з ГУ ДСНС у Запорізькій області про те, що необхідно прибути до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області для вручення трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення. У вказаному листі дата звільнення вказана не була, лише зазначено про необхідність прибуття. Далі, 30.10.2024 вона прибула до 4 ДПРЗ ГУ ДНС у Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпрогесівська, буд. № 7, де ознайомилась з вищевказаним наказом про звільнення, а також отримала трудову книгу. 27.11.2024 року, тобто без порушення строків, адже фактично ознайомилась з наказом про звільнення 30.10.2024, вона виконала свій обов`язок та подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Також пояснила, що під час ознайомлення з наказом про звільнення з роботи, до неї не доводили вимог пункту першого частини другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо строків подачі декларації «при звільнені». На запитання чи відомі їй вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо строків подачі декларацій пояснила, що вимоги відомі, але вважає, що звільнення було не законне, адже коли вона самостійно писала заяву, її звільнено не було. Тобто вважає, що днем припинення діяльності є 30.10.2024, саме тоді, коли вона фактично ознайомилась з наказом про звільнення. Тобто винною себе в тому, що начебто порушила строки подачі декларації «при звільненні», не вважає. На запитання чому після самостійно написаної заяви про звільнення у вересні 2024 року відразу не виконала свій обов`язок передбачений вищевказаним Законом та не подала відповідний вид декларації пояснила, що через не подавала через відсутність наказу, адже написати заяву і фактично бути звільненим, це різні речі.

Надані пояснення ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження в наступному, згідно зібраних матеріалів встановлено, що 23.10.2024, тобто наступного дня після звільнення останньої, 4 державно пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС у Запорізькій області за вих. № 53 22-35- 2318/53 22-3 5-12, за фактичним місцем мешкання ОСОБА_1 , поштовим зв`язком скероване повідомлення «про отримання трудової книжки» з додатками. У вказаному повідомлені окремим пунктом вказано: « ОСОБА_2 увагу, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», впродовж 30 календарних днів з дня звільнення Ви повинні подати декларацію при звільненні, а до 01.04.2025 р. щорічну декларацію після звільнення. За неподання або несвоєчасне подання декларації передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність». В додатках до вказаного повідомлення, серед іншого, долучено копію наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 » « 393-НК/53 22-3 5 від 22.10.2024. Відповідно інформації з трекінг відправлень «Укрпошти» встановлено, що вказане повідомлення ОСОБА_1 отримала 28.10.2024.

З урахуванням вищевикладеного, можна дійти висновку, що фактично вже 28.10.2024, під час тримання вищевказаних документів, ОСОБА_1 було належним чином поінформовано про звільнення, а також попереджено про необхідність дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та остання не була позбавлена можливості відразу виконати свій обов`язок.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка станом на 23.10.2024 припинила виконання обов`язків начальника фінансово-економічного відділення (головного бухгалтера) 4 державного пожежно- рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VII, примітки до ст. 1726 КупАП є суб`єктом відповідальності за порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 27.11.2024 о 00:47 годині, несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КупАП.

ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнала, вона та її захисник адвокат Бичківський О.О. заперечили проти обставин, викладених у протоколі, вказавши на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого їй правопорушення (відсутній об`єкт та суб`єкт адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП ): згідно із Протоколом №17 від 13.03.2026 р., ОСОБА_1 визначено суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Диспозиція підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відносить до суб`єктів, на яких поширюється дія Закону, посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Проте, положеннями Закону (в редакції, що діє на момент виникнення правовідносин) чітко визначено обмеження: - до вказаної категорії належать посадові особи тих державних організацій, що мають на меті «одержання прибутку».

Відповідно до Положення «Про 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області» (нова редакція), яке затверджене Наказом ДСНС від 24.05.2013 року №330 (у редакції Наказу ДСНС 04.04.2023 року №280) визначено, що 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38362980), ця установа є державною організацією, що утримується за рахунок державного бюджету та включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з п.1.9 та п.1.10 Положення «Про 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області» (нова редакція), яке затверджене Наказом ДСНС від 24.05.2013 року №330 (у редакції Наказу ДСНС 04.04.2023 року №280 ) чітко визначено, що діяльність 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області здійснюється на некомерційній основі, не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку. Отже, 4 ДПРЗ ГУ ДСНС не є прибутковою організацією, її працівники (навіть ті, що виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції) не підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»I.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 працювала в неприбутковій державній організації, вона не є суб`єктом, на якого поширюються вимоги фінансового контролю в розумінні підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, вказали на те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», декларація при звільненні подається протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. За змістом закону, обов`язок подання такої декларації виникає з моменту фактичного припинення виконання посадових обов`язків, що нерозривно пов`язано з днем ознайомлення особи з наказом про звільнення та отриманням трудової книжки (ст.47 КЗпП України).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2025 у справі №334/9518/24, яке набрало законної сили 09.09.2025 року, встановлено фактичні обставини звільнення ОСОБА_1 .

