Ухвала суду № 136262887, 05.05.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 940/448/23

Провадження № 2-др/364/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової Аліни Андріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 20.04.2026 надійшла зазначена заява представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26), в якій Заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені у названій справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн; до заяви додано докази на підтвердження направлення їх копій іншим учасникам справи.

На обґрунтування зазначеної вимоги Заявником зазначено, що нею надається правнича (правова) допомога ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021. Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 15.04.2026 у справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26) було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Дарницький відділ ДВС) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні № 75371998 (далі ВП № 75371998).

На підтвердження зазначених витрат у розмірі 15 000,00 грн. суду разом із згаданою заявою надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.08.2023 серії АІ № 1347255, договір про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021, додаткову угоду /н від 10.02.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2026 № 2, детальний опис робіт (наданих послуг) по справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2026 матеріали заяви передані судді Макаренко Л.А.; одержано суддею 29.04.2026 після припинення періоду тимчасової непрацездатності з 20.04.2026 до 28.04.2026 включно.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Розглянувши зазначену заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26), оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), суд, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Володарського районного суду Київської області перебувала скарга ОСОБА_2 (справа № 940/448/23, провадження № 4-с/364/5/26) на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу ДВС у ВП № 75371998.

Під час судового розгляду згаданої скарги ОСОБА_2 (Стягувача у ВП № 75371998) сторона Боржника ОСОБА_1 у письмових запереченнях останнього та усно в судовому засіданні його представником Сербіновою А.А. просили суд залишити скаргу без розгляду через пропуск строку звернення до суду зі цієї скаргою.

Проте така позиція сторони Боржника відхилена судом та ухвалою суду від 15.04.2026 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 по суті, виходячи з дотримання нею строків оскарження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що стороною Боржника не був поданий суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 звернула увагу на те, що наведені приписи не охоплюють усі можливі випадки процесуальних рішень, якими може завершуватися провадження за скаргою сторони виконавчого провадження. У разі відсутності спеціальної норми, яка регулює певні випадки завершення провадження на стадії судового контролю за виконанням судового рішення, суди мають керуватись загальними нормами, що регулюють розподіл судових витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 357/380/20).

У названій вище постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що стаття 141 ЦПК України регламентує розподіл судових витрат (як судового збору, так і інших витрат), визначаючи загальне правило, згідно з яким інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони справи (позивача та відповідача) залежно від результатів розгляду позовних вимог за вирішенням спору по суті. Ці положення є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи. Ці норми містяться в главі 8 «Судові витрати», яка є частиною розділу I «Загальні положення» ЦПК України, що вказує на те, що їх правила стосуються усіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути.

Аналогічний підхід щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення застосовано в інших справах, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19 (пункт 111).

Крім того, відповідно до частин першої третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених процесуальним законом (зокрема, ухвала Верховного Суду від 09.01.2025у справі № 906/498/23).

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово виснував, що застосування наведених положень належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат (зокрема, постанова Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 758/5917/21).

Зважаючи на усе викладене та враховуючи, що позиція Боржника ОСОБА_1 щодо залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду не була задоволена судом, а також відсутність у заяві по суті справи у письмових запереченнях ОСОБА_1 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та/або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, тому суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Відтак у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 133, 134, 137, 141, 270, 452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/5/26) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Направити копії цієї ухвали суду учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (стаття 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л. А. Макаренко