Рішення № 136264578, 05.05.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1095/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, в якому просить визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що позивач є власником спірного житлового будинку, про що зазначено у погосподарській книзі сільської ради; спірний житловий будинок побудований позивачем і завершений будівництвом у 1990 році, однак позивач не може оформити право власності на житловий будинок, оскільки рішенням виконкому Лучанківської сільської ради народних депутатів № 12 від 14.12.1989 року позивачу було виділено земельну ділянку площею 0,25 га для забудови і на підставі вказаного рішення сільради рішенням виконавчого комітету Овруцької районної ради народних депутатів Житомирської області позивачу надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель на виділеній земельній ділянці площею 0,25 га; у 1990 року позивачем отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 , однак рішенням сільської ради земельна ділянка під забудовою у власність позивачу не передавалася; відтак, державним реєстратором відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на належний йому будинок; тому вважаючи, що спірні правовідносини регулюються нормами ст.ст.86, 149 ЦК УРСР та ст.ст.316-318, 321, 392 ЦК України просить позов задоволити.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у позові просив здійснити розгляд справи у його відсутність. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням виконкому Лучанківської сільської ради народних депутатів № 12 від 14.12.1989 року позивачу ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку площею 0,25 га у с.Лучанки Овруцького району Житомирської області для забудови. На підставі вказаного рішення сільради рішенням виконавчого комітету Овруцької районної ради народних депутатів Житомирської області позивачу надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель на виділеній земельній ділянці площею 0,25 га у с.Лучанки. У 1990 року позивачем отримано ОСОБА_2 паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 . У 2026 році на замовлення позивача ФОП ОСОБА_3 проведено інвентаризацію (інвентаризаційна справа № 031) збудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 , та 29.01.2026 року складено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно з яким житловий будинок за вказаною адресою завершений будівництвом 1990 року побудови, загальна площа приміщень житлового будинку склала 100,10 кв.м., житлова площа 78,90 кв.м.

Як зазначено у виписці із погосподарської книги, виданої старостою Лучанківського старостинського округу № 3 Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 05.01.2026 року за № 03-02, житловий будинок АДРЕСА_1 , 1990 року побудови, згідно з записом у погосподарській книзі № 17 за 2024-2028 роки, належить ОСОБА_1 , тобто позивачу у справі.

Листом Гладковицької сільської ради від 12.03.2026 року державний реєстратор відмовив позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , 1990 року побудови, у зв`язку з неподанням документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, або документу, який підтверджує реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі прав.

Земельна ділянка під новозбудованим житловим будинком рішенням органу місцевого самоврядування у власність позивачу не передавалася. Відтак, позивач просить визнати за ним право власності на спірний житловий будинок в судовому порядку.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини з приводу побудови у 1990 році спірного житлового будинку виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, а тому для їх врегулювання застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, і не застосовуються норми Цивільного кодексу України 2003 року.

У відповідності до ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Статтею 101 ЦК УРСР передбачалося, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Статтею 102 ЦК УРСР встановлювалося, що в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок. Згідно з ст.149 ЦК УРСР власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Відповідно до ст.6 ЦК УРСР захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, зокрема шляхом визнання цих прав.

Судом встановлено, що спірний індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами збудований позивачем відповідно до встановленого дозволу, на відведеній йому для цієї мети земельній ділянці, з дотриманням основних будівельних норм і правил, та завершений будівництвом у 1990 році, не є самочинним будівництвом в розумінні статті 105 ЦК УРСР, а тому забудовник вправі ним розпоряджатися і за забудовником позивачем може бути визнано право власності на спірний житловий будинок в судовому порядку, що відповідає способам судового захисту цивільних прав, встановленим ст.6 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Відтак, позов слід задоволити.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1671,16 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя: В. І. Вачко