Ухвала суду № 136261396, 04.05.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/2079/26

У Х В А Л А

04 травня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бояринцева Вікторія Вікторівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання довіреності та договору дарування недійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 в якому просила: визнати недійсною довіреність, видану 20 лютого 2023 року ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 , що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою В.В., реєстраційний номер № 133; визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 21 лютого 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою В.В., реєстраційний номер № 134; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І.В. (з відкриттям розділу), індексний номер: 66494950 від 21 лютого 2023 року 12:55:39, щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 21 лютого 2023 року.

Разом із тим, оглянувши вищевказану позовну заяву, суд доходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на виконання вищевказаної норми цивільного процесуального законодавства ОСОБА_1 до матеріалів справи долучена платіжна інструкція № 0.0.4862594927.1 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Водночас, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2022 року в справі № 523/4124/21 виснував, що цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.

Також у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року в справі №758/5118/21 відображено правовий висновок згідно з яким, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у справі має місце не одна вимога, а кілька вимог. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.

Отже, із викладеного вище, можливо дійти висновку, що відповідно до зазначених позицій Верховного Суду будь-яка вимога незалежно від того є вона основною чи похідною вважається окремою вимогою, а тому розрахунок судового збору в позовах із кількома основними та похідними вимогами здійснюється за загальними правилами, встановленими ЦПК України та Законом України «Про судовий збір».

Так, із прохальної частини позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 в межах цього провадження фактично заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами абз. 3 п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 січня 2026 року установлено на рівні 3 328 грн.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 в межах цього провадження заявлено три вимоги немайнового характеру, то останній слід було сплатити судовий збір в сумі 3 993,60 грн (із розрахунку: (3 328х0,4) + (3 328х0,4) + (3 328х0,4)).

Отже, заявниці за звернення до суду з цим позовом належить доплатити судовий збір в сумі 1 331,20 грн (із розрахунку: 3 993,60 2 662,40).

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявниці, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький