YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Дніпропетровська область

/

Господарський суд Дніпропетровської області

Рішення № 136263751, 30.04.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення

30.04.2026

Номер справи

904/186/26

Номер документу

136263751

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026м. ДніпроСправа № 904/186/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: Тетера О.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" (50093, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Незалежності України, будинок 16, квартира 7; ідентифікаційний код 45487492)

про стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань за договором №137 від 19.07.2024 у загальному розмірі 2 801 438,76 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що між сторонами укладено договір №137 від 19.07.2024 на поточний ремонт теплових мереж, відповідно до якого відповідач зобов`язався виконати роботи у визначений договором строк, а позивач прийняти та оплатити їх.

За твердженням позивача, відповідач виконав роботи лише частково на суму 1 022 872,87 грн, тоді як роботи на суму 3 065 031,46 грн у встановлений строк не виконано. При цьому позивач вказує, що ним своєчасно та у повному обсязі оплачено фактично виконані роботи.

Посилаючись на порушення відповідачем строків виконання робіт та умови пункту 10.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення виконання зобов`язань.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи №30210264 від 19.01.2026 господарським судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 108).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 21.01.2026 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа (а.с. 121), якою підтверджується, що ухвала суду від 21.01.2026 доставлена до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" - 21.01.2026 о 19:16 год.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 22.01.2026 відповідач отримав ухвалу суду від 21.01.2026.

Відповідно до відповіді №2250353 від 19.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 104-105) вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" (ідентифікаційний код 45487492) є: 50093, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Незалежності України, будинок 16, квартира 7.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 21.01.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" за адресою: 50093, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Незалежності України, будинок 16, квартира 7, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 104-105) .

Однак вказана поштова кореспонденція, надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду з відміткою Акціонерного товариства "Укрпошта" - одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с. 131-133б).

Також, з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 21.01.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" за адресою: 65003, Одеська область, місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 103, яка зазначена в договорі №137 від 19.07.2024 на поточний ремонт теплових мереж по Східному експлуатаційному району Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (а.с. 22).

При цьому, вказана поштова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача вказану в договорі, повернулася на адресу господарського суду з відміткою Акціонерного товариства "Укрпошта" - за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.122-124а).

Господарський суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що невручення ухвали суду, засобами поштового зв`язку, відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

З метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи господарським судом здійснено відповідне повідомлення на веб-сайті Господарського суду Дніпропетровської області (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1966449), яким зокрема повідомлено відповідача, що ухвалою суду від 21.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Запропоновано відповідачу протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву.

В подальшому суд також розміщував оголошення про дату, час і місце інших судових засідань у даній справі:

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1978295;

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1993497;

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2010148;

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2015025.

Також, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, господарським судом було здійснено розміщення оголошень на офіційному вебсайті Судової влади України за допомогою відповідного сервісу (https://court.gov.ua/unknown), що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками відповідних оголошень. (а.с. 135, 158, 186, 191).

Також з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено відповідне повідомлення останнього за допомогою телефонограми на телефон + 38 (093) 406-35-09 який зазначено у розділі "Контакти" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 105 на звороті).

Однак здійснені господарським судом спроби передання телефонограми за номером +38 (093) 406-35-09 не знайшли свого позитивного результату, з огляду на те, що абонент (відповідач) не відповідав (а.с. 157, 185).

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи з метою поновного, належного та всебічного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 21.01.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133443990) надіслано судом 21.01.2026, зареєстровано в реєстрі 22.01.2026 та забезпечено надання загального доступу 23.01.2026, тобто завчасно. За таких обставин у відповідача були всі необхідні дані для пошуку та відстеження руху справи та поданими у ній заявами по суті справи, і, відповідно, реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 21.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (22.01.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 11.02.2026.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на дату закриття підготовчого провадження у справі строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 21.01.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

До господарського суду 16.01.2026 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" про стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань за договором №137 від 19.07.2024 у загальному розмірі 3 107 941,91 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу №904/186/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання 17.02.2026 о 11:30 год.

Призначене на 17.02.2026 о 11:30 год. судове засідання не відбулось з незалежних від суду причин - у зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що підтверджується актом №19/26 від 17.02.2026.

Ухвалою суду від 17.02.2026 призначено судове засідання на 17.03.2026 о 10:40 год., надавши учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2026 у справі №904/186/26.

Ухвалою суду від 17.03.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 21.04.2026 включно та відкладено підготовче засідання у справі на 31.03.2026 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2026 о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2026 повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі призначено на 30.04.2026 о 12:45 год.

До господарського суду 29.04.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що позивачем допущено арифметичну помилку у прохальній частині позову.

30.04.2026 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань за договором №137 від 19.07.2024 на поточний ремонт теплових мереж, а саме невиконанням робіт у погодженому сторонами обсязі та у встановлений договором строк, що стало підставою для нарахування передбачених договором штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення між сторонами договору та його умови.

(2) Факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати робіт.

(3) Факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо виконання робіт у погодженому обсязі та у встановлені договором строки.

(4) Правомірність нарахування пені та штрафу відповідно до умов договору.

1. Укладення між сторонами договору та його умови.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2024 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані", як виконавцем, укладено договір №137 на поточний ремонт теплових мереж по східному експлуатаційному району Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - договір; а.с. 16-37).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту теплових мереж по Східному експлуатаційному району Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі-послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані згідно з умовами цього договору послуги (код за ДК 021:2015 "45230000-8" Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами.

За умовами пункту 1.2. договору надання послуг виконавцем здійснюється згідно дефектного акту замовника (додаток № 1 до цього договору).

Пунктом 1.3. договору об`єкти надання послуг: теплові мережі по Східному експлуатаційному району Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".

Згідно із пунктом 2.1. договору розрахунок вартості послуг за цим договором здійснюється виконавцем на підставі дефектного акту замовника (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору вартість послуг за цим договором розраховується на основі цін і розцінок у будівництві відповідно до "Настанови з визначення вартості будівництва" (зі змінами) згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" та визначається у кошторисній документації (додаток №2 до цього договору) (договірна ціна, локальний кошторис (засвідчений підписом кошторисника, який має чинний кваліфікований сертифікат), загальновиробничі витрати, підсумкова відомість ресурсів, пояснювальна записка).

Ціна договору є твердою та визначена у кошторисній документації (додаток № 2 до цього договору) і становить: 3 406 586,94 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 681 317,39 грн, всього з ПДВ 4 087 904,33 грн (пункт 2.3. договору).

Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту за формою №КБ-2в та довідки за формою ЖКБ-3 на підставі фактично наданих послуг та виставленого виконавцем рахунку на оплату (пункт 2.4. договору).

Усі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок (IBAN) сторони - отримувача платежу (пункт 2.5. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору виконавець повинен приступити до надання послуг, не пізніше 3 календарних днів після підписання договору.

Згідно із пунктом 3.2 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 18.10.2024, кінцевий термін надання послуг, що є предметом цього договору, становить 20.11.2024, з правом дострокового виконання.

Виконавець зобов`язаний після закінчення надання послуг по об`єктам, передбачених дефектним актом та кошторисною документацією (додаток № 1 та додаток № 2 до цього договору), письмово повідомити замовника та здати їх, а замовник зобов`язаний, у разі відсутності зауважень до наданих послуг, прийняти їх у відповідності з діючими в Україні нормами і правилами у строк, передбачений пунктом 3.5 цього договору. За умови письмового погодження замовника, можливе поетапне прийняття наданих виконавцем послуг. У такому випадку виконавець зобов`язаний після закінчення кожного етапу (виду послуг) повідомити замовника, а замовник зобов`язаний у разі відсутності зауважень до наданих послуг протягом 5 робочих днів ці послуги прийняти на підставі відповідних акту, довідки та документів зазначених в пункті 3.4 договору і дозволити надання наступного етапу послуг (пункт 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що виконавець не пізніше 5 робочих днів з моменту закінчення надання послуг по об`єктам передає замовнику (супровідним листом) наступну виконавчу документацію, а саме:

- акт за формою №КБ- 2в (з розрахунком загальновиробничих витрат та підсумковою відомістю витрачених ресурсів) у 3 (трьох) примірниках (далі - акт) (підпункт 3.4.1. договору);

- довідку за формою №КБ-3 у 3 примірниках (далі - довідка) (підпункт 3.4.2. договору);

- виконавчі схеми (схеми ремонту теплової мережі з прив`язкою до місцевості) підписані начальником дільниці або майстром дільниці замовника (підпункт 3.4.3. договору);

- завірені копії сертифікатів (у випадку, якщо такі матеріали підлягають обов`язковій сертифікації) або паспорти якості на використані матеріали (підпункт 3.4.4. договору);

- акти на приховані роботи оформлені згідно додатка В та додатка Н ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", підписані начальником дільниці або майстром дільниці замовника (підпункт 3.4.5. договору);

- копії маршрутних листів (підпункт 3.4.6. договору);

- підтвердження (завірені копії) витрат на відрядження (підпункт 3.4.7. договору);

- акт передачі та приймання матеріалів з центрального складу замовника (оформлений та підписаний виконавцем) (підпункт 3.4.8. договору);

- акт здачі-приймання металобрухту на центральний склад замовника (оформлений та підписаний виконавцем) (підпункт 3.4.9. договору);

- акт проведення гідравлічного випробування теплової мережі (підпункт 3.4.10. договору);.

Відповідно до пункту 3.5. договору замовник повинен розглянути визначену у пункті 3.4 цього договору виконавчу документацію та, у разі відсутності зауважень, підписати довідку та акт протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

У разі наявності зауважень до виконавчої документації, визначеної у пункті 3.4 цього договору, виявлення допущених у наданні послуг відступів від умов договору або інших недоліків (дефектів), замовник надає виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання акту та довідки протягом строку, вказаного у пункті 3.5 цього договору (пункт 3.6 договору).

У разі виникнення між замовником і виконавцем при здачі-прийнятті послуг розбіжностей/спорів з приводу недоліків наданих послуг або їх причин, відступів від умов договору, надання послуг не в повному обсязі, на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена відповідна експертиза, яка доручається проведенню незалежній експертній організації (незалежному експерту). Витрати на проведення експертизи несе виконавець, крім випадків, коли незалежною експертною організацією (незалежним експертом) встановлена відсутність порушень ним умов договору або причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (пункт 3.7. договору).

У разі якщо після прийняття послуг, замовник виявив відступи від умов договору або інші недоліки (дефекти), які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані виконавцем, він протягом 5 робочих днів після їх виявлення письмово повідомляє про це виконавця та викликає його на визначені у повідомленні дату та місце для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо виконавець не з`явиться без поважних причин у визначений у письмовому повідомленні строк, замовник має право залучити до складання зазначеного акту незалежну експертну організацію (незалежного експерта), письмово повідомивши про це виконавця. Даний акт, складений за участю незалежної експертної організації (незалежного експерта), протягом 3 робочих днів після його складання, надсилається виконавцю до виконання (пункт 3.8. договору).

У разі якщо виконавець прибув для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), але відмовився підписувати його, замовник складає акт про відмову від підписання такого акту та залучає незалежну експертну організацію (незалежного експерта) для спільного складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Покриття витрат на послуги незалежної експертної організації (незалежного експерта) здійснюється за рахунок винної сторони. Виконавець зобов`язаний за власний рахунок усунути недоліки (дефекти) допущені з його вини у строки, визначені в акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (пункт 3.9. договору).

Якщо виконавець не забезпечить виконання вимоги, визначеної у пункті 3.9 цього договору, порушить строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо письмово повідомивши про нього виконавця, про усунення таких недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб, із подальшим відшкодуванням понесених ним витрат та одержаних збитків за рахунок виконавця (пункт 3.10. договору).

Якщо відступи у послугах від умов договору або інші виявлені недоліки (дефекти) не можуть бути усунуті виконавцем, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких послуг або вимагати пропорційного зниження договірної ціни, або вимагати повернення виконавцем отриманої суми попередньої оплати, у разі її наявності, та компенсації збитків (пункт 3.11. договору).

У випадку не підписання замовником акту без мотивованої відмови у прийнятті послуг по закінченні строку, вказаного у пункті 3.5 цього договору, акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими та підлягають оплаті (пункт 3.12. договору)

Згідно із пунктом 5.1. договору виконавець зобов`язується:

- суворо дотримуватись технології надання послуг, яка забезпечує їх якість, а також правил охорони праці, промислової та пожежної безпеки в ході надання послуг. Керуватись наступними нормативними документами: "Правила організації технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж" (ГКД 34.20.661-2003) у редакції Наказу Міненерговугілля України від 15.03.2019 № 124, НПАОП 0.00-1.71-13 "Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями" (підпункт 5.1.1. договору);

- у випадках, встановлених цим договором, своєчасно усувати виявлені недоліки (дефекти) у послугах (підпункт 5.1.2. договору);

- своєчасно та якісно виконати і здати послуги, визначені цим договором. Своєчасно надати замовнику документацію визначену у пункті 3.4 та пункті 4.2 цього договору (підпункт 5.1.3. договору);

- у випадку псування матеріалів, устаткування й іншого майна замовника, нести повну матеріальну відповідальність за нанесені збитки (підпункт 5.1.4. договору);

- забезпечувати залучення для надання послуг робітників і фахівців у достатній кількості і необхідної кваліфікації (підпункт 5.1.5. договору);

- нести всю повноту відповідальності за порушення природоохоронного законодавства з відшкодуванням матеріального збитку, нанесеного у результаті господарської діяльності (підпункт 5.1.6. договору);

- виконувати власні зобов`язання, що встановлені цим договором та чинними в Україні нормативними актами (підпункт 5.1.7. договору);

- виконувати отримані в ході надання послуг вказівки замовника (підпункт 5.1.8. договору);

- забезпечувати повне, якісне і своєчасне ведення документації (підпункт 5.1.9. договору);

- при наданні послуг з демонтажу трубопроводів утворений металобрухт повертати на центральний склад замовника, з підписанням уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання металобрухту (підпункт 5.1.10. договору);

- після завершення надання послуг здійснити прибирання об`єктів та вивезення промислових та побутових відходів у відведені місця чи об`єкти для здійснення операцій у сфері поводження з відходами, дотримуватися природоохоронних (екологічних) вимог при наданні послуг та вивезенні будівельного і іншого сміття, що утворилось в результаті надання послуг (підпункт 5.1.11. договору);

- негайно письмово повідомляти замовника у випадку ухвалення рішення про його ліквідацію, реорганізацію або банкрутство у термін не пізніше 3 календарних днів із дати прийняття такого рішення. У такі ж терміни виконавець сповіщає замовника про зміну уповноваженої (контактної) особи, найменування, поштової, юридичної, електронної адреси, банківських реквізитів, інших реквізитів, зазначених у цьому договорі (підпункт 5.1.12. договору);

- здійснювати вхідний та постійний технологічний контроль якості послуг, матеріалів та виробів (підпункт 5.1.13. договору);

- виконавець підтверджує, що є добросовісним платником податків та зборів і своєчасно подає податкову звітність в контролюючі органи. Виконавець зобов`язується, відповідно до норм Податкового кодексу України, своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні і розрахунки коригування до них (підпункт 5.1.14. договору);

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 10.1 договору).

У випадку порушення строку надання послуг, визначеного у пунктах 3.1 та 3.2 договору, і строків усунення недоліків у наданих послугах, вказаних у пунктах 3.8, 3.9 та 8.7 договору, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,2 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вказаної вартості (пункт 10.3 договору).

Оплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов`язку виконати всі свої зобов`язання за цим договором (пункт 10.4 договору).

Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог з виконання зобов`язань за договором, у тому числі щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 10.5 договору).

Сторони дійшли взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дати, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором (пункт 10.6 договору).

Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження результатів наданих послуг на об`єктах до їх передачі замовнику (пункт 10.7 договору).

У разі виявлення недоліків наданих послуг протягом дії гарантійного строку, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості послуг за договором, зазначеної у пункті 2.3 договору (пункт 10.9 договору).

У випадку порушення умов зобов`язання щодо якості наданих послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 20 % вартості послуг за цим договором (пункт 10.10 договору).

У випадку невиконання виконавцем зобов`язань, визначених у підпунктах 5.1.11, 9.3.5, 9.3.8 та 9.6.7 договору, виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 5 відсотків від загальної ціни договору за кожний випадок порушення (пункт 10.12 договору).

Відповідно до пункту 12.1. усі викликані цим договором і зв`язані з ним спори та розбіжності сторони намагаються вирішувати шляхом переговорів уповноважених представників сторін.

Пунктом 12.2. у разі недосягнення згоди шляхом переговорів, спори та розбіжності передаються на вирішення до господарського суду.

Згідно із пунктом 12.3. договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Зміни та доповнення умов цього договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін додаткових угод про узгоджені шляхом переговорів умови, після чого вони стають невід`ємними частинами договору (пункт 14.1 договору).

Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (пункт 14.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 15.1 договору).

Відповідно до пункту 16.5 договору, на момент укладення договору сторони досягли згоди із усіх його істотних умов.

Згідно із пунктом 16.10. договору, всі додатки до договору складають його невід`ємну частину. Додатки до договору: додаток №1 дефектний акт (а.с. 22 на звороті - 23); додаток №2 кошторисна документація (локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, пояснювальна записка) (а.с. 24 - 37).

До вказаного договору сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткову угоду №1 від 06.09.2024 (а.с. 38), якою змінено положення пункту 3.2 договору щодо кінцевого терміну надання послуг; додаткову угоду №1/1 від 15.10.2024 (а.с. 39) щодо зміни в договорі реквізитів виконавця; додаткову угоду №2 від 18.10.2024 (а.с. 40), якою змінено положення пункту 3.2 договору щодо кінцевого терміну надання послуг.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.

2. Виконання позивачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати робіт.

Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту за формою №КБ-2в та довідки за формою ЖКБ-3 на підставі фактично наданих послуг та виставленого виконавцем рахунку на оплату (пункт 2.4. договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані" відповідно до умов договору надало Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" рахунки на оплату № 5 від 31.10.2024 на 330 808,94 грн у тому числі ПДВ 55 134,82 грн (а.с. 60) та № 14 від 02.12.2024 на 692 063,93 грн у тому числі ПДВ 115 343,99 грн (а.с. 60 на звороті).

На виконання умов договору, згідно вказаних рахунків Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" здійснило оплату наданих послуг у сумі 1 022 872,87 грн, відповідно до платіжних інструкцій № 5236 від 08.11.2024 на суму 275 674,12 грн (а.с. 61), № 5264 від 11.11.2024 на суму 55 134,82 грн (а.с. 61 на звороті) та № 6042 від 10.12.2024 на суму 692 063,93 грн (а.с. 62).

3. Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо виконання робіт у погодженому обсязі та у встановлені договором строки.

Ціна договору є твердою та визначена у кошторисній документації (додаток № 2 до цього договору) і становить: 3 406 586,94 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 681 317,39 грн, всього з ПДВ 4 087 904,33 грн (пункт 2.3. договору).

Згідно умов договору виконавцем надано, а замовником прийнято послуги на загальну суму 1 022 872,87 грн відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року від 31.10.2024 на загальну суму 330 808,94 грн, з ПДВ (а.с. 42-45);

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року від 25.11.2024 на загальну суму 692 063,93 грн, з ПДВ (а.с. 51 на звороті - 55).

Отже, вартість ненаданих виконавцем послуг по договору складає 3 065 031,46 грн.

Термін надання послуг за договором становить 20.11.2024, з правом дострокового виконання (пункт 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 18.10.2024 до договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 15.1 договору).

Отже, відповідач у встановлений договором строк не виконав роботи у повному обсязі, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання зобов`язання.

4. Правомірність нарахування пені та штрафу відповідно до умов договору.

У випадку порушення строку надання послуг, визначеного у пунктах 3.1 та 3.2 договору, і строків усунення недоліків у наданих послугах, вказаних у пунктах 3.8, 3.9 та 8.7 договору, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,2 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вказаної вартості (пункт 10.3 договору).

Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог з виконання зобов`язань за договором, у тому числі щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 10.5 договору).

Сторони дійшли взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дати, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором (пункт 10.6 договору).

Враховуючи часткове виконання відповідачем умов договору, Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" здійснено розрахунок пені та штрафу у розмірі 10% (а.с. 86), відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 2 494 935,61 грн - пені та 306 503,15 - штрафу у розмірі 10% за загальний період з 21.11.2024 по 01.01.2026.

ІV. Мотиви суду

1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

За правилами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово викладав правову позицію, відповідно до якої правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхній дій, так і певних правових наслідків (постанови Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20, від 03.11.2020 у справі №920/611/19, від 01.10.2020 у справі №910/21935/17, від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19.

У постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №920/611/19 відображена правова позиція про відмінність робіт та послуг і зазначено, що предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.

Також Верховний Суд у вказаній вище постанові зазначав, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно із статтею 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.07.2024 між Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд Компані", як виконавцем, укладено договір №137 на поточний ремонт теплових мереж по східному експлуатаційному району Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".