Рішення № 136272478, 05.05.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

05.05.2026

Справа № 487/1317/25

Номер провадження 2/482/211/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ ФК «Кредит - Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», з однієї сторони, та відповідачем, з другої сторони, було укладено Договір про споживчий кредит № 8917717, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі - 8000 грн. на 4 дні з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.01.2022 року зі сплатою процентів у розмірі 5% на день.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, встановлених договором.

Відповідач, в порушення умов кредитного договору, не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла кредитна заборгованість 19920 грн., яка складається з 8000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10400 грн. заборгованості за процентами та 1520 грн. заборгованості за комісією.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір про відступлення прав вимоги №26-07/2024, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатив, позивач просив суд стягнути з відповідача вищевказане заборгованість за кредитним договором та судові витрати з яких на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та 9000 грн. витрат на правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», з однієї сторони, та відповідачем, з другої сторони, було укладено Договір про споживчий кредит № 8917717, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі - 8000 грн. на 4 дні з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.01.2022 року зі сплатою процентів у розмірі 5% на день.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 8917717 від 26.01.2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником здійснено підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора R48883, надісланого позичальнику 26.01.2022 року . на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до кредитного договору № 8917717 від 26.01.2022 року) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем до 30.01.2022 року.

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір про відступлення прав вимоги №26-07/2024, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 8917717 від 26.01.2022 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №26-07/2024 від 26.07.2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Факт перерахування позикодавцем позичальнику коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК Елаєнс» від 23.01.2025 року (а.с.52)

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення процентів, суд виходить з наступного.

Згідно умов кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 8000 грн. на строк 4 дні з відсотковою ставкою 5 % на день.

Судом враховується правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Вимог про застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто на рівні 3 % річних, позивачем не ставиться.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 4 дні, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, є безпідставними.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами суму заборгованості за процентами у розмірі 320 грн. (8000 грн. х 5% х 4 дні).

Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено комісію за надання кредиту: 1200 грн., яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Вищевказані висновки наведені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 повністю відповідають тим обставинам які встановлено судом під час розгляду цієї справи із дослідженого кредитного договору укладеного між сторонами, а саме у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту, Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вищевказаного кредитного договору.

Відтак позов участині стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Надаючи оцінку заявленому позивачем розміру судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000грн. надано договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, тарифи за видами послуг, заявку на надання юридичної допомоги, а також витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідачем не подано заперечень проти вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу які підтверджені дослідженими судом доказами, то з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12,76,141, 259, 264,265,273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 8917717 від 26.01.2022 у розмірі 8320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. з яких 8000 грн. тіло кредиту та 320 грн. відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521), ?4770,8?0 грн. судових витрат, з яких 1011,76 грн. судового збору та 3759,04грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко