Постанова № 13627036, 27.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2011 року Справа № 2а-623/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Чукіної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом прокурора Новоайдарського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області в особі Новоайдарського відділення до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1320,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2011 року прокурор Новоайдарського району Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області в особі Новоайдарського відділення, в якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку у розмірі 1320,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

Відповідач ОСОБА_1, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Станом на 20.12.2010 сума податкового боргу відповідача з єдиного податку становить 1320,00 грн., яка добровільно не сплачена.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області фізичною особою підприємцем (дата проведення державної реєстрації 30 жовтня 2009 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - НОМЕР_2).

14 грудня 2009 року відповідач звернувся до Новоайдарського відділення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (арк. справи 19).

Станом на 20 грудня 2010 року сума податкового боргу відповідача за єдиним податком становить 1320,00 грн. (арк. справи 12).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно із статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) субєкти малого підприємництва- фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як зазначено у статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Частиною 2 статті 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) також передбачено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідач не виконав належним чином обовязок щодо своєчасної сплати податкового зобовязання, у звязку з чим станом на 20 грудня 2010 року за ним утворилась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1320,00 грн.

Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з єдиного податку у сумі 1320,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 30 та 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), на користь місцевого бюджету Смолянинівської селищної ради (р/р № 34219379700219 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24048247) податковий борг з єдиного податку в розмірі 1320,00 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі 01 лютого 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб