Постанова № 136272465, 06.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2405/26

Провадження № 3/489/816/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

06 травня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з УПП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з протоколом зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше постановою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 12.11.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк вісім діб,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201824 від 03.04.2026, 14.03.2026 о 19:48 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 термінового заборонного припису серії АА №528328 від 09.03.2026, винесеного відносно нього, а саме: контактував з постраждалою від домашнього насильства матір`ю ОСОБА_2 , що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася судовою повісткою та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

При цьому, особі відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу. У зв`язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов`язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з`явитися до суду для розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.

Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов`язковою.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя дійшов висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; заяви ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_2 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; світлокопію термінового заборонного припису; копію постанови Інгульського районного суду міста Миколаєва від 12.11.2025; відеозаписи з нагрудного відеореєстратора поліцейського), суддя дійшов таких висновків.

Диспозицією ч. 3 ст. 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 16 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Зі змісту термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №528328 від 09.03.2026 слідує, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк п`ять діб з 21:40 год 09.03.2026 до 21:40 год 14.03.2026 з метою захисту від домашнього насильства, вчиненого 09.03.2026 відносно постраждалої ОСОБА_2 , було встановлено такі заходи: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

У свою чергу, ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним приписом, при цьому судді не було надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 9 ст. 25 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оскаржив винесений відносно нього терміновий заборонний припис в адміністративному або в судовому порядку.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно умисно вчинила інкриміноване їй протоколом діяння, оскільки не виконала терміновий заборонний припис, винесений відносно неї, що підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності .

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-8 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене діяння.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (повторно притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-8 КУпАП у виді адміністративного арешту, оскільки до особи раніше застосувалося вказане стягнення, однак вона належних висновків для себе не зробила та вчинила аналогічне правопорушення.

Оскільки положення ст. 326 КУпАП, які передбачали негайне виконання постанови про застосування адміністративного арешту, є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 10-р/2018 від 23.11.2018, тому дана постанова має бути звернута до виконання після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,265,280,283,291,294 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Гриненко