Судом визначено, що хоча наказ про звільнення був виданий 22.10.2024 року, фактичне ознайомлення ОСОБА_1 з ним відбулося лише 30.10.2024 року. У цей же день була видана трудова книжка. Вказане рішення суду має преюдиційне значення і згідно зі ст.129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

Факт пізнішого ознайомлення також підтверджується Листом № 53 22-35-2318/53 22-35-12 від 23.10.2024, яким ОСОБА_1 лише запрошували з`явитися до установи для отримання наказу про звільнення і трудової книжки, а також розписом ОСОБА_1 на самому наказі про звільнення. Відтак, обов`язок декларування пов`язаний зі статусом особи та цей обов`язок актуалізується лише в момент, коли особа дізналася про припинення такого статусу.

Оскільки фактичне припинення діяльності відбулося 30.10.2024 року, встановлений законом 30-денний строк тривав до 29.11.2024 включно. ОСОБА_1 подала декларацію 27.11.2024 о 00:47, тобто за 2 дні до завершення граничного терміну. Таким чином, подія правопорушення у вигляді «несвоєчасного подання» повністю відсутня.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів пункту «а» частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції чинній на момент інкримінованого правопорушення) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

4 державний пожежно-рятувальний загон Головного управління ДСНС у Запорізькій області є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби та належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій, в свою чергу, є центральним органом виконавчої влади, яка створена 24 грудня 2012 року Указом Президента № 726/2012 шляхом реорганізації МНС та Держінспекції техногенної безпеки.

Відповідно до положень частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Водночас, державна організація це некомерційна структура, створена органами державної влади для виконання управлінських, соціальних, культурних або наукових функцій.

Приписами вказаної норми Закону визначено декілька категорій осіб, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Оскільки, 4 державний пожежно-рятувальний загон Головного управління ДСНС у Запорізькій області є юридичною особою публічного права, ОСОБА_1 , як її посадова особа підпідпадає під дію Закону України «Про запобігання корупції».

Судом встановлено, що 28.04.2023 року наказом 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області № 126, з 01.05.2023 ОСОБА_1 призначено начальником фінансово-економічного відділення (головним бухгалтером) 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області.

22.10.2024 наказом 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Запорізькій області № 393-НК/53 22-35, на підставі висновку про службове розслідування від 10.10.2024, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи в 4 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС у Запорізькій області.

Вказаний наказ невручений ОСОБА_1 у день його винесення та направлений поштою. 4 державно пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС у Запорізькій області за вих. № 53 22-35- 2318/53 22-3 5-12, за фактичним місцем мешкання ОСОБА_1 , поштовим зв`язком скероване повідомлення «про отримання трудової книжки» з додатками. У вказаному повідомлені окремим пунктом вказано: « ОСОБА_2 увагу, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», впродовж 30 календарних днів з дня звільнення Ви повинні подати декларацію при звільненні, а до 01.04.2025 р. щорічну декларацію після звільнення. За неподання або несвоєчасне подання декларації передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність». В додатках до вказаного повідомлення, серед іншого, долучено копію наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 » « 393-НК/53 22-3 5 від 22.10.2024. Відповідно інформації з трекінг відправлень «Укрпошти» встановлено, що вказане повідомлення ОСОБА_1 отримала 28.10.2024.

За загальним правилом останнім днем роботи працівника є день звільнення.

Згідно із статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі за текстом КЗпП України) роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення і роботодавець не може видати йому копію наказу (розпорядження) про звільнення, він може використати будь-який інший альтернативний спосіб ознайомлення з кадровими документами, про який домовилися сторони трудового договору, зокрема засобами електронної комунікації (електронна пошта, додатки для обміну повідомленнями тощо) або поштовим відправленням.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у своїй практиці сформував усталену позицію, згідно якої формулювання «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному законодавстві. По-друге, воно стосується якості закону, вимагаючи, щоб закон був доступним для відповідної особи, яка повинна мати можливість передбачити його наслідки, та був сумісним із верховенством права. Це формулювання передбачає, що національний закон повинен бути достатньо передбачуваним у своїх формулюваннях для надання особам необхідної інформації щодо обставин та умов, за яких органи влади можуть вдатись до заходів, які впливають на їх права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідна позиція висловлена у рішеннях ЄСПЛ «Корецький та інші проти України», «Веніамін Тимошенко та інші проти України», «Бежаніч та Башкарад проти Хорватії», «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» тощо.

Наказ роботодавця стає обов`язковим для працівника з моменту, коли працівник був ознайомлений з ним під підпис, вказаний момент може не співпадати із момент фактично винесення такого наказу, а відтак і з моментом виникнення обов`язків у працівника.

У даній справі ОСОБА_1 не була ознайомлена із наказом про звільнення у день винесення відповідного наказу, а отримала його поштою 28.10.2024 року, відтак на переконання суду саме із цієї дати мають обраховуватись строки для вчинення нею усіх необхідних дій.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: - суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення; - об`єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб`єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв`язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.

Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом десяти днів з дня її винесення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін