Ухвала суду № 136270065, 01.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/22750/23

Провадження №1-кп/523/565/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

в присутності обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.1 ст.122 КК України.

В ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , яке обґрунтоване тим, що останній може:

- переховуватись від суду про що свідчить те, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працевлаштований, відсутнє зареєстроване місце проживання на території Одеси та Одеської області, місце вчинення кримінального правопорушення він покинув, до поліції про вчинений злочин не повідомив;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, про це свідчить те, що він раніше вчиняв кримінальні правопорушення, окрім того, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Дані обставини свідчать про небажання зупинити свою злочинну діяльність, а навпаки продовжувати скоювати нові злочини;

- незаконно впливати на свідків, так як у судовому засіданні вони ще не допитані, однак під впливом обвинуваченого можуть змінити покази в залі судового засідання;

прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора;

захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора;

обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали справи та перевіривши надані прокурором на теперішній час докази обвинувачення, Суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою за наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне Процесуальне Законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на стадію судового провадження та враховуючи, що судом ще не досліджувалися матеріали провадження, тому Суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Щодо заявлених ризиків на наявність яких посилається прокурор у поданому клопотанні, то Суд вважає наступне.

На даний час є достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі з огляду на санкцію статті в обвинувальному акті може: переховуватись від суду на території України з метою уникнення від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, як особисто, так і через третіх осі, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується з підстав зазначених у клопотанні прокурора.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_9 на даній стадії судового провадження обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжкого та тяжких злочинів.

Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу, Суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, з середньою-спеціальною освітою, працевлаштованим різноробочим, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утримані малолітню дитину 2023 року, маючого постійне місце проживання в м. Одесі та неодноразово засуджений, в останнє 28.05.2024 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжкого та тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Будь-яких доказів, які б давали підстави суду застосувати стосовно підозрюваного більш м`який запобіжний захід, надано не було, а зазначені в клопотанні ризики існують та є обґрунтованими.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів під час дії воєнного стану, що становлять підвищену суспільну небезпеку, а також високий ступінь встановлених ризиків, Суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, Суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.27, 314, 369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 30 днів - до 30.05.2026 року, включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати іншим учасникам судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1