Рішення № 136267317, 05.05.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/413/26

Провадження № 2/144/459/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», через представника Ткаченко Юлію Олегівну, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №45592218 та за кредитним договором № 6738973 від 13.10.2025 року у загальному розмірі 43283,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 13.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45592218, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 7000 грн строком на 30 днів та кредитний договір № 6738973, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5000 грн строком на 360 днів, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. Договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану Відповідачем електронну адресу bisvadim10@gmail.com, що є свідченням факту погодження ним умов Договору. Всупереч таким відповідач свої боргові зобов`язання не виконує, а тому у нього утворилась заборгованість за кредитним договором №45592218 в розмірі 23098,60 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 978,60 грн - заборгованість за процентами, 1150 грн - заборгованість за комісією, 14000 грн - заборгованість за пенею/неустойкою та за кредитним договором № 6738973 в розмірі 20185 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за кеомісією, 10000 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, що в загальному становить 43283,60 грн. Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання, в добровільному порядку заборгованість не погашає, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у поданій позовній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності, вказала, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями і заявами до суду не звертався, відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13.10.2025 року було укладено Договір №45592218 (зворот а.с. 11-18).

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 46858 (а.с. 18).

Умовами Договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн строком на 30 днів (з 13.10.2025 по 11.11.2025) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,466%, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1120 грн).

Крім того, 13.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір №6738973 (а.с. 23-30).

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 017767 (а.с. 30).

Умовами Договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5000 грн строком на 360 днів (з 13.10.2025 по 07.10.2026) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн).

У відомостях про позичальника, які зазначені у Договорі № 45592218 та Договорі Кредитної лінії №6738973, окрім анкетних та контактних даних позичальника (Відповідача), вказаний його рахунок № НОМЕР_1 .

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало прийняті на себе зобов`язання перерахувавши відповідачу кредитні кошти за договором №45592218 від 13.10.2025 у розмірі 7000 грн, що підтверджується довідкою №КД-000035731 від 13.02.2026 року (зворот а.с. 20) та за договором № 6738973 від 13.10.2025 року в розмірі 5000 грн, що підтверджується довідкою №21-3239 від 16.02.2026 року (зворот а.с. 31).

З розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №45592218 станом на 25.02.2026 року перед товариством становить 23098,60 грн, з яких 7000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 978,60 грн - заборгованість за процентами, 1150 грн - заборгованість за кеомісією, 14000 грн - заборгованість за пенею/неустойкою (зворот а.с. 9-10) та за кредитним договором № 6738973 - становить 20185 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за кеомісією, 10000 грн - заборгованість за пенею/неустойкою (а.с. 22).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) частина 1 ст. 610 ЦК України.

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договорами виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договорами.

Судом встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування належним чином не виконує.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 18.04.2026 року, наданої на виконання вимог ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 13.10.2025 було перераховано двома платежами суму кредиту 7000 грн та 5000 грн.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафних санкцій, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні пені/неустойки за договором №45592218 в розмірі 14000 грн та за договором №6738973 в розмірі 10000 грн, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Враховуючи вище зазначене та те, що отримані кредитні кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №45592218 від 13.10.2026 року в сумі 9098,60 грн, з яких 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 978,60 грн - заборгованість за відсотками; 1120 грн - заборгованість за комісією та за кредитним договором №6738973 від 13.10.2026 року в сумі 10185 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4322,50 грн - заборгованість за відсотками; 862,50 грн - заборгованість за комісією, що в загальному становить 19283,60 грн.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір про надання правової допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «1БАНК», акт-приймання передачі наданої правничої допомоги зі змісту якого слідує, що вартість наданої ТОВ «1БАНК» правничої допомоги в межах розгляду даної справи становить 4500 грн, ордер, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 33-40).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн є співмірною із складністю справи та виконаними роботами, клопотання про зменшення суми таких витрат не надходило, а тому такі підлягають стягненню у повному обсязі.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача, слід стягнути судовий збір в розмірі 1186 грн 15 коп., оскільки позовну заяву задоволено частково.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1046, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (ЄДРПОУ 39861924, адреса: пл. Арсенальна, 1Б м. Київ, 01010, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001) суму заборгованості за договором позики № 45592218 від 13.10.2025 року в розмірі 9098,60 грн, за договором позики № 6738973 від 13.10.2025 року в розмірі 10185 грн, судовий збір в розмірі 1186 грн 15 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Теплицьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», адреса: пл. Арсенальна, 1-Б м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя