Рішення № 136273255, 05.05.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/469/26

Провадження № 2/675/663/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"05" травня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорому розмірі 16 182,85 грн, а також просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування поданого позову представник позивача вказує, що 05.04.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №178038.

Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання нею одноразового персонального ідентифікатора 321bee13.

За загальними умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 13 514,00 грн на умовах платності користування та зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак у подальшому відповідач не виконувала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту, не здійснювала оплату процентів та комісії згідно графіку платежів, в зв`язку із чим її заборгованість за договором кредиту становить 16 182,85 грн.

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог, у тому числі за кредитним договором №178038 від 05.04.2025 року, укладеним із відповідачем.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань, тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у поданій до суду позовній заяві просила розглянути справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що05.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №178038 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти в кредит в сумі 13 514,00 грн строком на 98 днів.

Сума кредиту надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10 000,36 грн. на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3513,64 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно із п.2.4 договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не можк бути змінено (п.2.5. Договору).

Відповідно до п. 2.6. загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 05.04.2025 року (дата надання кредиту) по 12.07.2025 року.

Підписавши цей кредитний договір Позичальник засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 16.01.2026 року, на підставі договору укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 14.12.2022 за №1412/22-1, було успішно проведено платіж 05.04.2025 року о 17 год 39 хв на карту клієнта ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 на суму 10 000,36 грн, призначення платежу видача кредиту №178038 від 05.04.2025 року.

Також, з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 19.04.2026 року №20.1.0.0.0/7-260413/88385-БТ вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на який було здійснено зарахуваня коштів на суму 10000,36 грн. Фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .

Згідно картки обліку виконання договору №178038 за період з 05.04.2025 року по 12.07.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредіплюс» становить 17682,85 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10807,99 грн, заборгованості по процентам в сумі 4874,86 грн., заборгованості за комісією в сумі 500,00 грн та заборгованості за пенею в сумі 1500,00 грн.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» за плату відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №178038.

Згідно витягу з Додатку №1 до договору факторингу №10102025 від 1010.2025 Реєстру прав вимоги №1 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №178038 від 05.04.2025 на загальну суму 17 682,85 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №178038 від 05.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 становить 17682,85 грн, з яких 10807,99 грн заборгованість за сумою кредиту, 4874,86 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 500,00 грн. заборгованість за комісією та 1500,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Також, позивач в поданому позові вказаує, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у звязку з чим, загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 182,85 грн.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог судом враховано також наступні обставини та застосовано наступні норми права.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, п.п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Суд констатує, що договір №178038 від 05.04.2025 підписано відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що ним же і передбачено.

Таким чином, вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що на виконання даного договору на картковий рахунок відповідача переказано вказані грошові кошти.

Як встановлено судом, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам договору, з якими відповідач ознайомилася до укладення кредитного договору та підписанням електронним одноразовим ідентифікатором підтвердила та погодилася з умовами даного договору.

Наведене свідчить, що свої зобов`язання за договором кредитодавець ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало в повному обсязі, видавши кредит відповідачу у розмірі, проте відповідач вказані кошти разом із процентами за користування ними не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 16182,85 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем.

Щодо факту переходу права вимоги за кредитним договором до позивача судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надана копія договору та витяг з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «ФК «Кредіплюс» договором про споживчий кредит.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

Наявними в матеріалах справи договором факторингу, витягом з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №178038 від 05.04.2025 у розмірі 16 182,85 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту становить 10807,99 грн; заборгованість за відсотками 4874,86 грн; заборгованість по комісії 500,00 грн.

Відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією підлягають задоволенню.

При цьому в частині сплати комісії за надання кредиту, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.07.2022 в справі №496/3134/19, згідно якої є правомірним встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2662,40 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом, 20.01.2026 між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором №20/01/26-02 від 20.01.2026 сторони погодили, що адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» у даній справі надано ТОВ «Юніт Капітал» такі види правової допомоги: складання позовної заяви 2 години вартістю 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості 2 години вартістю 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 1 година вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації 1 година вартістю 500,00 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн.

Вказані вище докази, додаткова угода №25771392273 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 та протокол погодження вартості послуг у своїй сукупності підтверджують факт надання ТОВ «Юніт Капітал» правової допомоги за договором №20/01/26-02 про надання правничої допомоги.

При цьому, аналізуючи заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що заявлений розмір в 7000,00 грн є явно завищеним.

Так, справа відноситься до категорії малозначних справ, справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним, розгляд проводився в спрощеному провадженні.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, однак враховуючи складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рнокпп - НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження - 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333; код ЄДРПОУ - 43541163) заборгованість за кредитним договором №178038 від 05.04.2025 року у розмірі 16 182 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн 85 коп., а також судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження - м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10; код ЄДРПОУ - 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 05 травня 2026 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич