Рішення № 136271118, 04.05.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №686/21630/25

Провадження №2/672/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Моцної М.О.,

представника відповідачки-адвоката Чухась М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Цикл фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.04.2019 між акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22037000123850, за яким позичальнику видано кредит у сумі 49600,00 грн. строком на 24 місяці. За умовами кредитного договору щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,5%, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56% річних. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка має заборгованість в сумі 30416,25 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн..

Ухвалою судді від 14.10.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачці надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

13.04.2026 представницею відповідачки подано відзив на позовну заяву, обґрунтований не визнанням позовних вимог та відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 49600 грн., строком на 24 місяці, з датою повернення 27.04.2021 року. Відповідно до п.1.2 договору, процентна ставка за користування кредитом складає: на строкову заборгованість 0,001%, прострочену 56,0 %, щомісячна комісія 3,5% від суми кредиту. Кредит є споживчим. Встановлення кредитором комісії в кредитному договорі та заявлення позову в цій частині вважають неприпустимим. Так, Законом України «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, проте, з врахуванням періодичності (більше, як один раз в місяць) та/чи обсягів надання інформації, інших послуг, які мають бути зазначені у договорі. Пунктом 1.2 спірного кредитного договору відповідачу встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Розмір плати за обслуговування кредиту, визначений у графіку щомісячних платежів, вважають, фактично стосується лише послуг з надання інформації про кредит на вимогу споживача не частіше ніж один раз на місяць, оскільки ним не передбачено надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості. Ураховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно , а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, вимоги договору, укладеного між відповідачем та кредитором щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові сформовано вимогу про розгляд справи у відсутності представника позивача, підтримання позовних вимог.

Представниця відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що визнає позовні вимоги в частині різниці між тілом кредиту з нарахованими відсотками та внесених ОСОБА_1 платежів. Вважає, що сума, яка може бути стягнута на користь позивача становить 135,33 грн., виходячи з наступного: за обставинами справи, позивачем зараховано, як погашення кредиту (додаток 1) 26 896,67 грн., погашення комісій (додаток 3) - 22 568 грн., всього відповідачем, згідно розрахунків самого позивача, сплачено - 49 464,67 грн. Вважає, що застосування реституції необхідно в частині зарахування сплаченої відповідачем суми, як погашення комісії - 22 568 грн. в рахунок погашення кредиту. Таким чином, сума виданого кредиту 49 600 грн., загалом сплачено 49 464,67 грн., тобто, різниця (недоплата) складає 135,33 грн.

Суд, заслухавши пояснення представниці відповідачки, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.04.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22037000123850.

Відповідно до п.1.2 договору, кредитор надав боржнику кредит у сумі 49600,00 грн. строком на 24 місяці, кінцева датаповернення кредиту 27.04.2021 року, цільове призначення на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитом складає: на строкову заборгованість 0,001%, прострочену 56,0 %, щомісячна комісія 3,5% від суми кредиту.

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено право вимоги за кредитним договором №22037000123850 від 27.04.2019 на користь ТОВ «Цикл фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл фінанс» набуто право вимоги до відповідачки.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором кредитування №22037000123850 від 27.04.2019, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс».

Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов`язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість перед позивачем становить 30416,25 грн., з яких 16527,82 грн. заборгованість по тілу кредиту; 0,43 грн. заборгованість по відсотках; 13888,00 грн. заборгованість по комісії.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Правління Національного банку України своєю постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У пункті 1.2 укладеного кредитного договору №22037000123850 від 27.04.2019 передбачено сплату позичальником комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3,5 %.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у справі № 363/1834/17).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина 1 статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет - сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина 3 статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини 3 статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання, спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб (стаття 509 ЦК України).

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що умови кредитного договору щодо сплати комісії у розмірі 3,5 % від суми кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №22037000123850 від 27.04.2019 наданим АТ «Банк Кредит Дніпро», загальна заборгованість станом на 27.03.2024 складає 30416,24 грн., з яких 16527,82 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,42 грн. заборгованість по відсотках, 13888,00 грн. заборгованість по комісії. Згідно розрахунку суми несплаченої частки кредиту по кредитному договору сума отриманого кредиту становить 49600,00 грн., сума погашення кредиту 26896,67 грн.. Згідно розрахунку суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до кредитного договору №22037000123850 від 27.04.2019, сума погашення 0,37 грн.. Згідно розрахунку суми несплачених комісій за користування кредитними коштами, сума погашення комісії становить 22568,00 грн.. Таким чином відповідачкою в рахунок погашення наданих кредитних коштів сплачено 49465,04 грн., а тому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає 135,80 грн. (49600,00грн. сума отриманого кредиту+0,84грн. нараховані відсотки-49465,04грн. сплачених коштів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 02.01.2025 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В. укладено договір про надання правової допомоги №4345613. Також, в матеріалах справи міститься додаткова угода №22037000123850 від 21.07.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., згідно якого вартість наданих послуг становить 5000,00 грн..

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

З врахуванням того, що позов задовольняється частково, то розподіл судових витрат має бути розподілено пропорційно до розміру задоволених вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов було задоволено у процентному відношенні на 0,45 %, то відповідно і сума стягнення судових витрат на користь позивача має бути зменшена на цю різницю, що становить 10,90 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 22,50 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», ЄДРПОУ 43453613, заборгованість заборгованості за кредитним договором №22037000123850 від 27.04.2019 в сумі 135,80грн.(сто тридцять п`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», ЄДРПОУ 43453613, понесені позивачем судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 10,90 (десять гривень 90 копійок) та 22,50 грн.(двадцять дві гривні 50 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місце знаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представниця відповідачки: адвокат Чухась Майя Степанівна, РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження вул.Грушевського,80, м.Городок Хмельницька область, 32000.

Суддя Л.Е.Пономаренко.