Ухвала суду № 136273497, 05.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9379/26

Справа № 754/7981/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 травня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Скрипка О.І., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м.Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва із позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 року справу передано на розгляд судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А. від 04.05.2026 року головуючим заявлено самовідвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 року справу передано на розгляд судді Скрипці О.І.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства, суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів "встановлений законом" стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах "Булут проти Австрії" від 22.02.1996 року, "Бускаріні проти Сан-Марино"). Термін "закон", про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу суддів. (рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії").

Так, суддею Деснянського районного суду м. Києва Скрипкою О.І. було подано до Вищої Ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора заяву про втручання в діяльність судді зі сторони позивача ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що вказані обставини не впливають на розгляд справи, але можуть викликати безпідставні скарги, заяви, звернення, відводи, затягування розгляду справи. А тому, з метою уникнення будь - яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді у сторін при розгляді даної справи, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, cуддя приходить до переконання щодо доцільності заявлення самовідводу по справі та необхідність передання справи до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заявити самовідвід судді Скрипки Оксани Іванівни у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м.Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відвести головуючу по справі Скрипку Оксану Іванівну від розгляду цивільної справи 754/7981/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м.Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Матеріали заяви по справі 754/7981/26 передати до канцелярії суду для проведення повторного авто розподілу у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: