Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/730/26
провадження №: 2/398/1983/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"06" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача
11 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 480,00 грн та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №11.04.2024-100000596. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з довідкою-розрахунком позивача становить 8 480,00 грн і складається з: основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн, процентів 3 780,00 грн та неустойки 700,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, а також зазначає, що докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 6 000,00 грн) будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою поштового відділення про причину повернення «адресат відсутній». Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.
Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Укладення кредитного договору та видача коштів
11 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 11.04.2024-100000596. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки до кредитного договору № 11.04.2024-100000596 від 11.04.2024 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).
Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації (отримання ідентифікаційних даних) через Систему BankID НБУ. Це дозволило кредитодавцю отримати підтверджені дані про особу, включаючи прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП ( НОМЕР_1 ) та адресу реєстрації місця проживання. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е512», надісланим через SMS-повідомлення на його фінансовий номер телефону НОМЕР_2 . Факт підписання цим ідентифікатором прямо зазначено на електронних документах, з яких складається договір. Зі сторони кредитора договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника ТОВ «Споживчий центр» Гаврилець Ю.В..
Договором встановлені такі умови кредитування:
сума кредиту 4 000,00 грн;
строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 22.05.2024 року;
процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду (14 днів з дня його надання);
процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ";
неустойка 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання;
загальні витрати за споживчим кредитом становлять 3 920,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 7 920,00 грн.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Споживчий центр» 11 квітня 2024 року перерахувало кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача, яку позичальник самостійно вказав у Заявці та Акцепті до кредитного договору (4441-11XX-XXXX-9930). Ця обставина підтверджується наданою позивачем Квитанцією платіжної системи LiqPay ID 2448490071 від 11.04.2024 року о 10:12, згідно з якою суму 4 000,00 грн виплачено на картку VISA 444111*30 з призначенням платіжної операції: «Видача за договором №11.04.2024-100000596». Виплата коштів відбулася через платіжну систему на підставі Договору № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «Приватбанк».
Порушення зобов`язання та розмір заборгованості
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за зазначеним кредитним договором належним чином не виконав, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював.
Згідно з наданою позивачем Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 11.04.2024-100000596 від 11.04.2024 р., у зв`язку з невиконанням умов договору виникла заборгованість, загальна сума якої становить 8 480,00 грн. Зазначена сума заборгованості складається із:
основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн;
процентів 3 780,00 грн;
неустойки 700,00 грн.
Відповідно до Довідки-розрахунку, проценти по кредиту нараховані за період з 11.04.2024 по 22.05.2024 року.
Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.
Відповідно до ст. 13 ЗУ Про споживче кредитування договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ №164 від 29.07.2022р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 11.04.2024-100000596 від 11.04.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням процентів та неустойки, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.
Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн підтверджується наданою позивачем квитанцією платіжної системи LiqPay, яка має статус первинного документа та є належним і допустимим доказом перерахування коштів позичальнику.
Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював. Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума, яку позивач просить стягнути (8 480,00 грн), є обґрунтованою та відповідає умовам договору і вимогам закону. Зазначена сума складається із: основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн, процентів 3 780,00 грн та неустойки 700,00 грн.
Оцінюючи правомірність нарахування процентів у розмірі 3 780,00 грн, суд констатує, що вони нараховані виключно в межах узгодженого сторонами 42-денного строку кредитування (з 11.04.2024 по 22.05.2024 року). Застосована договором диференційована процентна ставка («Економ» 2% на день протягом перших 14 днів та «Стандарт» 2,5% на день протягом решти строку) була погоджена сторонами під час підписання договору. Суд зазначає, що відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), протягом перехідного періоду (перших 120 днів з дня набрання чинності змінами) максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %. Оскільки договір укладено 11.04.2024 року, погоджений сторонами алгоритм ставок відповідає імперативним вимогам закону, що діяли на момент укладення правочину.
Щодо стягнення неустойки у розмірі 700,00 грн суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), звільненню від відповідальності та списанню підлягає неустойка (штраф, пеня), нарахована за прострочення зобов`язань за договорами, укладеними до тридцятого дня включно з дня набрання чинності вказаним Законом. Оскільки кредитний договір з відповідачем укладено 11.04.2024 року, тобто вже після спливу вказаного строку, заборона на нарахування неустойки у період дії воєнного стану на нього не поширюється. Нарахована позивачем сума неустойки (700,00 грн) не перевищує розміру подвійної суми одержаного кредиту (8 000,00 грн), що повністю відповідає обмеженням, встановленим ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, вимога про стягнення неустойки є законною і доведеною.
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 8 480,00 грн законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач у позовній заяві заявив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.04.2024-100000596 від 11.04.2024 року у розмірі 8 480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 06 травня 2026 року.
Суддя В.В. Орловський
Судове рішення № 136276062, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/730/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: