Ухвала суду № 136267988, 30.04.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2051/26

1-кс/583/487/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко 30 квітня 2026 року слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 /в режимі відеоконференції/, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Охтирка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

встановила:

30.04.2026 на розгляд слідчої судді надійшло зазначене клопотання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вимоги за клопотанням обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження 12026200460000302 від 14.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України за фактом незаконного придбання, зберігання, перевезення, а також незаконному збуті наркотичних засобів ОСОБА_4 , якого 28.04.2026 о 08.47 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначав, що на даний час існують ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років; може переховувати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, які на даній стадії досудового розслідування ще не відшукані, оскільки не встановлено джерело придбання підозрюваним наркотичних засобів; може незаконно впливати на свідків, так як враховуючи специфіку проведення заходів, передбачених Главою 21 КПК України, на даний час не допитано всіх свідків та не встановлено джерело придбання наркотичних засобів; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом відмови у прибутті за викликами до слідчого, прокурора чи суді або несвоєчасним прибуттям за викликом; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема таке, що пов`язане із продовженням своєї протиправної діяльності, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні 2-х епізодів корисливих тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, не має офіційного джерела доходів та стійких соціальних зв`язків. Крім того, у нього при собі було виявлено та вилучено речовину рослинного походження. Враховуючи викладене, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного, на переконання слідчого, не дозволить забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що саме такий запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому захисник зазначав про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, оскільки ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності жодного разу не притягувався, проживає з сестрою, перебуває на наркозамісній програмі як наркозалежний, прохав визначити йому мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12026200460000302 від 14.04.2026 за відповідною правовою кваліфікацією ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України за фактом збуту ОСОБА_4 наркотичного засобу «метадон» мешканцям м. Охтирка та Охтирського району Сумської області.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, від 28.04.2026 ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

Цього ж дня ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України. Можливе вчинення ним кримінального правопорушення підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, зокрема, даними: протоколів огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі; протоколів про хід здійснення контролю за вчиненням злочину; протоколів про результати контролю за вчиненням злочину; висновками експерта за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також протоколів допиту свідка, протоколу затримання підозрюваного.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому слідча суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Також Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. На переконання слідчої судді зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Таким чином, беручи до уваги наведені у клопотанні дані у слідчої судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому подальше розслідування є виправданим.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Враховуючи викладене, а також обставини, що характеризують підозрюваного та обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку про доведеність можливості здійснення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років. Також підозрюваний може сховати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, які на даний час ще не відшукані, та незаконно впливати на свідка, який здійснював оперативну закупку наркотичних засобів та з яким ОСОБА_4 особисто знайомий. Крім того обґрунтованим є ризик продовження ОСОБА_4 своєї злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, або вчинення іншого злочину, оскільки він підозрюється у вчиненні декількох епізодів корисливих тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. При цьому береться до уваги і особа підозрюваного, який є людиною молодого віку, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб, тобто не має міцних соціальних зв`язків, офіційно ніде не працює, що свідчить про те, що останній не має сталого матеріального становища, соціальних зв`язків та у зв`язку з браком коштів, зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований до підозрюваного, оскільки в судовому засіданні не доведено, що його особистість заслуговує на таку довіру, щоб запобігти встановленим ризикам.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного, оскільки навіть нетривале його порушення суттєво підвищить ймовірність реалізації встановлених в судовому засіданні ризиків.

Зважаючи на викладене доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.

Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі судом не встановлено.

Доказів того, що за станом здоров`я підозрюваний не може утримуватись під вартою або у тих умовах, за потреби, йому не може бути надана кваліфікована медична допомога суду не надано.

Таким чином слідча суддя дійшла висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчої судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, проте враховуючи дані про особу підозрюваного та ступінь можливості реалізації встановлених ризиків слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків. Зважаючи на майновий стан підозрюваного необхідно визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 грн.

На думку слідчої судді саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_4 право на внесення застави в межах визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_4 виконання окремих обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176, 177 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, слідча суддя

ухвалила:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 24.00 години 28 червня 2026 року, з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 28 квітня 2026 року.

Одночасно визначити заставу для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ухвала № 583/2051/26 від 30.04.2026, платник застави (ПІП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Охтирка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04 травня 2026 року.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1