Ухвала суду № 136269980, 04.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20865/25-Е

Провадження № 2-з/522/261/26

УХВАЛА

04 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кузьміної Ольги Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Титан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли матеріали позовної заяви заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Титан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлений десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки мали бути усунені шляхом сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 12112,00 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.11.2025 відкрите провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Титан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди. Цивільна справа призначена до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 21.01.2026.

03.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Дімітріу Вікторії Валеріївни надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 5797743,26 гривень, що належать Споживчому товариству «Будова-Титан» і знаходяться у нього на розрахунковому рахунку за реквізитами: п/р № НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-Банк», код банку 300346.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2026 заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною від імені ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Титан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди - повернуто заявнику.

16.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Кузьміної Ольги Володимирівни повторно надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 9507263,43 гривень, які знаходяться на рахунках Споживчого товариства «Будова-Титан» у банківських установах.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова-Титан» укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві №6/6 від 27.09.2018 року (далі Договір) щодо будівництва квартири за адресою: АДРЕСА_1 за специфікацією об`єкта: Секція/Житловий будинок: № 6; поверх: 3; будівельний номер квартири: АДРЕСА_2 ; загальна площа квартири: 86,1 кв.м.; кількість кімнат: 2 (дві). Пайовик вніс частку у повному обсязі, однак, товариство своїх зобов`язань щодо забезпечення будівництва в строк ІІІ квартал 2021 року станом на сьогодні не забезпечило. Об`єкт будівництва в експлуатацію у встановленні строки введено не було, роботи на будівництві не ведуться, обґрунтованих повідомлень про перенесення строків закінчення будівництва та введення в експлуатацію не надходило. Станом на дату подання позовної заяви загальна заборгованість відповідача, становить 9507264,43 гривень, з яких: 5432655,14 гривень сума грошових коштів, сплачених за договором асоційованого членства у споживчому товаристві у гривнях України станом на 16.04.2026 року, що є еквівалентом 124 845,00 доларів США; 652188,25 гривень сума штрафних санкцій; 154427,15 гривень пеня; 3246993,89 гривень сума процентів за користування грошовими коштами за період з 30.03.2022 по 16.09.2025; 21 000 грн. моральна шкода. З урахуванням розміру заявлених до стягнення грошових коштів, а також тривалого невиконання відповідачем своїх зобов`язань, існує реальна загроза невиконання або істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позови передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами та за своїм змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У постанові від 19.01.2026 у справі № 921/341/24(921/275/25) Верховний Суд зазначив, що характер спору про стягнення грошових коштів зумовлює об`єктивний ризик утруднення виконання можливого рішення суду у зв`язку з можливістю вільного розпорядження відповідачем своїми коштами до ухвалення рішення у справі. Водночас це не означає автоматичного задоволення будь-якої заяви про забезпечення позову, оскільки суд зобов`язаний перевірити наявність спору, зв`язок між обраним заходом і предметом позову, співмірність втручання та дотримання балансу інтересів учасників справи.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 725/1512/23, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 викладена наступне: під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Заявник просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 9507264,43 гривень, які знаходяться на рахунках Споживчого товариства «Будова-Титан».

При цьому заявник посилається на те, що будівництво об`єкта не завершено, об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, зазначає про рішення загальних зборів щодо необхідності додаткового фінансування (доплати інвесторам), наявність інших судових спорів за зверненням інших інвесторів.

Суд вважає, що вжиття заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 9507264,43 гривень може перешкоджати господарській діяльності Споживчого товариства «Будова-Титан», в тому числі, завершенню будівництва, та призвести до настання незворотних наслідків не тільки для відповідача, а й інших осіб, які не є учасниками справи. Негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову можуть бути значно істотнішими у порівнянні із наслідками невжиття заходів забезпечення позову.

Отже, у цій справі накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 9507264,43 гривень не відповідає критерію співмірності та пропорційності.

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 149-151, 153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кузьміної Ольги Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Титан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діа-Лекс», про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА