Ухвала суду № 136267501, 01.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14977/26

Провадження №1-кс/127/5657/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000110 від 23.06.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000110 від 23.06.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено протиправну діяльність групи осіб, яка включає в себе наявність керівництва (лідера), чітке визначення ролі кожного учасника та їх підпорядкованість керівнику, єдині правила поведінки і конспірації, єдиний злочинний план, відомий усім учасникам об`єднання, що полягав у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, за грошову винагороду від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, зокрема, шляхом створення перешкод виконанню службових обов`язків військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, працівниками Національної поліції в особливий період.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2025 року, ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, маючи відповідний досвід, авторитет серед осіб різних соціальних груп та виражені лідерські якості, перебуваючи на посаді керівника Вінницького осередку громадської організації «Україна це матір» та розуміючи, що діяльність вказаної організації використовується частиною її учасників для ухилення від мобілізації шляхом отримання посвідчень добровольця, а отже може бути джерелом систематичного отримання грошових коштів від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, прийняв рішення про утворення власного стійкого об`єднання для здійснення такої діяльності.

На початку серпня 2025 року у ОСОБА_7 виник конфлікт з керівництвом громадської організації «Україна це матір» щодо розподілу фінансових ресурсів, які надходили від нових учасників за видачу посвідчень добровольця, у зв?язку з чим ОСОБА_7 розірвав зв?язки з вказаною організацією та прийняв рішення створити та очолити власну громадську організацію, яку вирішив використати як інструмент прикриття своєї злочинної діяльності.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_7 забезпечив проведення 20 серпня 2025 року загальних зборів громадської організації «Масив-СВ» у м. Вінниця), на яких було затверджено Статут громадської організації «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (далі ГО «ДБ ім. Івана Богуна»), нова редакція Статуту якого затверджена рішенням загальних зборів від 28 серпня 2025 року. Вказані установчі документи, зокрема, були підписані ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

У подальшому ОСОБА_7 забезпечив реєстрацію вказаної громадської організації як юридичної особи, оренду офісних приміщень за адресами: спочатку м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, а з 01 грудня 2025 року м. Вінниця, вул. Монастирська, 43/8; забезпечив виготовлення в ТОВ «Брендкард» (код ЄДРПОУ 38512027), фірмових посвідчень добровольця так званого «Добровольчого батальйону імені Івана Богуна»; запровадив форму одягу учасників (військовий камуфляж кольорів «піксель» та «хакі»), шевронів та іншої атрибутики, які мали створювати у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадської організації до Збройних Сил України або інших військових формувань.

З метою забезпечення стабільності та безпеки функціонування групи ОСОБА_7 , як її керівник, у різний час залучив до її складу осіб, які користувалися його довірою, мали навички спілкування з представниками правоохоронних органів та військовослужбовцями ТЦК та СП, відповідні соціальні зв`язки, а також були готовими діяти за єдиним планом і за вказівками керівника, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Метою діяльності групи було перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками Національної поліції України та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час виконання ними повноважень із забезпечення мобілізаційних заходів в особливий період, шляхом створення психологічного тиску, висловлення погроз застосування насильства, прибуття на місце зупинки значної кількості учасників групи з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних членів громадської організації до ТЦК та СП, а також систематичне грошових коштів від учасників громадської організації та сторонніх осіб за надання їм такого «прикриття».

Зазначений план був детально обговорений та погоджений учасниками групи на ряді закритих зустрічей у приміщенні офісу громадської організації, зокрема 01 серпня 2025 року, та формально закріплений рішенням так званих «загальних зборів» від 20 листопада 2025 року, проведених у приміщенні за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, на яких було оголошено про створення «силового крила» групи швидкого реагування (ГШР), визначено перелік її основних учасників, тарифи (1 000 грн щомісяця за користування «кнопкою SOS» в межах громадської організації та 400 доларів США за один виклик ГШР з боку «неплатника», по 100 доларів США кожному з чотирьох членів ГШР), правила поведінки під час зупинки поліцейськими та ТЦК, порядок збору «членських внесків» та підстави відключення «кнопки SOS».

З метою забезпечення стабільного існування групи та приховування її злочинної діяльності її учасниками постійно вживалися заходи конспірації, у тому числі:

- надання групі ознак громадського об`єднання та військового формування шляхом створення та формальної реєстрації ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», складання «статуту», проведення «загальних зборів» з оформленням протоколів, підписання учасниками «контрактів добровольця» та складання «присяги»;

- носіння учасниками громадської організації форменого одягу військового зразка («піксель», «хакі»), шевронів із символікою батальйону, використання посвідчень із фотокартками у військовій формі та іншої атрибутики, які формували у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадського об`єднання до Збройних Сил України та ускладнювали виконання ними службових обов`язків;

- ведення комунікації через закриті Telegram-канали з обмеженим доступом виключно для осіб, що сплатили членські внески, та з використанням кодових позначень «SOS», «крила», «силове крило», «флуділка», «общий визов» тощо;

- автоматизація процесу оповіщення учасників ГШР через Telegram-бот, що унеможливлювало ідентифікацію конкретних осіб, які приймали повідомлення;

- інструктаж учасників ГО (зокрема ОСОБА_6 ) щодо порядку дій при зупинці працівниками поліції та ТЦК та СП, у тому числі заборона повідомляти будь-які персональні дані, окрім посвідчення добровольця;

Залежно від наявності особистих якостей членів групи (навичок, вмінь працювати у групі, авторитету серед учасників громадської організації, юридичних, технічних та комунікативних здібностей), ОСОБА_7 , як керівник, визначив чітку ієрархію та розподілив функції між учасниками групи в такий спосіб.

ОСОБА_7 організатор та керівник групи, ОСОБА_9 виконавець, ОСОБА_8 виконавець, ОСОБА_10 виконавець, ОСОБА_11 виконавець, один із співзасновників, ОСОБА_13 виконавець, ОСОБА_6 виконавець, юрист групи та технічний розробник системи «SOS», ОСОБА_14 виконавець, «заступник командира батальйону», ОСОБА_15 пособник.

Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, учасники групи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , а також за пособництва ОСОБА_15 створили та підтримували безперервно діючу систему, за якої громадяни України, які перебували на військовому обліку як військовозобов`язані та підлягали мобілізації, контрольним заходам зі сторони територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, за грошову винагороду набували формального статусу «добровольця» громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з одночасним отриманням комплексу засобів (посвідчення встановленого зразка, доступу до автоматизованої системи реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також юридичного супроводу), які цілеспрямовано використовувалися для уникнення такими громадянами виконання обов`язків, передбачених законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та для протидії законним діям військовослужбовців ТЦК та СП і працівників Національної поліції України, що виконували повноваження з реалізації мобілізаційних заходів.

У такий спосіб група фактично зменшувала ефективність виконання заходів з оповіщення, перевірки військово-облікових документів та доставлення військовозобов`язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в межах м. Вінниці та Вінницької області, тим самим перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо забезпечення людськими ресурсами, які необхідні для оборони України в умовах збройної агресії російської федерації та правового режиму воєнного стану.

Зазначений механізм перешкоджання був не одиничним епізодом, а сталим, систематично відтворюваним процесом, до якого учасники групи свідомо залучили щонайменше 100 громадян, кожен з яких розглядався групою одночасно як джерело систематичного отримання грошової винагороди (через сплату вступного внеску, щомісячних «членських внесків» за безперервне користування «кнопкою SOS», а також коштів від виготовлення посвідчень та атрибутики), а також як особа, яка в разі необхідності може бути залучена до протидії мобілізаційним заходам під час зупинки учасника громадської організації військовослужбовцями ТЦК та СП і працівниками Національної поліції України.

Учасники групи створили та забезпечили безперервне функціонування підсистеми виготовлення та обліку документів громадської організації, які за змістом, формою та використанням цілеспрямовано наближалися до документів військового обліку, з метою введення в оману працівників Національної поліції України та військовослужбовців ТЦК та СП щодо належності їх пред`явників до Збройних Сил України або інших військових формувань.

До складу зазначеного документообігу входили: 1) контракт добровольця, який за зовнішнім виглядом та реквізитами імітував контракт про проходження військової служби; 2) заява про вступ до громадської організації; 3) текст так званої «присяги» добровольця; 4) анкета з персональними даними, контактами та фотографіями кандидата у форменому одязі; 5) посвідчення добровольця, виготовлене на пластиковому носієві з використанням ламінації, з нанесенням фото пред`явника у форменому одязі військового зразка, найменування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », порядкового номера та строку дії, а також підпису керівника батальйону ОСОБА_7 .

Виготовлені учасниками групи посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_2 » цілеспрямовано використовувалися членами громадської організації як засіб уникнення мобілізаційних заходів, при цьому реальної військової служби, проходження військово-лікарської комісії, взяття на військовий облік або виконання інших обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи, що отримували такі посвідчення, не виконували та виконувати не мали наміру.

Учасники групи особисто і через залучених ними членів громадської організації запровадили та підтримували практику пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_2 » працівникам Національної поліції України та військовослужбовцям ТЦК та СП у таких ситуаціях: 1) при перевірці документів за статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою введення поліцейського в оману щодо приналежності пред`явника до Збройних Сил України або іншого військового формування, що мало наслідком фактичне ускладнення або повну неможливість адміністративного затримання та доставлення такої особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) при перевірці військово-облікових документів представниками ТЦК та СП, з метою імітації наявності у пред`явника належного військово-облікового документа, у той час як справжніх документів військового ці особи не мали або не пред`являли; 3) на блок-постах та в інших пунктах перевірки, з метою уникнути перевірки дотримання правил військового обліку, у тому числі шляхом створення видимості перебування на службі у бойовому підрозділі.

Зазначене використання посвідчень добровольця було не побічним, а ключовим елементом злочинної діяльності групи. Так, у телефонній розмові 02 листопада 2025 року ОСОБА_7 у спілкуванні з ОСОБА_8 прямо визначив правило, за яким учасники громадської організації виїжджають на місця затримання виключно для тих громадян, які мають посвідчення добровольця. Тим самим посвідчення добровольця було визначене як кваліфікаційна ознака для запуску всього механізму перешкоджання діяльності ЗСУ групою.

Зазначені дії групи цілеспрямовано підривали можливості територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та органів Національної поліції України здійснювати оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, перевірку у них військово-облікових документів, адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, що становить перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Відповідно до розподілу обов`язків- ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 забезпечували виїзди безпосередньо на місця до потенційних кандидатів, проводили роз`яснювальну роботу серед щодо умов вступу, демонстрували посвідчення та форму одягу, здійснювали фотофіксацію кандидатів у відповідній форменій футболці (військовий камуфляж «піксель» або «хакі») для подальшого виготовлення посвідчень. ОСОБА_6 при цьому розповсюджував серед потенційних членів інформацію про процедуру отримання посвідчення, гарантований розмір «захисту» та функціонал «кнопки SOS».

ОСОБА_6 , як юрист громадської організації, забезпечував зберігання установчих документів та бланків контрактів добровольця, заяв на вступ та анкет; здійснював правовий супровід оформлення членства, перевіряв правильність заповнення документів, проводив юридичну експертизу інших документів, що забезпечували діяльність громадської організації; інструктував учасників щодо того, що саме посвідчення добровольця, а не якісь інші документи, слід пред`являти при зупинці працівниками поліції чи ТЦК та СП, категорично відмовлятися називати працівникам ТЦК та СП свої персональні дані (рік народження, ПІБ), здійснювати відеофіксацію поліцейських, вимагати номери їхніх жетонів.

У результаті узгоджених дій учасників групи протягом серпня 2025 року січня 2026 року до членства в ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» було залучено щонайменше 100 громадян, переважна більшість з яких являлися особами призовного або мобілізаційного віку та використовували своє формальне членство виключно як засіб ухилення від мобілізаційних заходів.

Окрім цього, усі без винятку учасники групи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , та інші мали такі посвідчення добровольця та використовували їх при особистій взаємодії з працівниками поліції і ТЦК та СП на місцях зупинки інших учасників громадської організації, чим демонстрували формальну приналежність до «батальйону» та цим створювали додатковий тиск на правоохоронців.

У листопаді 2025 року ОСОБА_15 погодив із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ключові параметри функціонування системи, подальшу інтеграцію функціоналу бота про автоматичні нагадування про необхідність сплати членських внесків, можливість централізованої розсилки повідомлень, автоматичне відключення доступу до «кнопки SOS» для неплатників.

Зазначений автоматизований Telegram-бот «SOS» виступав не лише засобом миттєвого оповіщення, але і організаційно-управлінським інструментом примусу учасників громадської організації до регулярної сплати членських внесків (через блокування доступу до бота для неплатників), що, в свою чергу, забезпечувало стабільне фінансове функціонування групи.

Зазначена злочинна діяльність учасників групи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та за пособництва ОСОБА_15 , реалізована через описаний механізм залучення громадян до членства, оформлення документів, видачі посвідчень добровольця, використання автоматизованого Telegram-бота « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у період з серпня 2025 року по 23 січня 2026 року безпосередньо унеможливила або суттєво ускладнила здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і органами Національної поліції України заходів з: оповіщення військовозобов`язаних про необхідність прибуття до ТЦК та СП; перевірки у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікових документів разом з документами, що посвідчують особу; адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; забезпечення доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного часу у строки, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України, що становить безпосереднє завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, у щонайменше вісьмох окремих ситуаціях зупинки членів громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП: 01.09.2025 ОСОБА_9 ; 11.12.2025 ОСОБА_16 ; 16.12.2025 ОСОБА_17 ; 21.12.2025 ОСОБА_18 ; 15.01.2026 повторно ОСОБА_16 ; 16.01.2026 ОСОБА_19 ; 21.01.2026 ОСОБА_20 , 23.01.2026 ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , доставлення цих осіб до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки було унеможливлене внаслідок реалізації описаного механізму перешкоджання, у тому числі пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_2 », масове прибуття членів «силового крила», застосування ними психологічного тиску, використання технічної інфраструктури автоматизованого реагування (кнопка «SOS»).

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з вересня 2025 року по січень 2026 року ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі групи за попередньою змовою, спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та за пособництва ОСОБА_15 , узгоджено та відповідно до заздалегідь визначеного єдиного плану і відведеної йому ролі систематично брав участь у діях, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період,

Так, 01 вересня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв. у м. Вінниця, поблизу будинку АДРЕСА_1 , працівники поліції спільно з військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки, діючи на законних підставах, зупинили громадянина України ОСОБА_9 , що рухався на автомобілі Renault Laguna та який перебував з 24.07.2025 перебував в активному розшуку, ініційованому ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) у зв?язку з непроходженням військово-лікарської комісії та підлягав доставленню до відповідного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та проходження військово-лікарської комісії у медичному закладі у с. Бохоники Вінницького району.

Отримавши сигнал, лідер групи ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_6 негайно прибули на місце події на автомобілі Lexus LX570.

ОСОБА_6 , після отримання інформації про вказану зупинку, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , діючи відповідно до заздалегідь узгодженого плану, після повідомлення ОСОБА_7 у Telegram-каналі про затримання ОСОБА_9 , координував прибуття на місце події та до об`єктів: ІНФОРМАЦІЯ_5 та медичного закладу у с. Бохоники близько 60 учасників громадської організації.

ОСОБА_7 , супроводжуваний ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , розпочав агресивну дискусію з правоохоронцями, відкрито демонструючи зневагу до їхнього статусу. ОСОБА_6 брав активну участь у створенні психологічного тиску на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , та військовослужбовців ТЦК та СП, надавав їм правові аргументи правомірності, на його думку, відмови ОСОБА_9 від виконання законних вимог, забезпечував координацію дій інших учасників громадської організації, зокрема через засоби електронного зв?язку, чим спільно з іншими учасниками групи створив реальні умови для зриву заходів мобілізації, а також для побоювання працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП за свою безпеку.

Таким чином, для створення чисельної переваги та психологічного тиску ОСОБА_7 через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ініціював «загальний збір», що призвело до організованого прибуття близько 60 учасників громадської організації. Ці особи були стратегічно розподілені на дві групи для блокування роботи державних установ: перша група оточила медичний заклад у с. Бохоники, куди ОСОБА_9 намагалися доставити для проходження ВЛК, а друга група зосередилася біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 на АДРЕСА_2 .

Внаслідок вказаних протиправних дій законну процедуру мобілізації було зірвано: ОСОБА_9 під тиском натовпу було відпущено, що учасники громадської організації згодом використовували як доказ своєї здатності ставити діяльність організації «над законом».

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 11 грудня 2025 року приблизно о 12 год. 00 хв. у м. Вінниця, поблизу будинку № 84 на вул. Келецькій, працівники поліції спільно з військовослужбовцями ТЦК та СП, діючи на законних підставах під час профілактичних заходів, зупинили автомобіль Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_16 , учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (посвідчення № НОМЕР_2 , видане 05.09.2025 за підписом ОСОБА_7 ), який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

ОСОБА_16 , виконуючи заздалегідь розроблені інструкції, відмовився виходити з автомобіля та активував автоматизований Telegram-бот « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Після оперативного оповіщення ОСОБА_16 учасників «силового крила» через Telegram-канал та активацію «кнопки SOS», ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та невстановленими на даний час іншими учасниками громадської організації, одним з перших, приблизно о 12 год. 15 хв., прибув на місце події. На місце події ОСОБА_6 дістався на автомобілі разом з учасником іншим учасником громадської організації, який забезпечив його швидку логістику, з огляду на відсутність в останнього власного транспортного засобу.

