Ухвала суду № 136266224, 01.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3155/26

Провадження № 1-кс/201/866/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м.Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, у якій скаржник просить: зобов`язати слідчого ОСОБА_4 (або іншу уповноважену особу органу досудового розслідування) негайно виконати ухвалу суду: внести відповідні відомості до ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025042130000830 та розпочати слідство. Крім того, у поданій скарзі ОСОБА_3 просить: 1. Встановити, чи відповідає створення Національної поліції України вимогам ст. 92 Конституції України (виключно законом), враховуючи її реєстрацію на підставі Постанови КМУ №641 від 02.09.2015 р.; 2. Перевірити, чи має право орган публічної влади бути зареєстрованим у ЄДРПОУ та отримувати статус юридичної особи - суб`єкта господарювання з відповідним КВЕД (84.11), з огляду на заборону, встановлену ст. 8 Господарського кодексу України; 3. Встановити, чи допускається присвоєння державним органам комерційного коду D-U-N-S, та чи не суперечить це засадам державного управління і принципам публічного права; 4. У разі відсутності підтвердження правосуб`єктності як органу публічного права, створеного законом, - визнати дії та бездіяльність Національної поліції України у справі №201/3155/26 такими, що не мають юридичної сили.; 5. Зобов`язати представників ГУНП надати суду документи, що підтверджують: правовий статус, джерело створення та законність участі у даному кримінальному провадженні; документальне підтвердження створення ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП як органу державної влади (публічного права) відповідно до вимог ст. 92 Конституції України; правові підстави його реєстрації в ЄДРПОУ як суб`єкта господарювання; 6. Встановити, чи мають юридичну силу дії та відповіді посадових осіб територіального органу поліції (зокрема слідчого ОСОБА_5 та заступника начальника СУ), якщо правосуб`єктність даного органу як державної установи не підтверджена законом, а його діяльність суперечить імперативним нормам ст. 19 Конституції України; 7.Встановити факт наявності ознак дискримінації щодо заявника, що виразилося у тривалому (понад 5 місяців) вибірковому ігноруванні саме його звернень та невиконанні судового рішення, що порушує принцип рівності громадян перед законом (ст. 24 Конституції України) та створює умови для обмеження прав за національною ознакою; 8. Зобов`язати керівництво ГУНП надати пояснення, чим саме зумовлена виняткова тривалість бездіяльності (128 днів) у даному провадженні порівняно з аналогічними справами, та чи не є це проявом прямої дискримінації у розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; 9. Надати у судовому рішенні розгорнуту правову оцінку доводам заявника щодо порушення ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в частині створення для нього штучних перешкод у доступі до правосуддя, які не застосовуються до інших учасників кримінальних проваджень у аналогічних обставинах.

В обґрунтування скарги скаржник вказав, що 27 жовтня 2025 року слідчий суддя Соборного районного суду м. Дніпра у справі № 201/12513/25 постановив ухвалу, якою скасовано постанову слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025042130000830, матеріали повернуто до органу досудового розслідування для продовження слідства. Зазначена ухвала набрала законної сили, є остаточною та підлягає негайному виконанню. Однак, як зазначає скаржник, станом на сьогодні ухвала суду залишається невиконаною, відомості про відновлення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) не внесено, слідчі та процесуальні дії у провадженні не проводиться. Також скаржник вказує, що скарга подається саме на бездіяльність, яка полягає у невчиненні конкретної процесуальної дії (внесення відомостей до ЄРДР про відновлення провадження), яку закон зобов`язує вчинити негайно після скасування постанови про закриття, що, на його думку, прямо відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Скаржник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, якою просив розглянути скаргу без його участі на підставі наявних матеріалів, у зв`язку із неможливістю особистої присутності, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року, що надійшли на запит суду, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Чинне законодавство зазначає, що основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях.

Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини саме на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Главою 26 КПК України визначено, що до функцій слідчого судді відносяться функції щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).

Із закріпленої в ст. 26 КПК України диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідує, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. Вказаний перелік є вичерпним.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 жовтня 2025 року у справі №201/12513/25 скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, задоволено частково. Постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, скасовано. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Як було зазначено, стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік дій, які підлягають оскарженню до слідчого судді, натомість скаржник ОСОБА_3 , зокрема просить суд: зобов`язати слідчого ОСОБА_4 (або іншу уповноважену особу органу досудового розслідування) негайно виконати ухвалу суду: внести відповідні відомості до ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025042130000830 та розпочати слідство.

Однак вказаним вище переліком не передбачено можливості розгляду вимог про зобов`язання слідчого виконати ухвалу слідчого судді, а також внести відповідні відомості до ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні та розпочати слідство.

Відтак, оскільки невиконання судового рішення має наслідком встановлену законом відповідальність, тому не може розглядатися в межах розгляду скарг за статтею 303 КПК України.

Таким чином, ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, а скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, відповідно до положень частини 2 цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора слідчому судді має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.

Відтак, з огляду на приписи вищезазначених норм кримінального процесуального закону, під час досудового розслідування слідчий суддя вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень, встановлених КПК України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Наслідки умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, передбачені статтею 382 КК України.

За приписами ч. 1 ст. 532, ч. 2 ст. 534, ч. 4 ст. 535 КПК України, ухвала, зокрема, слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано; судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню; органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Таким чином, обов`язок безумовного виконання, у тому числі, ухвали слідчого судді, закріплений безпосередньо у законі.

Відтак, встановлено, що порушені в скарзі вимоги, зокрема щодо зобов`язання слідчого ОСОБА_4 (або іншу уповноважену особу органу досудового розслідування) негайно виконати ухвалу суду: внести відповідні відомості до ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025042130000830 та розпочати слідство, виходячи з приписів ч.1 ст.303 КПК України, не підлягають оскарженню.

Що стосується вимог скаржника, яким він просив: 1. Встановити, чи відповідає створення Національної поліції України вимогам ст. 92 Конституції України (виключно законом), враховуючи її реєстрацію на підставі Постанови КМУ №641 від 02.09.2015 р.; 2. Перевірити, чи має право орган публічної влади бути зареєстрованим у ЄДРПОУ та отримувати статус юридичної особи - суб`єкта господарювання з відповідним КВЕД (84.11), з огляду на заборону, встановлену ст. 8 Господарського кодексу України; 3. Встановити, чи допускається присвоєння державним органам комерційного коду D-U-N-S, та чи не суперечить це засадам державного управління і принципам публічного права; 4. У разі відсутності підтвердження правосуб`єктності як органу публічного права, створеного законом, - визнати дії та бездіяльність Національної поліції України у справі №201/3155/26 такими, що не мають юридичної сили.; 5. Зобов`язати представників ГУНП надати суду документи, що підтверджують: правовий статус, джерело створення та законність участі у даному кримінальному провадженні; документальне підтвердження створення ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП як органу державної влади (публічного права) відповідно до вимог ст. 92 Конституції України; правові підстави його реєстрації в ЄДРПОУ як суб`єкта господарювання; 6. Встановити, чи мають юридичну силу дії та відповіді посадових осіб територіального органу поліції (зокрема слідчого ОСОБА_5 та заступника начальника СУ), якщо правосуб`єктність даного органу як державної установи не підтверджена законом, а його діяльність суперечить імперативним нормам ст. 19 Конституції України; 7.Встановити факт наявності ознак дискримінації щодо заявника, що виразилося у тривалому (понад 5 місяців) вибірковому ігноруванні саме його звернень та невиконанні судового рішення, що порушує принцип рівності громадян перед законом (ст. 24 Конституції України) та створює умови для обмеження прав за національною ознакою; 8. Зобов`язати керівництво ГУНП надати пояснення, чим саме зумовлена виняткова тривалість бездіяльності (128 днів) у даному провадженні порівняно з аналогічними справами, та чи не є це проявом прямої дискримінації у розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; 9. Надати у судовому рішенні розгорнуту правову оцінку доводам заявника щодо порушення ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в частині створення для нього штучних перешкод у доступі до правосуддя, які не застосовуються до інших учасників кримінальних проваджень у аналогічних обставинах, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Крім того, як було зазначено, статтею 303 КПК України закріплено вичерпний перелік дій, які підлягають оскарженню до слідчого судді.

За змістом положень ст. 303 КПК України до повноважень слідчого судді входить розгляд скарг на конкретно визначені законом дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора та у визначених законом випадках розгляд клопотань учасників кримінального провадження.

При цьому в частині 1 ст. 36 та в частині 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон наділяє правом, а не зобов`язує сторону обвинувачення вчиняти ті чи інші процесуальні дії під час здійснення досудового розслідування у рамках певного кримінального провадження.

Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.

Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.02.2023р. по справі № 405/680/22.

Враховуючи зазначене, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, оскільки вказані вище вимоги не ґрунтується на положеннях КПК України в межах розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України.

Керуючись ст. ст. 303-306, 307, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1