Рішення № 136271074, 30.04.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2880/25

Провадження № 2/601/52/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Мочальської В.М.,

за участі секретаря судового засідання Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

29 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» звернулося до Кременецького районного суду Тернопільської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що 02 січня 2015 року СТОВ «АГРО-ЛАН» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 0,42 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0715, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області. 20 липня 2018 року сторони договору уклали додаткову угоду про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди, на підставі якої сторону орендаря змінено на ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ». Сторони також продовжили строк дії договору оренди на 7 років з моменту укладення додаткової угоди від 20.07.2018. Згідно з пунктом 8 вказаного вище договору, він укладений строком на 7 років з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, а після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 03.04.2025 ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення. Відповідачка зобов`язана була протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідачка не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечила проти продовження Договору на новий строк. При цьому позивач (орендар) належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проєкт додаткової угоди. Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді позивача і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Отже, позивач вважає поновленим Договір оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди вказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60854347. Отже, позивач дізнався про те, що наявний договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТОВ " КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ".

Представник позивача Русин Ю.Ю. вказує, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вважає, неправомірними дії відповідачів щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, яка знаходилась в оренді у позивача, що грубо порушує норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а заявлені позивачем у позові вимоги відповідають встановленим ч. 2 ст. 16, ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20, ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 33 «Про оренду землі» способом захисту порушених прав позивача і є ефективним способом їх захисту у спірних правовідносинах. Отже, з урахуванням того, що ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, воно має право на поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі». Саме визнання додаткової угоди укладеною забезпечить реалізацію позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк як це передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

З цих підстав, просить: визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 01.04.2025 до договору оренди землі № б/н від 02.01.2015 між ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 в зазначеній позивачем редакції; визнати відсутнім у ТОВ " КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» права оренди земельної ділянки площею 0,42 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0715, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області; скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, номер запису про інше речове право: 60854347.

28 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» адвоката Розанової О.З. надійшов відзив на позов. Відповідач не погоджується із позицією позивача та вважає, що вимога про укладення додаткової угоди в порядку поновлення договору не є належною з огляду на наступне. Як вбачається з позовної заяви, позивач помилково реалізовував своє право на продовження оренди земельної ділянки шляхом надіслання додаткової угоди про поновлення Договору на тих же самих умовах за правилами, чинними на момент його укладення, тобто в порядку, встановленому ст. 33 Закону в редакції до набрання чинності 16.01.2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а не шляхом надіслання проєкту самого Договору, як нового документу, як вимагає нова редакція ст. 33 Закону. Визначаючи належну редакцію закону, яка має врегульовувати спірні правовідносини сторін, слід враховувати, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції. Розділ IX Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Разом з тим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК. Згідно з ч. 2 ст. 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення). Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Зазначає, що поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той же строк може бути реалізовано тільки за наявності у договорі оренди такої умови, яка встановлена ст.126-1 Земельного кодексу України. Договір оренди землі від 02.01.2015, укладений між СТОВ «Агро-Лан» та ОСОБА_1 щодо належної їй земельної ділянки кадастровий номер 6123482900:01:001:0715, не містить такої умови, а тому не може бути поновлений на той самий строк та на тих самих умовах автоматично. Більше того, позивачем не надано доказів на підтвердження факту продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, проєкт додаткової угоди від 01.04.2025 містить інші змінені умови, як-то: п.1.2. Доповнити розділ «Умови використання земельної ділянки», п.1.3. Доповнити розділ «Прикінцеві положення». Також запропонований позивачем пункт проєкту додаткової угоди від 01.04.2025, яким передбачається доповнити розділ Договору оренди землі «Строк дії Договору»: «Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього Договору Сторони не мають та ними не направлялися» суперечить вимогам законодавства та фактичним обставинам. Отже, вимога позивача про визнання додаткової угоди укладеною на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у попередній редакції) є неналежною та безпідставною, а тим більше сам позивач запропонував змінені умови, що виключає поновлення «на тих самих умовах». Додаткова угода містить недостовірні відомості про основний правочин: замість фактичної дати Договору оренди 02.01.2015, помилково посилається на дату 20.07.2018. Ця суттєва невідповідність ідентифікаційних даних прямо порушує принцип достовірності документа і ставить під сумнів відповідність угоди реальному волевиявленню сторін щодо договору, який вони мали намір поновити. Окрім того, додаткова угода містить пункт про строк ("поновлюється на той самий строк"), який не відповідає вимогам ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» та таке формулювання створює правову невизначеність.

Щодо процедури реалізації переважного права та відсутності згоди орендодавця зазначає, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Отже, реалізація переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. 13.06.2025 між орендарем ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕЗ ПОЛІССЯ» та орендодавцем ОСОБА_1 укладено договір оренди належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер: 6123482900:01:001:0715 площею 0,42 га, що знаходиться на території Кременецької ТГ (с.Катеринівка). На підставі даного договору за ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕЗ ПОЛІССЯ» було зареєстровано право оренди згідно рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер: 8007323859 від 25.07.2025. Сторонами договору узгоджено наступні умови оренди земельної ділянки, зокрема, строк дії договору становить 10 років (п. 8 Договору), орендна плата становить 2857,14 грн в рік ( п.9 Договору). Для належного оформлення речового права (права оренди) та вчинення реєстраційних дій орендодавець ОСОБА_1 надала орендарю відомості щодо припинення договору оренди з попереднім орендарем, а саме щодо договору оренди землі укладеного з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також інформацію щодо надіслання 04.04.2025 нею листа про небажання продовжувати орендні відносини з попереднім орендарем, у якому вона зазначила про необхідність повернення їй земельної ділянки після завершення строку дії договору. На підтвердження вказаної інформації надала ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕЗ ПОЛІССЯ» примірник даного листа відповіді на пропозицію поновлення договору оренди землі та докази його надіслання, а саме опис вкладення у цінний лист від 04.04.2025, накладну та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 04.04.2025 про оплату послуг пересилання, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Недосягнення згоди щодо продовження дії договору на змінених умовах виключає можливість поновлення такого договору з укладенням додаткової угоди до нього в редакції позивача за механізмом, закріпленим у частинах 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

За умови повідомлення орендодавцем позивача про відсутність бажання продовжувати орендні відносини та вимоги повернути земельну ділянку після завершення строку дії договору, переважне право на поновлення договору оренди у позивача припинилось. В справі N 709/1379/19 в постанові від 19 січня 2021 року Верховний Суд констатував, що за наявності вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Отже, вимогу позивача про визнання додаткової угоди укладеною на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у попередній редакції) вважає юридично неспроможною та необґрунтованою.

Вважає, що ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» укладено договір оренди землі із ОСОБА_1 правомірно, а позовні вимоги є безпідставними, так як переважне право позивача, як первинного орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених як частиною першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", так і частиною шостою тієї ж статті, а саме - відсутня воля орендодавця на укладення такого договору (додаткової угоди), який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі або укладати новий. А відтак просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Розанової О.З. надійшов відзив на позов. Відповідачка не погоджується із позицією позивача та зазначає, що позивач не дотримався ключових вимог, а саме систематично неналежно виконував обов`язки за договором, не підтвердив використання земельної ділянки, не надав докази належного вручення пропозиції, надав до позовної заяви проєкт додаткової угоди, в той час як ст. 33 Закону України передбачає надіслання проєкту договору як нового правочину, а не продовження попереднього договору. Зазначає, що, що заздалегідь письмово повідомила позивача про своє небажання продовжувати орендні відносини, як власник майна має конституційне право вільно розпоряджатися своєю власністю. Просить в позові відмовити.

12 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Русина Ю.Ю. надійшла відповідь на відзив. Позивач враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції. Вказує, що позивач направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення № 2270 від 03.04.2025 про намір продовжити дію Договору оренди землі, який відповідачка отримала 18.04.2025, чим чітко було дотримано механізм реалізації свого переважного права на продовження орендних відносин.

З приводу належного виконання позивачем умов Договору оренди землі, зазначає, відповідно до ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендаря. З відзиву на позовну заяву вбачається, відсутність зі сторони позивача будь яких порушень умов Договору оренди землі, відносно якого порушується питання щодо поновлення, що фактично відповідає обставинам справи.

Крім того, не погоджується із твердженням сторони відповідача щодо некоректного механізму поновлення Договору, про те, що позивач ніби то помилково застосовує правило «мовчазної згоди» (попередня редакція ст. 33). Зазначає, що у позовній заяві позивач жодним чином не порушує питання про автоматичне поновлення Договору оренди землі за механізмом передбаченим ст. 126-1 Земельного кодексу України. Також звертає увагу суду, що власне у проєкті додаткової угоди, щодо якої порушено питання про визнання останньої укладеною, позивачем доповнено та запропоновано відповідачці передбачити у Договорі автоматичне поновлення Договору за відсутності заперечень будь якої сторони Договору, як то передбачено ст. 126-1 Земельного кодексу України.

Також зазначає, що до відзиву на позовну заяву сторона відповідача долучає відповідь на пропозицію поновлення договору оренди землі, яка була направлена на адресу позивача 13.05.2025 , тобто в межах місячного строку для надання такої відповіді визначеної ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», вказане свідчить про непослідовність позиції сторони відповідача, щодо зазначення у відзиві відсутності доказів вручення пропозиції, листа повідомлення з проєктом додаткової угоди. Щодо тверджень сторони відповідача щодо спростування презумпції «мовчазної згоди» фактом, що орендодавець письмово заперечив проти продовження Договору та повідомив про вимогу повернути земельну ділянку, зазначає, що жодних заперечень зі сторони орендодавця щодо небажання продовження орендних відносин на адресу підприємства позивача не надходило. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

14 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» адвокатом Розановою О.З. подано заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що викладена позивачем аргументація є власною інтерпретацією змісту Розділу ІХ Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Також не погоджується із твердженнями позивача про те, що жодних заперечень зі сторони орендодавця щодо небажання продовження орендних відносин на адресу підприємства позивача не надходило. Вказує, що переважне право орендаря на поновлення договору покликане забезпечити пріоритет його інтересів, воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди. Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди. Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк від дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13 листопада 2025 року.

Підготовче засідання відкладено на 11 грудня 2025 року у зв`язку з перебуванням головуючого у нарадчій кімнаті.

Ухвалою суду 05.12.2025 задоволено клопотання представника відповідачів адвоката Розанової О.З про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 21 січня 206 року за клопотанням сторони позивача.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідачки ОСОБА_1 оригіналів письмових доказів для огляду їх у судовому засіданні, підготовче провадження у даній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 год 30 хв 06.01.2026.

06.01.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 9 год 30 хв 21.01.2026.

21.01.2026 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідачів адвоката Розанової О.З. на 12 годину 18.02.2026.

08.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відмову від позову.

16.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відкликання раніше поданої заяви про відмову від позову.

18.02.2028 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про зупинення провадження до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №456/252/22 (провадження №14-75цс25).

24.02.2026 від представника відповідачів Розанової О.З. надійшли заперечення на клопотання представника позивача про зупинення провадження.

Ухвалою суду 16.03.2026 відмовлено в клопотанні представника позивача Русина Ю.Ю. про зупинення провадження до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №456/252/22 (провадження №14-75цс25). Судове засідання відкладено на 10 годину 30 хв 21.04.2026.

В судове засіданні представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не з`явився.

В судове засідання відповідачі та їх представник не з`явилися. 21.04.2026 від представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Кременецької державної нотаріальної контори за реєстровим №265 15.05.2009 є власником земельної ділянки площею 0,42 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0715 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №777019.

02 січня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ «Агро-Лан» укладено Договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до п. 8 договору, Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься у такі строки: до завершення поточного року (п. 11 Договору).

За пунктом 36 Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

20 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі від 02.01.2015), відповідно до умов якого орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 50,99% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1838,50 грн за рік оренди (п.4.2 Договору).

Пунктом 4.1 сторони домовилися внести наступні зміни у Договір оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: «договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди Договір діє в подальшому із врахуванням змін та доповнень, внесених даною Угодою. Інші умови договору, не змінені даною Угодою є дійсними та обов`язковими для виконання Сторонами.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №132984064 від 02.08.2018 підтверджується, що 22.05.2016 зареєстроване інше речове право №14607022 право оренди земельної ділянки площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, належній ОСОБА_1 , на підставі договору оренди землі від 02.01.2015 укладеного між СТОВ «Агро Лан» та ОСОБА_1 , додаткової угоди до договору оренди від 20.07.2018, укладеної між ОСОБА_1 , СТОВ «Агро Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі.

На підтвердження виконання своїх обов`язків як орендаря, позивачем до матеріалів справи долучено платіжні інструкції: від 17.12.2021 №9111223673, від 13.12.2022 №2433195673, від 23.08.2023 №1682988407, від 18.10.2024 №2958886456 №2958886456, від 31.10.2024 №2958887755.

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 10 квітня 2025 року за вих. №2270 на ім`я та адресу відповідачки ОСОБА_1 направило лист-повідомлення «Про намір продовжити дію Договору оренди землі №б/н від 20.07.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача», згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2018 (земельна ділянка площею 0,4194 га, згідно витягу ДЗК площа складає 0,4194 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123482900:01:001:0715), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 14607022). Просить підписати додаткові угоди на поновлення дії Договору оренди земельної ділянки та направити один екземпляр позивачу.

Вказаний лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди було відправлено відповідачці ОСОБА_1 10.04.2025, що підтверджується описом вкладення до Укрпошта Експрес №0505286656450.

В свою чергу, ОСОБА_1 04 квітня 2025 року на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направила відповідь на пропозицію поновлення договору оренди землі, якою повідомила, що вона як власник земельної ділянки площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715 не погоджується на пропозицію позивача щодо укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У зв`язку з цим просить без її відома не проводити будь-яких польових робіт на ній, тобто утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали використовувати належну їй земельну ділянку. Також просила повернути надану позивачу в оренду земельну ділянку на наступний день після завершення дії договору. У випадку відсутності зі сторони товариства дій по поверненню земельної ділянки, вважатиме, що вона передана власнику на наступний день по закінченню договору оренди.

Вказану відповідь отримано товариством 07.04.2025, що підтверджується підписом уповноваженої особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; описом вкладення від 07.04.2025.

13 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» укладено Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до п. 8, договір укладено строком на 10 років.

Орендна плата після утримання усіх обов`язкових податків та зборів фактично до оплати орендодавцю становить 2857,14 грн (п. 9 Договору).

Витягом з Державного реєстру речових прав №436850841 від 25.07.2025 підтверджується, що 22.07.2025 зареєстроване інше речове право 60854347 договір оренди земельної ділянки площею0,42 га кадастровий номер земельної ділянки 6123482900:01:001:0715, від 13.06.2025 строком на 10 років, з датою закінчення дії 13.06.2032 з автоматичним продовженням дії договору, орендарем якої є ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ», орендодавцем ОСОБА_1 .

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №444556189 від 22.09.2025 вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 0,42 га кадастровий номер 6123482900:01:001:0715 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №777019. Дана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ «Агро-Лан» на підставі договору оренди землі від 02.01.2015, яка згодом на підставі Додаткової угоди до Договору оренди землі від 20.07.2018 перебувала в оренді в ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Також здійснено реєстрацію іншого речового права 60854347 від 22.07.2025 права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 13.06.2025, строком на 10 років, датою закінчення дії 13.06.2035, з автоматичним продовженням дії договору, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «КОНТЕНІНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ».

Оцінка Суду.

Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІX (далі - Законом № 340-ІХ), який набрав чинності 16 липня 2020 року, Закон України «Про оренду землі» було доповнено статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а ЗК України доповнено статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови».

У зв`язку з набранням чинності вказаним вище Законом № 340-IX розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» було доповнено абзацами 3 і 4, якими передбачено, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України. Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Отже, з урахуванням унормованих розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правил дії Закону № 340-IX в часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок поновлення договорів оренди землі в редакції статті 33 цього Закону, чинній станом на 02 січня 2015 року, тобто на момент укладення договору оренди.

Так, відповідно до статті 33 цього Закону (в редакції станом на укладення договору оренди землі) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України (в редакції станом на укладення договору оренди землі).

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Велика Палата Верховного суду неодноразово зазначала в постановах, зокрема від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18) від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, перелік юридичних фактів які є необхідними для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону №161-ХІV, та у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) зробила висновок, за яким, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»)».

З матеріалів справи вбачається, що орендарем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 10 квітня 2025 року за вих. №2270, тобто за три місяці до закінчення строку дії договору оренди землі (строк дії договору оренди землі закінчився 20 липня 2025 року), на адресу ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення (датований 03 квітня 2025 року) про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.07.2018, а також проєкт додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі №б/н від 20.07.2018, від 01 квітня 2025 року.

Також, як вбачається із матеріалів цивільної справи та судом встановлено, що ОСОБА_1 завчасно, 04 квітня 2025 року, на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслала відповідь на пропозицію поновлення договору оренди землі, якою повідомила, що вона як власник земельної ділянки площею 0,42 га кадастровий номер 612348290:01:001:0715 не погоджується на пропозицію позивача щодо укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У зв`язку з цим просить без її відома не проводити будь-яких польових робіт на ній, тобто утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали використовувати належну їй земельну ділянку. Також просила повернути надану позивачу в оренду земельну ділянку на наступний день після завершення дії договору. У випадку відсутності зі сторони товариства дій по поверненню земельної ділянки, вважатиме, що вона передана власнику на наступний день по закінченню договору оренди.

Вказану відповідь отримано товариством 10.04.2025, що підтверджується підписом уповноваженої особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У справі N 709/1379/19 в постанові від 19 січня 2021 року Верховний Суд констатував, що за наявності вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

У своїй постанові від 28.09.2020 (справа № 272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі з позивачем, а саме вона висловила своє небажання продовжувати строк дії цього договору і не підписала додаткової угоди до нього, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності: дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку, відсутнє волевиявлення відповідача на поновлення договору оренди землі.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки ОСОБА_1 вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем не порушує переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а речове право оренди землі в нового орендаря, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 22.07.2025, відповідно виникло вже після його припинення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Висновок ВС викладений у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є такими, що не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Враховуючи, що у позові відмовлено, то суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 12, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», ЄДРПОУ 41099127, місцезнаходження: пров. Центральний, буд. 1, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ПОЛІССЯ», ЄДРПОУ 40088494, місце знаходження: с. Людвище, вул. Б.Хмельницького, 19а, Кременецького району Тернопільської області.

Повне судове рішення суду складено 30 квітня 2026 року.

Головуючий