Під час інциденту ОСОБА_6 реалізовував стратегію саботажу роботи поліції, надаючи ОСОБА_16 та поліцейським неправдиві юридичні трактування. Перебуваючи на місці події, ОСОБА_6 , діючи повторно, спільно з іншими учасниками громадської організації, приблизно з 12 год. 10 хв. до 12 год. 40 хв. здійснював психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейського ОСОБА_25 та військовослужбовців ТЦК та СП, забезпечував юридичне прикриття дій членів громадської організації, координував з ними тактику поведінки, надавав юридичні аргументи на адресу працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП, надавав ОСОБА_16 юридичні поради щодо невиконання законних вимог про доставлення до ТЦК та СП, формував та фіксував підстави для подальших скарг на дії правоохоронців, координував дії інших учасників ГШР та звітував перед ОСОБА_7 про оперативну обстановку на місці події, зокрема про присутність працівників органів безпеки. У результаті узгоджених дій ОСОБА_6 та інших учасників групи ОСОБА_16 уникнув доставлення до ТЦК та СП, а законні дії поліцейських було зірвано. Таким чином, залишення ОСОБА_16 місця події фактично унеможливив реалізацію повноважень працівниками поліції та військовослужбовцями ТЦК та СП щодо його доставлення.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Окрім цього, 21 грудня 2025 року у м. Вінниця приблизно о 18 год. 15 хв., поблизу Центрального ринку на вул. Героїв Національної Гвардії, працівники поліції, через порушення правил дорожнього руху, зупинили автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_18 , який перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягав доставленню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Так, під час перевірки документів ОСОБА_18 пред`явив посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Встановивши за відповідними базами, що водій перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, поліцейські оголосили про необхідність його доставлення до ТЦК та СП.

Діючи за заздалегідь розробленим алгоритмом, ОСОБА_18 активував у месенджері Telegram автоматизований бот «SOS».

Першим на місце події на автомобілі Lexus LX570 прибув ОСОБА_7 , а ОСОБА_6 , не маючи власного транспортного засобу, прибув на місце події в автомобілі під керуванням ОСОБА_9 , який забезпечив його швидку логістику, діючи повторно, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , після надходження відповідного оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 » / Telegram-бот «SOS», узгоджено прибув на місце події у складі групи швидкого реагування та приблизно упродовж години брав участь у здійсненні психологічного тиску на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , надаючи ОСОБА_18 вказівки про необхідність відмови від виконання законних вимог працівників поліції та сприяв створенню умов для залишення ним місця події, що призвело до унеможливлення його доставлення до ТЦК та СП. ОСОБА_7 при цьому поводився зухвало, вживав фрази, спрямовані на приниження гідності офіцерів, та погрожував «вирішити питання іншим шляхом» через безпосереднє керівництво поліції.

Через реальні загрози власній безпеці та психологічний тиск з боку чисельно переважаючої групи осіб, вони були змушені відмовитися від складання адмінпротоколів та доставлення ОСОБА_18 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, 15 січня 2026 року приблизно о 09 год. 15 хв., поблизу будинку № 25-А на вул. Героїв Нацгвардії у м. Вінниця, працівниками поліції під час проведення профілактичних заходів, у зв`язку з порушеннями правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Nissan Rogue» темно-зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_16 учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна». Підставою для зупинки стало порушення правил дорожнього руху, проте під час перевірки за відповідними базами було встановлено, що ОСОБА_16 перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.

Діючи відповідно до розробленого алгоритму, ОСОБА_16 намагався активувати автоматизований Telegram-бот «SOS», проте виявив, що його доступ заблоковано через несплату членських внесків. У ході термінової телефонної розмови приблизно о 09:22 ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_16 , що особисто передав список секретарю для відключення «боржників», але надалі поновив доступ останнього до «тривожної кнопки», забезпечивши можливість подальшої координації виїзду «силового крила».

Надалі, прибувши приблизно о 09 год. 55 хв. ОСОБА_6 , діючи повторно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , після надходження оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та активацію «кнопки SOS» прибув на місце події. Протягом тривалого часу, приблизно з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., де ОСОБА_6 спільно з іншими учасниками громадської організації чинив на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_28 , ОСОБА_29 психологічний тиск, реалізовував тактику саботажу роботи поліції, заперечуючи законність затримання та стверджуючи про відсутність підстав для доставлення до ТЦК та СП ОСОБА_16 , а також підтримував агресивну поведінку інших учасників ГШР, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції ОСОБА_29 та ОСОБА_28 службових обов`язків.

Протягом понад п`яти годин група осіб, чисельність якої за ініціативою ОСОБА_7 та координації ОСОБА_6 зросла приблизно до 30 осіб, створювала навколо правоохоронців «фізичне кільце» та перешкоджала роботі представників ТЦК та СП, у тому числі під час вручення ОСОБА_16 повістки.

Внаслідок організованого психологічного тиску та реальних побоювань поліцейських за свою безпеку, процедуру доставленню до ТЦК та СП було зірвано. У результаті спільних дій учасників групи доставлення ОСОБА_16 до ТЦК та СП було унеможливлено й останній залишив місце події на власному авто.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Окрім цього, 16 січня 2026 року приблизно о 10 год. 15 хв. у м. Вінниця поблизу будинку № 124 на вул. Д. Нечая, працівники поліції зупинили автомобіль BMW X-5, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням члена ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» ОСОБА_19 , у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.

Під час спілкування ОСОБА_19 пред`явив посвідчення добровольця батальйону за підписом ОСОБА_7 . Надалі, поліцейські встановили за відповідною базою, що він порушив вимоги мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.

Діючи за заздалегідь узгодженим планом, ОСОБА_19 відмовився виходити з авто, зачинив вікна та активував систему сповіщення ГШР. До прибуття на місце ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_6 обговорював стан водія, зазначивши, що кнопка «SOS» не працює, він не платить, ще й п`яний, проте все одно прийняв рішення про виїзд для його «відбиття».

Приблизно о об 11 год. 35 хв. на місце події на автомобілі Lexus LX 570 прибули ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . Згодом до них приєдналися ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , та інші учасники громадського об`єднання, створивши чисельну перевагу (близько 1015 осіб) для здійснення психологічного тиску.

ОСОБА_6 , діючи повторно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після оповіщення, прибув на місце події у складі групи швидкого реагування, спільно з іншими учасниками громадської організації брав участь у здійсненні психологічного впливу на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , підтримував агресивну поведінку інших учасників, сприяв створенню конфліктної ситуації та ускладненню виконання працівниками поліції покладених на них обов`язків.

Внаслідок організованої стратегії агресії та створення фізичного кільця навколо правоохоронців, поліцейські, перебуваючи у стані обґрунтованого страху за власну безпеку, були змушені відмовитися від примусового доставлення ОСОБА_19 . Також на місце події було викликано групу оповіщення ТЦК та СП, військовослужбовцем якої, ОСОБА_19 вручено під підпис повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 . У результаті спільних дій учасників групи доставлення ОСОБА_19 до ТЦК та СП було унеможливлено, оскільки останній залишив місце події з ОСОБА_10 на автомобілі BMW X-5.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6 30.04.2026, у відповідності до вимог КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами за результатами проведення НСРД, протоколами допиту свідків та потерпілих, протоколами оглядів, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих злочинів, які згідно із ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , має високу суспільну небезпечність як злочин проти основ національної безпеки України, й останній усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме: позбавлення волі на тривалий строк;

- незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілих та інших підозрюваних, шляхом тиску чи вмовлянь, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, залишити територію України;

- вчинити інші кримінальні правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини інкримінованого злочину, в якому він підозрюється, що вказує на схильність до вчинення дій, спрямованих проти національної безпеки України. Ідеологічні мотиви, тобто, свідомо обрана позиція під час збройної агресії проти України, можуть стати підґрунтям для вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі у співпраці із ворогом у період війни, яка триває.

Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, у даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , застосовується тримання під вартою, а не більш м`які запобіжні заходи, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила визначити розмір застави, передбачений для вказаної категорії правопорушень.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000110 від 23.06.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована. Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, санкцією інкримінованої статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи. Зокрема у вказаному провадженні повідомлено про підозру ще декільком особам, однак наразі не встановлені усі особи, причетні до вчинення незаконної діяльності. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров`я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, навчається, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про введений воєнний стан, показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, розуміючи суспільну небезпеку злочину, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, з корисливих мотивів.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість в умовах воєнного стану, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 01.05.2026 в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2026 року.

Затримати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення ухвали слідчого судді.

Організацію затримання підозрюваного ОСОБА_6 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 .

Контроль за проведенням належного затримання підозрюваного ОСОБА_6 покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя