Ухвала суду № 136268171, 05.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 Справа №607/9935/26 Провадження №1-кс/607/3404/2026

05 травня 2026 року

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025140140000155 від 26.02.2025 стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лисичники, Заліщицького району, Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-04.12.2025 Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.263 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчого в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №62025140140000155 від 26.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у встановлених законом межах.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, вважає, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання або визначити розмір застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000155 від 26.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

21 січня 2025 року о 08 годині 00 хвилин у солдата ОСОБА_4 , який перебував на території військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового ухилення від військової служби.

Тоді ж, 21 січня 2025 року о 08 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та відправився до місця свого проживання.

У період з 08 години 00 хвилин 21 січня 2025 року по 12 годину 00 хвилин 26 серпня 2025 року, військовослужбовець військової служби призваний під час мобілізації солдат ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 , та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

26 серпня 2025 року о 12 год. 00 хв., солдат ОСОБА_4 прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, о 08 годині 00 хвилин 21 січня 2025 року самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та о 12 годині 00 хвилин 26 серпня 2025 року прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).

26 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК Україні та того ж дня прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфер оборони Західного регіону, в порядку ч. 5 ст. 401 КПК України, скеровано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальне відповідальності, у зв`язку із згодою останнього на подальше проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 07.04.2026 у справі № 593/1270/25 клопотання прокурора повернуто без розгляду у зв`язку із неявкою ОСОБА_4 в судове засідання.

На адресу місця реєстрації ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, скеровано повістки про виклик до слідчого на 29.04.2026 та 30.04.2026 року, а також надано доручення оперативним працівникам Третього ОВ ТУ ДБР у м. Львові щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 .

Проте ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про такі виклики, жодного разу у визначені дати і час до органу досудового розслідування не з`явився. Про причини свого неприбуття належним чином не повідомив.

Відповідно до рапорта ст. оперуповноваженого в ОВС Третього ОВ ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_4 за місцем проживання відсутній.

Вищенаведені фактичні обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 умисно переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку із чим, 30.04.2026, на підставі ст. 281 КПК України, беручи до уваги, що стороні обвинувачення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, прийнято рішення про оголошення його в розшук, а також відповідно до вимог ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням в розшук підозрюваного, досудове розслідування зупинено.

Достатніми підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: повідомленнями (матеріалами) військової частини НОМЕР_3 про вчинення кримінального правопорушення, на підставі яких зареєстровано кримінальне провадження; актами відповідних службових розслідувань, матеріалами оперативних підрозділів, витребуваними і отриманими від органів державної влади, в порядку ст. 93 КПК України, документами та відомостями, які стосуються досліджуваних обставин, а також іншими матеріалами кримінального провадження та відповідно встановленими доказами.

Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1,2,3,4 частини першої статті 177 КПК України.

Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи належним чином

повідомлений про виклики, жодного разу у визначені дати і час до органу

досудового розслідування не з`явився, про причини свого неприбуття належним

чином не повідомив, що саме по собі фактично свідчить про те, що підозрюваний

умисно переховується від органу досудового розслідування та суду з метою

ухилення від кримінальної відповідальності, а тим самим вказує про фактичну

наявність відповідного ризику. При цьому, необхідно одночасно зауважити, що в

разі подальшого затримання підозрюваного чи його добровільного з`явлення,

останній усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, у випадку

застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою або

взагалі не застосування запобіжного заходу, діючи знову з метою ухилення від

кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість повторно

переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризиком знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є те, що станом на сьогодні досудове розслідування триває, вживаються передбачені законом заходи для забезпечення швидкого, всебічного, повного і неупередженого дослідження (встановлення) усіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а тому у випадку застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням його під вартою або взагалі не застосування запобіжного заходу, ОСОБА_4 , будучи обізнаний про обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчиняти будь-які дії, спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можуть бути доказами.

Ризиком того, що у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста є те, що станом на сьогодні вже допитано ряд свідків, які надали показання про відомі їм обставини кримінального провадження. При цьому, відповідно до вимог ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. У зв`язку із чим, в разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням його під вартою або взагалі не застосування запобіжного заходу, підозрюваний будучи обізнаний про таких свідків, матиме реальну можливість шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на них з метою зміни раніше наданих показань про обставини кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що підозрюваний, будучи обізнаний про обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, у випадку застосування відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою або взагалі не застосування запобіжного заходу, з огляду на його попередню поведінку і вчиненні дії, матиме реальну можливість будь-яким чином перешкоджати швидкому, всебічному, повному і неупередженому досудовому розслідуванню, а як наслідок виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.4ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із пункту 5 частини другої цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особу ОСОБА_4 його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків, а також те, що підозрюваний раніше судимий, тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України, є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Отже, за наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу.

За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя зважаючи на положення ч.4 ст.183 КПК України, вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 05.06.2026.

Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454 ; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/9935/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 05.06.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1