Рішення № 136274811, 06.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4932/26

2/212/4476/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, Козлов Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 18.02.2024 року уклали кредитний договір № 1447837, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 9400 грн. на строк зі сплатою відсотків за його використання. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував. 14 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір факторингу № 14102024, за яким ТОВ «Слон кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до відповідача в сумі 66028,41 грн., з яких 8920,42 грн. борг за основним зобов`язанням; 52407,99 грн. борг з відсотків; 4700 грн. борг за пенею. На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» борг в загальному розмірі 66028,41 грн. та понесені судові витрати.

Не погоджуючись із позовом від представника ОСОБА_1 , адвоката Хорошилова І. С., надійшов відзив, де останній вказував, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який з 2021 року по теперішній час проходить військову службу, зокрема зараз у складі військової частин НОМЕР_1 , тому за ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на період особливого періоду військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитами, пеня та штрафні санкції. На підставі викладеного просив суд відмовити ТОВ «ФК «ЄАПБ» у задоволенні позову до відповідача повністю.

У відповіді на відзив представник позивача, не погоджуючись із доводами представника відповідача, вказував, що відповідач не надав доказів первісному кредитору, що він є військовослужбовцем, тому нарахування відсотків за кредитним договором було проведено правомірно, на підставі чого просив суд заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 8 квітня 2026 року при відкритті провадження судом було визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, ОСОБА_2 , просила провести розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ані відповідач, ОСОБА_1 , ані його представник, адвокат Хорошилов І. С., також не заперечували проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 18.02.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису укладено договір про надання споживчого кредиту № 1447837, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 9400 грн. шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника строком на 360 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,5% на день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним договором № 5169-15хх-хххх-4728.

Видача ТОВ «Слон кредит» ОСОБА_1 кредиту в сумі 9400 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 05.11.2024 року шляхом переказу на карту № НОМЕР_2 хх-хххх-4728.

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 18.02.2024 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним із ТОВ «Слон кредит» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Судом також було встановлено, що 14.10.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14102024, за яким ТОВ «Слон кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1447837 від 18.02.2024 року.

Так відповідно до витягу з Реєстру боржників відповідно до договору факторингу № 14102024 ТОВ «Слон кредит» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 66028,41 грн., з яких 8920,42 грн. сума боргу за кредитом, 52407,99 грн. борг за відсотками, 4700 грн. сума боргу за пенею.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд встановив, що права вимоги за договором кредиту № 1447837 від 18.02.2024 р. з рештою перейшло до позивача.

За довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту № 1447837 від 18.02.2024 року вбачається, що у ОСОБА_1 наявна перед позивачем заборгованість в загальній сумі 66028,41 грн., з яких борг по тілу кредиту 8920,42 грн., по процентах 52407,99 грн. та неустойки 4700 грн.

Внаслідок відсутності доказів проведення оплати відповідачем за умовами договору кредиту після відступлення права вимоги за договором факторингу № 14102024, то суд приходить до висновку про доведення наявності у відповідача зобов`язання перед позивачем з погашення боргу за договором кредиту № 1447837 від 18.02.2024 року.

Натомість, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з неустойки, то суд вказує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Так згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення неустойки за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання, суперечать законодавству.

На підставі переліченого вмотивування вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 неустойки в виді пені сумі 4700 грн. задоволенню не підлягають.

Також судом було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України з 02.12.2021 року по теперішній час, що підтверджується письмовими доказами: довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2026 року щодо проходження ним військової служби; відомостями з військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 .

Так суд вказує, що за ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, враховуючи відсутність по даній справі винятків, визначених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, починаючи з 02.12.2021 року по теперішній час, то нараховані ТОВ «Слон кредит» проценти ОСОБА_1 за користування кредитом за договором № 1447837 від 18.02.2024 року є неправомірними.

Отже, за наведених підстав у задоволенні заявлених вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з нарахованих відсотків за договором № 1447837 від 18.02.2024 року в сумі 52407,99 грн. слід також відмовити.

Крім того за довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту № 1447837 від 18.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 була проведена оплата боргу в сумі 684,78 грн., яка була зарахована на оплату боргу з відсотків.

Отже, на підставі викладеного вмотивування вказана сума в розмірі 684,78 грн. повинна була піти на погашення оплати боргу саме з тіла кредиту за ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підставі чого з розміру боргу з тіла кредиту слід відрахувати 684,78 грн., внаслідок чого до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає саме 8235,64 грн. (8920,42 - 684,78 = 8235,64).

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», заявлені до відповідача, підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту № 1447837 в розмірі 8235,64 грн. лише по тілу кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФК «ЄАПБ» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює відповідно 332,08 грн. (8235,64 / 66028,41 х 2662,40 = 332,08).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8235,64 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в сумі 332,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 6 травня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов