Рішення № 136271207, 05.05.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1497/25

Провадження 2-адр/681/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Іллюка С.В.,

з участю секретаря судових засідань Козюк Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

в с т а н о в и в:

11.11.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ващенко О.М., звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕГА № 1880376 у справі про адміністративне правопорушення, винесену 24.09.2025 інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Полонне) Шепетівського районного управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом Щербаковим В.І., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, згідно з якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

16.03.2026 судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

27.03.2026 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Ващенком О.М., у розмірі 7500 грн. Заява сформована у системі Електронний суду 26.03.2026.

Ухвалою суду від 31.03.2026 заяву прийнято до провадження.

31.03.2026 представник відповідача Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області Файчук А.С. через систему «Електронний суд» подав суду заперечення на заяву позивача. Зазначає, що згідно з положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що докази щодо витрат на правничу допомогу мають бути подані або до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до виходу суду в нарадчу кімнату була зроблена відповідна заява. Разом з тим, звертають увагу суду, що представник позивача у своїй заяві посилається виключно на норми ЦПК, однак рішення у справі винесено за нормами КАС України. Вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру. Вважає, що заявлені витрати у розмірі 7500,00 грн є очевидно неспівмірними ані зі складністю цієї справи, яка розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, ані наданим адвокатом об`ємом послуг. Таким чином, навіть якщо суд знайде підстави для задоволення цього позову , розмір витрат на правову допомогу повинен бути очевидно зменшений з урахуванням критеріїв співмірності. Разом з тим, надані позивачем докази надання йому правничої допомоги не є достатніми для ствердження про понесення ним таких витрат, у тому числі обов`язку сплатити такі витрати у майбутньому, з врахуванням чого просить відмовити у задоволенні заяви.

02.04.2026 від позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ващенко О.М., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у новій редакції. Вказує, що п`ятиденний строк, визначений ч. 7 ст. 139 КАС України для подачі доказів розміру судових витрат закінчився 23.03.2026. При цьому, вказує, що рішення суду отримав 21.03.2026 приблизно о 03 год. 30 хв в особистий кабінет в системі "Електронний суд", а ознайомився з ним лише 23.03.2026, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу направлена до суду 26.03.2026, оскільки 21.03.2026 - вихідний день. Тобто, п`ятиденний строк був пропущений через причини, які не залежали ні від позивача, ані від його адвоката. Зважаючи на викладене вище, вважає, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення пропущено з поважних причин, просить його поновити. Також вказує, що після надання послуг в суді першої інстанції та підписання 25.03.2026 акту здавання-приймання робіт (послуг), у сторони позивача виникла необхідність віднести витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн на рахунок відповідача, у зв`язку з чим просить заяву задовольнити.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, що не перешкоджає її розгляду.

Вивчивши матеріали заяви, суд доходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові від 27.05.2021 по справі № 580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з цим Верховний Суд, розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у своїй судовій практиці неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отже, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, має бути наданий договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи встановлено, що у якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, позивач надав до суду: договір про надання правової допомоги від 03.11.2025, рахунок-фактура № 25/03/2026 від 25.03.2026 на суму 7500,00 грн та акт здавання-приймання робіт (послуг) за договором № 03/11/2025 від 03.11.2025 про надання правової допомоги від 25.03.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6296 та докази направлення відповідачу.

При цьому, у змісті адміністративного позову при зверненні до суду позивач ОСОБА_1 заявляв про те, що на момент подачі позову позивач сплатив лише судовий збір, а у майбутньому планується оплата вартості правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16.03.2026 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено та скасовано постанову серії ЕГА № 1880376.

27.03.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ващенко О.М., про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн у вказаній вище справі. До заяви долучено договір про надання правової допомоги № 03/11/2-25 від 03.11.2025 між адвокатом Ващенком О.М. та позивачем ОСОБА_1 та акт здавання-приймання робіт (послуг) за договором №03/11/2025 від 03.11.2025 про надання правової допомоги від 25.03.2026. Також до заяви долучено картку руху документа, відповідно до якої рішення Полонського районного суду від 16.03.2026 у справі № 681/1497/25 доставлене ОСОБА_2 в його кабінет в Електронному суду 21.03.2026 о 03 год. 48 хв.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання правничої допомоги, гонорар адвоката сплачується клієнтом на підставі рахунку. Згідно з даними рахунку-фактури № 25/03/2026 від 25.03.2026 сума, що підлягає оплаті, становить 7500,00 грн. При цьому, у змісті самого договору не вказано суму гонорару.

Відповідно до п. 3.2 Договору про надання правничої допомоги, припинення даного договору оформлюється актом здавання-приймання робіт (послуг), який погоджується клієнтом та підписується обома сторонами.

Згідно з актом здавання-приймання робіт (послуг) за договором № 03/11/2025 від 03.11.2025 про надання правової допомоги від 25.03.2026, адвокатом Ващенком О.М. позивачу було надано наступний обсяг професійної правничої допомоги у межах справи № 681/1497/25: консультація з питань оскарження постанови про притягнення клієнта до адміністративної відповідальності 500,00 грн; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та оскаржуваною постановою 1000,00 грн; підготовка та направлення в ЄСІТС позовної заяви з додатками у справі № 681/1497/25 4000,00 грн, консультація з питань обґрунтованості відзиву на позовну заяву та доцільності подачі відповіді на відзив 500,00 грн; підготовка та направлення в ЄСІТС відповіді на відзив 1500,00 грн.

Загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (вартість наданих юридичних послуг) у зв`язку із розглядом справи становить 7500,00 грн.

Постановою Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 вказано, що відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок міститься в постанові обєднаної палати Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 , суд вважає, що матеріали справи містять достатні докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Однак, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, суд звертає увагу, що на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення у цій справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі.

Отже, дослідивши зміст поданих позивачем доказів, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме, що зазначена справа віднесена до справ незначної складності, розгляд її здійснено у порядку спрощеного провадження, з огляду на зміст та обсяг робіт, проведених адвокатом Ващенком О.М., суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 7500 грн є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу, що заявлено позивачем як витрати на правову допомогу.

Разом з цим Верховний Суд, розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у своїй судовій практиці неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Таким чином, беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги не підтверджено документально платіжною інструкцією чи будь-яким іншим доказом, що є безумовним доказом підтвердження оплати позивачем таких витрат, тоді як рахунок-фактура не є беззаперечним доказом безпосереднього проведення такої оплати, а також враховуючи принцип співмірності, критерії реальності адвокатських витрат, розумності та обґрунтованості їх розміру, беручи до уваги клопотання сторони відповідача щодо зменшення розміру таких витрат, суд дійшов висновку про необхідність їх зменшення та стягнення на користь позивача 3000,00 гривень, що було заявлено у змісті позовної заяви як суму майбутньої плати вартості правової допомоги.

В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню частково на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, а саме у вказаній вище сумі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 132, 134, 139, 242-246, 250, 252, 255 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, адреса: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7 поштовий індекс 29017.

Повне рішення виготовлено 05.05.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК